Кажуть, кохання змінює людей.
Дякую, звісно. Хотілося б побачити інструкцію, дрібний шрифт і можливість повернення товару.
Майже дев'ять років стосунків — це значна частина життя. А тепер я живу сама й намагаюся осмислити, що саме відбулося зі мною за цей час.
Чому ми змінюємося? Де закінчується компроміс і починається відмова від себе? Чому іноді так складно зрозуміти власні почуття, поки ти всередині стосунків?
Я не створюю тут казку з готовою мораллю. У мене її поки немає.
Зате є власна історія, багато запитань і бажання нарешті говорити про те, що для мене важливо.
Можливо, дракон — це образ людини, яка втомилася бути зручною. А можливо, я ще тільки з'ясовую, що він означає для мене.
Тут буде про стосунки, зміни, життя наодинці, складні почуття й маленькі кроки до себе.
Без вимоги перетворитися на найкращу версію себе до понеділка.
Якщо ти теж намагаєшся зрозуміти, ким стала й ким хочеш бути далі, сідай поруч.
Чай, кава чи щось міцніше — кожна обирає сама.
Кілька місяців тому я остаточно вийшла зі стосунків, у яких поступово втрачала себе.
Ще недавно я намагалася зрозуміти, виправдати, пояснити. Шукала відповіді, думала, що могла зробити не так, і, можливо, не раз сумнівалася у власних відчуттях.
А сьогодні я починаю розповідати свою історію.
Не тому, що вже все пережила. Не тому, що більше не болить. І не тому, що тепер знаю відповіді на всі запитання.
А тому, що хочу, аби жінка, яка зараз живе в подібних стосунках, знала: вона не одна.
Я знаю, як це — любити й водночас страждати. Як це — намагатися врятувати стосунки й непомітно для себе втрачати саму себе.
Мій шлях — це шлях із принцеси в дракона.
І це не історія про те, як я стала злою. Це історія про те, як я вчуся більше не зраджувати себе.
Якщо ти теж зараз проходиш через щось подібне, знай: ти заслуговуєш на любов, у якій не потрібно втрачати себе.
