Друкарня від WE.UA

trends №1 книго-пису. Як пишуть сьогодні?

Сьогодні серед письменників можна помітити тренди, що визначають сучасну літературу (чи принаймні її любовну царину).

Про що мова?

Писати правду обох

Донедавна, прописувати думки обох було не так поширено. Якщо ми говоримо про любовні романи, то зазвичай автор говорив від імені дівчини, та це не справедливо, хіба ні? Тому почали з’являтися цілі книги від нього. Або ж його розділи були представлені в кінці, вони показували думки чоловіка. Так сталося у “Веномі” Олександри Кондрачук, чи “Опорі” Трейсі Вульф. Але за моїми спостереженнями, сьогодні все частіше розділи просто чергуються, або розміщуються вільно, як от у “Тримай мене” Анни Савас.

Більше музики

Не стане дивиною, коли пісні згадуються в самому сюжеті так, що визначають навіть дух книги - як от “Вимикач” Пенелопи Дуглас та Dark Paradise Lana Del Rey. Сьогодні майже до кожної історії додається плейлист. Проте з “Моїм утраченим елементом” Акація Блек пішла далі. Вона додавала музику до окремих моментів, прописуючи її вгорі. Як на мене, не надто вдале рішення, бо обмежує свободу інтерпретації, ніби підсовуючи тобі пісню, якою ти маєш відчути момент. Однак засуджувати не стану, впевнена багатьом подобається такий підхід.

Історії кожного по черзі

Не знаю, настільки це новий тренд, проте він досить поширений. Нас знайомлять з групою людей, часто компанією друзів, чи людей пов’язаних іншим чином. І кожна наступна книга розповідає про окрему пару. Серед таких можна згадати “Поза кампусом” Елль Кеннеді, де чотири книги розповідають історію чотирьох друзів-хокеїстів.

Писати “екранізовано”

Як не дивно звучить, проте сьогодні, чимало письменників пишуть з ідеєю екранізації. Це не просто слова. Не всі книги придатні до кінотворення. Для нього потрібні максимально візуальні сцени, яким ти надаєш кіновиду. Зокрема уявляєш на місці персонажів акторів та їх дії.

Така практика не є чимось фантастичним. Насправді сьогодні є справжній бум на зняття teen drama (young adult), зокрема спортивних романів. Такі велетні як Netflix та Prime Video активно використовують книги, особливо молодих письменників (нового покоління), як от Maxton Hall.

Звісно, це не всі тренди. Однак, вони показують, як змінилася література.

Нове покоління пише для нового покоління, і серед великої кількості історій, я бажаю Вам знайти ту саму книгу.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Book_mind
Book_mind@Book_mind

Все, що є, - це книги.

34Довгочити
675Перегляди
14Підписники
На Друкарні з 25 жовтня 2025

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Еволюція перекладу Легези

    З нагоди видання у Росії антології «Пазорі й ікла» у перекладі українця Сергія Легези я короткочасно повернуся цим дописом до старої теми, з якої колись розпочався мій блог, а саме до критики українського перекладу Відьмацької саги.

    Теми цього довгочиту:

    Фентезі
  • Чоловік, який ненавидів Ейфелеву Вежу. "Пампушка".

    Гі Де Мопасса́н, повне ім'я Анрі́ Рене́ Альбер Гі — французький письменник, якого вважають натуралістом і декадентом, відомий в основному завдяки своїм новелам. Його творам притаманні сильні акценти іронії, сатири та суспільної критики.

    Теми цього довгочиту:

    Історія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Еволюція перекладу Легези

    З нагоди видання у Росії антології «Пазорі й ікла» у перекладі українця Сергія Легези я короткочасно повернуся цим дописом до старої теми, з якої колись розпочався мій блог, а саме до критики українського перекладу Відьмацької саги.

    Теми цього довгочиту:

    Фентезі
  • Чоловік, який ненавидів Ейфелеву Вежу. "Пампушка".

    Гі Де Мопасса́н, повне ім'я Анрі́ Рене́ Альбер Гі — французький письменник, якого вважають натуралістом і декадентом, відомий в основному завдяки своїм новелам. Його творам притаманні сильні акценти іронії, сатири та суспільної критики.

    Теми цього довгочиту:

    Історія