Туць, і Куда я жмав #25 вже елегантно вкочується до прочитання
“No” is no to one thing. “Yes” is no to a lot of things.
Фотокартка для привернення уваги:
Київ, Поділ, 12.02.2026
Люблю оцей прикол міста, коли просто прогулючись завжди натрапляєш на якийсь цікавий артефакт мистецтва вулиць.
Саундтреки до листа:
І шо ти?
🟠 run forest run, переїзд і офіс
Для когось це мабуть буде "ачотаково", але я прям тішуся, що в мене новий рік почався з того, що маю нарешті нормальніший ритм активності і бублики в iPhone майже кожного дня закриваються та він вже хвалить, що в мене тенденція, до нормальнішої активності, а не "сич хатній".
Окремо канєшно тішуся (і тихо плачу від крепатурки) за 7 лютого, коли ми нарешті переїхали і це був день пригодоньки, коли вагон речей треба було вручну переносити з 9 поверху вниз.. мабуть ніколи до цього в мене не було такої стати по поверхам.. і сподіваюся більше ніколи не буде бо це мдааа..
🟠 Горнєтка з минулого посту
Несподівано на пропозицію з минулого листа Куда я жмав #24 була класна реакція (я так далеко ще не заходив), але таємнича дописувачка десь загубилася і воно якось зійшло нанівець, але я всерівно потішений і вдруг шо пропозиція все ще актуальна
🟠 Substack
Це насправді мабуть нінащо не впливає, але спустя вічність мене таки розблокували на сабстак, привітайте чи шо
ЩÖсь:
🟠 Протиподаткова архітектура: Як податки змінюють вигляд міст?
передрук цього посту від urban_adequacy, насправді було дуже пізнавально і цікаво, тож як тут не поділитися
Чи думали ви про те як ухилення від податків може формувати місто?🏛️💸 У новому дописі розглядаю феномен «протиподаткової архітектури». Це історія про те, як уряди накладали на людей податки, а люди знаходили лазівки, щоб платити менше. Наслідки таких податків бували різними:
• Податок на вікна в Британії змушував людей замуровувати джерела світла та вентиляції, прирікаючи себе на темряву та хвороби.
• Податки на завершене житло породили в багатьох країнах культуру «вічного будівництва» — сумні скелети фасадів без оздоблення, що роками формують обличчя міст.
• Інколи речі, що допомагали ухилятися від податків, з часом ставали предметом моди (мансарди) й будувалися вже навіть після скасування податкового середовища, що їх утворило. Це найкращий доказ того, що архітектура — це дзеркало економічних стимулів. Й будь яке втручання в природну рівновагу, матиме свій результат. Змінюється податок — змінюється місто, а за ним і життя людей.
🟠 Why Hokkaido is the New Taiwan
Велика, грунтовна і в той же час цікава стаття Why Hokkaido is the New Taiwan про те, як Японія вривається з обох ніг в світ передових технологій, люблю таке і рекомендую читати повну статтю, бо нижче тіко уривок для затравки цікавості. А ще подобається назва одного з параграфів It’s All About the People, бо насправді це завжди так, це все про людей і люди понад усе.
Кажуть, що Японія програла війну за напівпровідники тридцять років тому. У правліннях компаній від Кремнієвої долини до Шеньчженя повторюють таку історію: у 1980-х роках Японія була «промисловою супердержавою», яка наводила жах на Вашингтон. До 2000-х років вона пропустила цифрову еру, а Південна Корея і Тайвань забрали її частку ринку. Японія стала «Галапагосами»: ізольованою, дивною і нерелевантною. Переважаюча думка свідчить, що сонце занепало над японською технологічною домінацією, коли в 1991 році лопнула бульбашка, залишивши після себе музей гігантів апаратного забезпечення, які повільно іржавіють і стають застарілими. Але це ще не все… Японія насправді ніколи не йшла. Вона просто відступила і зробила крок назад в ланцюжок поставок. Поки світ зосереджувався на тому, хто проектує чіпи (Кремнієва долина) або друкує їх (Тайвань), Японія тихо захопила ринок технологій «чорного ящика», необхідних для їх створення. Сьогодні неможливо виготовити передовий чіп без японських фоторезистів, японських різаків для пластин або японського обладнання для перевірки масок. Японія не програла. Вона спеціалізувалася. Вона обміняла низькоприбуткову славу кінцевого складання на високоприбуткову гегемонію Monozukuri (майстерність). Але зараз ринок знову змінюється. Ми знаходимося на переломному етапі. Геополітична архітектура, яка дозволила Тайваню стати єдиним виробником для "глобальної демократії", виглядає нестійкою. «Кремнієвий щит» все менше схожий на щит, а все більше на мішень. Світ потребує "резервного диска". І, що дивно, координати цього резервного диска вказують на засніжену рівнину на півночі Японії. Це не стільки історія про те, як Японія «наздоганяє», скільки історія про можливості. Це історія про поєднання геополітичних сприятливих умов, енергетичного арбітражу та усвідомлення японським урядом того, що створено умови для масштабного структурного повороту. Хоккайдо — це новий Тайвань завдяки новому проекту під назвою «Rapidus». Це єдине місце на карті, яке пропонує воду, енергію, таланти, культуру та політичну стабільність, щоб слугувати резервним вузлом для обчислювальної інфраструктури західного світу.
🟠 #11 привіт від Насті з 2021 (про альбом для життя та важливу подорож)
Лист на сабстак #11 привіт від Насті з 2021
Нічого прям особливого, але люблю теплі листи, це один з таких, читаєш і відчуття ніби сидиш з цією класною людиною в маленькій кавʼяренці за горнєтком кави і просто відпочиваєте. Дуже помічне для розкруту в часи морозів чи сіро сирої сірості оцієї пізньої зими.
я люблю моменти, коли раптом усвідомлюєш звʼязки, які існують між різними елементами нашого життя, і вони проводять тобі екскурсію особистими досвідами та станами з минулого.
🟠 В сільсікій хаті
Уривок з журналу "Полтавський селянин" про побут в селянській хаті в давніші часи. Добре, що зараз загалом краще, але всерівно не забувайте провітрювати помешкання і тримати його в чистоті і порядку, то важливо.
🟠 Міленіал в 30
Це міг би бути кумедний мем, якби не був такий правдивий (вітаю вас на жовтій стрілці, в моєму блозі). Але з іншого боку - не обмежуйте себе і пробуйте все що вам довподоби, бо коли як не зараз, бо тупо буде в 70+ шкодувати, що не спробував, а вже всьо, вже потяг тю-тю. Та й знову ж таки - ніколи не знаєш, що насправді спрацює.. ну і да, голова не тіки для вареничків, а нейрончики люблять щось нове, тоді нейропластичність качаєця, а серотонінчик виділяєця.
🟠 Донат? Донат!
Доки ми тут, то принагідно нагадую, що задонатити це не тільки чудова ідея, що береже сон, покращує травлення і робить волосся блискучим, а ще й наш обовʼязок, бо в нас є тільки ми.
🛸 Дронопад | 🔪 RUSORIZ | 🫶 “АЗОВ.ONE”
Ну, а вдруг ти вже задонатив, то завжди можеш закинути кілька грибнів на підтримку проекту
♥️ на кохве з курасаном класового розриву
🟠 One nine. One. Nine.
Ладно, це не прям "новина", але сьогодні мені було років, коли я побачив перший скрін з даунтайма гітхаба і дізнався про цю концепцію гонки за стабільністю сервісів, і що одна девʼятка це великий сором для солідних сервісів (ладно, друга картінка доволі очевидно показує, чому це справді сором.)
🟠 Neal.fun - New Sandbox Game!
Мій любімий задрот інтернета додав собі на сайт новий прикольчик, тож теперки за посиланням Sandboxels можна погратися в прикольну пісочницю, затягує погратися.
Are you still watching?
Останнім часом за хаосом змін і пригодоньок виник трошки недивун, але маю для вас 2 фільма, на які плануємо(правда хотілося б встигнути) сходити в планетку, бо виглядають класними.
🟠 Всі відтінки спокуси
Лемберг… тобто Львів, 1897 рік. Після весільної подорожі Амелія Крижевська-Зег повертається в батьківський дім із мріями про власну аптеку, але дім дитинства перетворюється на пастку. Чоловік хоче її гроші, покоївка — її місце, кухарка — її смерті. У будинку, де її батько винайшов світло, тепер панує темрява. Фільм «Всі відтінки спокуси» — це мікс історичної драми та трилера, де дебютує Володимир Дантес у парі з Оленою Лавренюк. Режисерка Ірина Громозда не лише закрутила інтригу, а й повернула із забуття ім’я Йогана Зега — винахідника гасової лампи. Дивись трейлер гарячої української стрічки і не пропусти премʼєру в кіно.
🟠 Благодать
Не знаю чи фільм справді класний, але відгуки кажуть, що так, а в мене є прям добротний кредит довіри до Сорентіно за його Партенопа (Partenope), яка міцно засіла в голові і в топі минулорічних фільмів, тож фінгеркросед, що таки подивлюся і воно того вартуватиме.
Новий фільм оскароносного культового режисера Паоло Соррентіно, творця серіалів «Молодий Папа» й «Новий Папа» — «Благодать». Президент Італії на прізвисько «Залізобетон» завершує каденцію — після шести державних криз і безлічі випробувань. Попереду — три підписи, кожен із яких може змінити історію країни: два прохання про помилування і суперечливий закон про евтаназію. Якщо підпише останній — стане убивцею, якщо ні — катом. Але найбільше його мучить сорокарічна таємниця: хто був коханцем його покійної дружини? Фільм «Благодать» — фільм-відкриття Венеціанського кінофестивалю. На створення стрічки Паоло Соррентіно надихнула реальна історія, про президента Італії Серджіо Маттареллу, який помилував літнього чоловіка, що вбив свою дружину, яка страждала від хвороби Альцгеймера.
🟠 Коханий з майбутнього
Це було наше валентинське кіно) Насправді це друга мелодрама після Кохання та інші ліки (Love & Other Drugs), яку я передивлявся по кілька разів і кожного разу не набридає і неймовірно кайфую від перегляду; класний, милий і в міру "наподумати" сюжет, чудова акторська гра, такі красиві і милі Рейчел МакАдамс та Донал Ґлісон і, несподівана Марго Роббі, до того як вона стала однією з найпопулярніших зірок голівуду. Направду класний і рекомендую.
У свій двадцять перший день народження, молодий і наївний хлопець Тім дізнається сімейну таємницю — виявляється, що всі чоловіки в їхній родині можуть подорожувати в часі. Отримавши цей дар, Тім витрачає його на пошуки ідеальної дівчини і незабаром знайомиться з прекрасною Мері на побаченні наосліп. Молоді живуть ідеальним життям: у них не буває сварок, вони обожнюють одне одного і ні на секунду не розлучаються. Тім повертає час назад щоразу, коли між ними виникає непорозуміння. Але незабаром Тіму належить дізнатися про те, що не всі події в його житті можна виправити. І що кожна зміна має свої наслідки…
🟠 Швидкісний поїзд
Не те, щоб я прямо горів тим, щоб переглянути цей фільм, але він кілька разів потрапляв на очі і от таки переглянув і він ну норм, але дивнінький, от прям "бойовик" в найбільш "бойовиковому" значенні, сюжету приблизно на 0%, але візуал дуже красивий, тож хай буде
П’ятеро вбивць сідають на японський швидкісний поїзд, який прямує до Кіото, і виявляють, що їхні начебто зовсім різні місії насправді пов’язані.
Книжечки:
В книжечках в мене продовжується ера великого генія Пратчетта і його Дискосвіт, а тим часом опублікував ці раніше прочитані дві з хайтлатсами; обидві ніжно люблю за їх різність і красу.
Papers, please:
🟠 Не супер пізнавально, але є своя краса в доінтернетній ері, тож от вам обкладинка Playboy за 1988 рік.
🟠 OMNI. Space Cities
🟠 Донат? Донат!
Доки ми тут, то принагідно нагадую, що задонатити це не тільки чудова ідея, що береже сон, покращує травлення і робить волосся блискучим, а ще й наш обовʼязок, бо в нас є тільки ми.
🛸 Дронопад | 🔪 RUSORIZ | 🫶 “АЗОВ.ONE”
Ну, а вдруг ти вже задонатив, то завжди можеш закинути кілька грибнів на підтримку проекту
♥️ на кохве з курасаном класового розриву
Мемчікі:
https://www.instagram.com/gallery21.meme/
А тим часом все інше:
Якщо ви вподобали щось з того, що тут знайдете, то будь ласка задонатьте кілька грибнів на підтримку України в боротьбі проти російських окупантів - на дронопад від ПЖ. Кожна ваша гривня справді допоможе наблизити нашу перемогу і захистити українців в цій війні.
Якщо ж у вас лишилися грибні і ви хочете закинути автору на каву з круасаном класового розриву, то хто я такий, щоб вас відмовляти, звичайно ж подякую за підтримку❤️
Шануймося, любіть маму, тата і Україну! Допомагайте бабусям і дідусям переходити дорогу і носити важкі сумки. Мийте руки з милом і поводьте себе погано!
Все буде Україна 🇺🇦
Попередні листи є в архіві (ну, їх небагато, але тако трохи є, якщо вам цікаво ше щось читнути)
