Імпровізований балкон нависав над довгим, Г-подібним двором. Повітря було густе від спеки, і в цьому знебарвленому, майже білому світлі , господарські сараї, що притискалися до стін, та нові, швидко зведені курортні прибудови зливалися в тьмяну, монотонну масу. Двір видихнув залишки прохолоди.
Погляд притягувала виноградна лоза, показна тінь якої була єдиним порятунком від сонця. Під нею, за обідраним, вицвілим столиком, сиділи двоє старих чоловіків. Тиша, що стояла в дворі, посилювала їхній приглушений гомін
Один, схилившись над шахівницею, видавав довгий, гортанний звук, схожий на докір. Його акцент був глибокий, південний, але слова залишалися нерозбірливими. Другий, роблячи хід, відповідав тихим, ритмічним бурмотінням.
Над ними, на балконі, Малий – спостерігач. Він застиг, приліпившись до шорстких дерев’яних перил. Його напружений слух намагався виловити звуки з-під винограду.
Батько вийшов на балкон і саме збирався прикурити цигарку, але не встиг. Малий, тихо-тихо, щоб не почули, звернувся до нього:
— Тату, хто вони? Звідки?
Батько подивився вниз, упевнено промовивши:
— Схожі на турків.
Здивований погляд Малого. Він озирнувся на батька шепотом, із уточненням:
— Турки? А що вони роблять аж тут, у Генічеську?
Батько м'яко, але твердо відхилив шквал запитань дитини:
— Ні, синку. Наші. Кримські.
Охоплений цікавістю, Малий, не гаючи й миті, зірвався з місця. Батько задоволено запалив цигарку, пускаючи дим у сухе повітря. Хлопчик швидко загримів по дерев'яних сходах, лишаючи за собою тишу балкона, і попрямував до столиків.
Але тут з-за кута вихопився господар двору. Його динамічна, гучна енергія була занадто різкою посеред застиглої спеки
— О! Молодець, боєць! Скоро на море спускаєтеся? Це правильно, це дуже добре, що ви на море ходите, а не вимагаєте тут басейну. А то мені кажуть: «Басейн! Басейн!»
Господар перейшов до монологу, походжаючи двориком:
— Хоча, звісно, басейн було б непогано мати. От як дощ, або хмарно, то можна було б. Ех, ну нічого. Наступного року! Точно збудую басейн!
Він зник так само раптово, як і з'явився, за сусідньою прибудовою. Малий застиг посеред подвір’я. Підняв голову і глянув на сонце. Смак солі на губах. Майже як у Криму
