Літературна кав’ярня — легенький детектив в світі стімпанку від української авторки
Вітаю. Не так давно мені до рук потрапила напрочуд цікава книга. Невелика за об’ємом історія про дівчину, що постійно знаходиться в боротьбі проти всього світу.
Світлана Стольник — українська авторка із Запоріжжя. Активна молода авторка, яка обожнює читати та писати. Також з-під її пера продовжує розвиватися канал на ютубі під назвою “Книжкова божевільня”. Якщо бажаєте підтримувати український цікавий контент, то можете підписуватися. На каналі безліч різноманітних відео на книжкову тематику. Дівчина активно просуває в маси українських маловідомих (і не дуже) авторів.
Тепер перейду до книжки, якою пані Світлана змогла мене зацікавити.
Трохи сюжету
“Літературна кав’ярня” — це невелика пригодницька історія про дівчину Еліс. Вона втекла з дому в мегаполіс під назвою Крагос, а через кілька років змогла відчинити невелику кав’ярню. Вона обожнює літературу, тому згодом організовує невеликі регулярні вечори, де молоді недосвідчені автори можуть обговорити різноманітні теми, продекламувати власні історії. Але в Есіл є одна таємниця: вона не лише власниця кав’ярні, а й загадкова авторка багатьох успішних творів, які видаються від імені Беккі Бек.
Дівчина могла б і далі розвиватися в ресторанному та літературному просторі, але всі змінюється, коли знайомиться із Алексом. Загадковий чоловік знає, що загадкова письменниця Беккі Бек, це наша головна героїня. Дівчина погоджується вислухати чоловіка. Вона й подумати не могла, що з цього моменту опиниться у вирі моторошних таємниць та небезпеки.
Персонажі історії
Еліс — протагоніст та найадекватніший персонаж всієї історії. Вона чудово розуміє свої сильні та слабкі сторони. Адекватно реагує на проблеми. Найбільше в ній мені подобалося те, що вона завжди старається протиставляти себе саме проблемі, а не особі, яка проблему оголосила (наприклад, коли Робу треба було на кілька днів відпустка, то вона миттю старалась знайти йому заміну; вона не лізла в душу до свого кухаря, не виясняла причини; вона не перекладала на нього відповідальність за пошук заміни і так далі).
Також мені до вподоби була невелика сюжетна лінія з батьком. Дівчина знала лише історію зі сторони матері, тому не ненавиділа батька, а хотіла почути його версію.
Авторці вдалося створити персонажа, який не бісить, а викликає лише повагу та захоплення.
Алекс — чоловік, в якого загадкове минуле. Досить вправний та досвідчений детектив. Трудоголік, який має багато неприємних секретів. Половину історії (до викриття особистого мотиву закінчити діло із Бліє) його образ будувався на активній взаємодії із Еліс. Без неї він видавався нуднуватим.
Ближче до кінця, коли вже були сформовані стосунки між ним та протагоністкою, його образ став більш цікавим. Особливо це стосувалося його слів та дій з батьком та другом дитинства.
Інші персонажі, м’яко кажучи, не мають настільки великої глибини, щоб їх згадувати. Другорядні персонажі на місці, виконують свою роль та не бісять — й на цьому дякую.
Емоції та враження
Вперше цю книгу я помітив на сайті книжкової крамниці “Книгарня Є”. Завдяки цікавій обкладинці, зокрема циліндру із шестернями на голові в дівчини, я без вагань придбав книгу.
Як багато людей зрозуміло, це історія в жанрі стімпанку (альтернативний світ, парові двигуни, революції проти імперії і так далі). Я обожнюю цей жанр, тому почав покладати на історію достатньо великі надії.
Що ж? Історію прочитав та маю що сказати.
Спочатку про хороше. Це комфортна історія, де ти відчуватимеш себе гостем в цій самій кав’ярні. Атмосферу авторці вдалося створити. Потроху персонажі стають тобі рідними, ти за них хвилюєшся.
Безумовно до головних позитивних сторін віднесу прописаний головних героїв. Вони викликають емоції, інколи сміх, інколи сумніви, інколи злість.
Цікава ідея щодо побудови кав’ярні. Це продумане місце, яке легко виникає в уяві. Вечірні літературні зустрічі прибавляють глибини. Дуже сподобалось те, що поступово, зі зміною Еліс, починає змінюватися і сама кав’ярня. Дівчина повільно починає сприймати робітників кав’ярні за власну сім’ю, завдяки чому і кав’ярня значно розширюється (особливо помітно це було в сцені з пекарем). І в цілому, кав’ярня може сприйматися в цій книзі за окремого персонажа.
Як би це дивно не звучало, але я може окремим пунктом виділити мотивацію Еліс до переїзду. Яка ж огидна в неї сім’я, особливо матір. За кілька невеликих абзаців, плавно розкиданих по всій книзі, я почав ненавидіти їх. Лицемірні та огидні люди. Хоча розв’язки з ними мені не вистачило (ну знаєте, щось в стилі прибуття родичів до кав’ярні та щирі вибачення перед донькою).
Ідеальних історій не існує, тому трохи підкину негативу.
Дивно, але мені в історії стімпанку не вистачило… самого стімпанку. Авторка так чудово почала (моменти з дирижаблем), але поступово на фоні ключової історії, атмосфера повільно починає зникати. Мені не вистачало ось цього разючого та блискучого стімпанку, де будуть гігантські парові фабрики, могутні парові роботи та конфлікту на фоні боротьби народу проти імперства.
Другим моментом, який мене трохи засмутив стала детективна складова. Не вистачило авторці навичок прописати більш глибоку та складну детективну історію. Місцями здавалося, що авторка взагалі не хотіла додавати сюжетну арку з розслідуванням в історію.
Третій момент, який вже розчарував. В історії надзвичайно слабкий та нецікавий антагоніст. Я навіть не згадаю, як його звати, пам’ятаю лише те, що він старий друг Алекса. Все, на цьому його розкриття завершується.
І саме до злодія історії найбільше питань. Тут і крива мотивація нашкодити одному з головних героїв; і досить різні протиріччя в його діях — то він настільки розумний, щоб кілька разів організувати підпали та не дозволити вийти на його слід, то він ведеться на дурню про голод головної героїні, що приводить його до провалу. Злодій історії потребує кардинального та більш уважного опрацювання.
Загальні емоції від книги залишилися позитивними. Цікава зав’язка, домашня пропрацьована атмосфера, чудова хімія між двома головними героями суттєво переважають недоліки (хоча провал в опрацюванні антагоніста дуже чуттєвий).
P.S. Це не стосується книги!!! Я б працівникам “Видавничого дому “Кондор” по рукам різкою понадавав. Посереднє зшиття книг, нижній каптал книги просто випав, наче його туди просто вклали.
