Частина 1: Несподівані кальки з російської
Оригінально публікація на ЖЖ від 01.12.2020.
Ми звикли, що кальки завжди прямі й невигадливі, як-от кораблекрушение — кораблетроща. Проте інколи калькування не призводить до вигадування нового слова, а підносить до поверхні з лексичних глибин уже наявні слова.
Наприклад, нині дуже популярне слово «спротив» уперто ігнорувалося більшістю словників XIX-го і XX-го століть. Проте в XXI-му воно нарешті пробилося в літературну мову, зокрема через перунівський тлумачний словник і ULIF.
Спротив (з польського sprzeciw). Опір.
Караванський С. Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України. — Львів: БаК, 2016. — С. 142.
«Ідіотизми сталінської ярижки…» — доволі кумедна книжка. Ну, як книжка — хаотичний некоментований набір слів і цитат, які не до вподоби авторові, та «виправлення» навпроти. Проте ця праця правильно звертає увагу на походження слова — полонізм.
Сталін, звісно, полонізмів не насаджував. Маємо просто «вдалий» збіг польської і російської форм (sprzeciw ~ сопротивление). Тож зросійщення парадоксально підсилило позиції полонізму.
Інший приклад вигадливої кальки трапився мені під час написання вікістатті «Зміст» (про елемент апарату видання).
У радянських українських книжках, наскільки мені відомо, повсюдно був «зміст». Попри взірець російської термінології, що розрізняє «оглавление» і «содержание». Перше є списком глав єдиного твору, а друге — списком назв самостійних текстів. І ось у XXI столітті українське книговидання намагається відродити архаїзм «оглав», щоб вирівнятися з російським.
Зміст — 1. Послідовний перелік рубрик видання із зазначенням сторінок, на яких вони починаються, винесений за межі основного тексту твору і поданий у порядку їх розташування; частина довідково-пошукового апарату видання. Протягом тривалого часу термін «зміст» використовувався для позначення рубрик в усіх видах видань. Нині, з появою терміна «оглав», доцільно здійснити диференціацію: «оглав» використовувати в моновиданнях, а «зміст» — у виданнях, що містять кілька творів (у збірниках, антологіях, журналах). У практиці російського книговидання, напр., такий диференційований підхід застосовується давно і послідовно. Види 3.: Зміст-перелік, Зміст-рубрикатор, Зміст короткий. Зміст повний. Див. також Оглав. 2. Сутність викладеного у виданні матеріалу.
Зміст // Книгознавство. Термінологічний словник (редакційно-видавнича справа, журналістика, поліграфія, видавничий бізнес, інформаційно-бібліотечна діяльність) : навчальне видання / за загал, ред. В.О. Жадька. — К. : ВПК «Експрес-Поліграф», 2012. — С. 103. — ISBN 978-966-2530-29-2.
Оглав — 1. Зміст, покажчик заголовків, що увиразнює побудову твору в моновиданні. Основні завдання О.: а) довідково-пошукове: спростити та прискорити знаходження складових частин видання — підрозділів, параграфів, приміток тощо; б) інформаційно-роз’яснювальне: дати читачеві загальне уявлення про зміст та структуру видання, підготувати до читання, допомогти відновити в пам’яті прочитане у разі перерви у читанні; в) рекламно-пропагандистське: зацікавити читача змістом видання, заохочувати прочитати текст. 2. Заголовок. Див. також Зміст.
Оглав // Книгознавство. Термінологічний словник — С. 184.
Такий спосіб кальки безперечно кращий за прямий, однак за будь-якої форми калькування ми втрачаємо самобутність. Чи потрібне нам слово для корабельної катастрофи? Чи потрібно нам розрізняти сторінки змісту збірки і роману? Чи потрібно лексично розрізняти опір електричний і опір громадянський? Відповідь не очевидна.
Росіяни ж не мають слова «державотворення» — і не страждають.
P.S.: У першій цитаті з «Книгознавства» була помилка в тексті. Я її виправив, керуючись другою наведеною статтею.
Частина 2: Хибні кальки з англійської
Оригінально публікація на ЖЖ від 29.01.2021.
У попередній частині я звертав увагу на несподіване сучасне вирівнювання українських термінів із російською мовою. Одначе, сучасні українці є достатньо глобалізованими людьми, щоб активно запозичувати і з англійської. Однак і в цьому випадку головним чинником стає подібність зовнішньої форми.
В український дипломатичний лексикон вже давно ввійшов на офіційному рівні вираз «ефективний контроль» — поняття міжнародного права, актуалізоване для наших теренів російською агресією.
«Effective control» — непоганий приклад «хибного друга перекладача».
По-перше, український «контроль» є радше «моніторингом». Наприклад, Словник української мови в 11-ти томах пояснює його через слово «перевірка». Англійський же «контроль» передбачає керівний вплив на об’єкт, себто є «управлінням». Щоправда нині для цього слова є тенденція до вирівнювання семантики з англійською. Саме тому було запозичено згаданий «моніторинг».
По-друге, «ефективний» в англійському розумінні («effective») також означає не те, що на позір можна подумати. Це такий, що призводить до певного ефекту, впливає. Себто «дієвий», «дійовий». Чи навіть у певних випадках «дійсний». Наш сенс високої продуктивності передає інше слово — «efficient».
Тож смисловим перекладом цього юридичного терміну є «фактичне управління».
Іншим прикладом новомодної кальки з англійської є «експертиза» або «експертність» («expertise»).
Думаю, всім відомий літературний сенс українського слова: розгляд, дослідження якої-небудь справи, якогось питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповідному явищу — визначення за СУМ-11.
В англійській мові такий сенс теж є, але він не основний. Основним є бутність «експертом». Причім, якщо в українській мові експертом називають фахівця, котрий ділиться своєю компетентною думкою, то в англійській це просто синонім професіонала.
У результаті ігнорування цих семантичних нюансів постають такі чудернацькі речі, як-от рекламні заяви про експертність персоналу дитячого садка чи вимога мати «експертизу» до кандидатів на певну посаду.
Очевидно, що справжнім перекладом англійського «expertise» є «кваліфікованість». Хоча не завжди мають на увазі її. Такі неусвідомлені сліпі кальки, схоже, схильні до семантичного дрейфу в пошуках вільної смислової ніші і своєї відмінності від старшого відповідника.
Чому в складі «Укрзалізниці» є пральня? Це не наша експертиза! Наша експертиза – це локомотиви, колія, диспетчеризація. Пральня – це чисто аутсорсингові послуги, тому відповідальність за такий напрямок – це перший приклад, на який завжди вказують: білизна мокра, сира, брудна, із запахом.
— заявляв Володимир Жмак, голова Укрзалізниці.
Зверніть увагу, що пан вживає слово «експертиза» ні в українському (висновок фахівця), ні в англійському сенсі (майстерність, компетентність тощо). Тут би підійшов «профіль» або «компетенція».
