Ця стаття була вперше опублікована в Jump Point 11.3.
Коли генеральна директорка MISC Ірена Аджей вперше побачила прототип Fury, вона більше години розглядала його, повільно крокуючи навколо та оцінюючи компактний винищувач з усіх боків. «У ньому відчувається і виразний стиль MISC, і щось дуже самобутнє», — сказала вона на засіданні ради директорів MISC. «Я переконана, що ми повинні зайнятись ним, але я не думаю, що це завдання для MISC». Цими словами Аджей запропонувала рішення у дискусії, в якій правління розділилося на тих, хто вважав, що MISC має зосередитися на промислових суднах, і тих, хто сподівався на розширення продукції бренду. Керівниця компанії не схилялася до жодного з цих поглядів, однак того дня вона запропонувала рішення, яке задовольнило б і тих, і інших, — створення суббренду Mirai.
Назва Mirai в перекладі з японської означає "Майбутнє", на честь поселенців Центаври, де зараз розташована штаб-квартира MISC, і є втіленням їхньої мети — створення кораблів наступного покоління. Створення суб-бренду також допоможе MISC зберегти свою традиційну індустріальну ідентичність, водночас надаючи компанії можливості для експериментів. Аджей стверджувала, що Fury має стати під цей новий суб-бренд, і впевнила раду директорів, продемонструвавши їм напрацювання на наступні проєкти команди Fury. Поява суббренду Mirai шокувала багатьох в індустрії та стала найбільш значущою зміною в компанії за останні десятиліття.
НЕ ТІЛЬКИ ПРОМИСЛОВІСТЬ
MISC славиться своїми промисловими кораблями, але її інтерес до розробки інших варіантів сягає своїм корінням у 2833 рік. Менш ніж через двадцять років після злиття, котре створило MISC, генеральний директор Корі Десмон підштовхнув компанію до розширення свого асортименту. Успіх серії Hull приніс фінансову стабільність і надлишки в бюджеті, які Десмон хотів інвестувати в кораблі, що вивели б бренд за межі промислового сектору. Проте велика частка членів ради директорів наполягала на продовженні фокусу на промислових суднах і змусила Десмона зменшити свої амбіції до однієї команди фахівців, що розпочали проєкт гоночного судна. Результатом став "Daedalus".
"Daedalus" розробили з нуля, як дуже швидку, потужну машину, яка могла б витримати суворі умови перегонів. Напрочуд вдалий прототип став для компанії MISC стимулом спонсорувати гоночну команду і надати їй технології, замість запуску самого корабля у виробництво. Група розробників не могла погодитися з таким рішенням, але керівники компанії переконали Десмона, що спеціальна гоночна команда допоможе здобути той досвід і знання, яких бракувало його фахівцям. Хоча судно приємно вражало шанувальників перегонів, "Daedalus" не потрапив до професійного рівня Кубка Мюррея, а Десмон знав, що цю межу необхідно подолати, щоб перейти до серійного виробництва корабля. Машина була створеня із застосуванням експериментальних матеріалів та методів виробництва, а отже, наявні виробничі лінії MISC неможливо було використати для серійного випуску, тож необхідно побудувати нові, надсучасні цехи. Поки "Daedalus" борсався, рада директорів як і раніше вбачала в гоночній команді чудовий маркетинговий інструмент і продовжувала її спонсорувати. Десмон офіційно назвав команду, яка будувала "Daedalus", MISC-M і довірив їй роль посередника між гоночною командою і компанією.
Хоча надання оновлень для "Дедалуса" стало частиною робочих замовлень MISC-M, підрозділ також мав розробляти інноваційні та сміливі нові проекти кораблів, не маючи мандату на їхнє промислове виробництво. Більшість з цих проєктів так і залишились на папері, оскільки мізерний бюджет відділу майже повністю йшов на випробування оновлень "Дедалуса". До цього часу підрозділ мав репутацію місцини, де навчалися недосвідчені конструктори, а для старих то був шлях відходу на пенсію. Але насправді він став навчальною базою, де молодь відточувала своє ремесло під керівництвом ветеранів, які могли вільно досліджувати унікальні та незвичні ідеї.
Десятиліття постійної роботи над "Дедалусом" значно покращили характеристики судна, і в 2898 році воно потрапило до професійного рівня Кубку Мюррея. Відтоді спортивна команда MISC є постійним учасником перегонів. MISC-M також розробили і ретельно каталогізували тисячі проєктів, від повноцінних кораблів до компонентів і навіть суднових меблів, але жоден з них так і не пройшов до стадії прототипу. Як правило, будь-які цікаві задуми кораблів віддавалися іншим командам, де їх допрацьовували до прийнятних для MISC стандартів, або, врешті-решт, викидали у смітник. Кожні кілька років в керівництві з'являлися голоси про закриття MISC-M або злиття з іншим підрозділом, але більшість підтримувала місію команди. Ця глибока криниця інноваційних і нестандартних ідей стала ще більш важливою, ніж будь-коли, коли MISC уклали історичну угоду про співпрацю з імперією Сіань у 2910 році.
ІНОПЛАНЕТНИЙ ВПЛИВ
Щойно угода буде підписана, MISC швидко знайшла застосування новим знанням і ресурсам, які вона отримала. Технології Сіань були використані в Freelancer, випущеному в 2915 році, які перетворили його на популярний промисловий транспортер, що користується попитом і сьогодні. Незважаючи на цей успіх, у MISC виявили, що для традиційних конструкторських команд було надто складно інтегрувати сіаньські технології або застосувати їх для розвитку подальших інновацій. Зрештою, неординарним новаторам з MISC-M було доручено оцінити величезний обсяг сіаньських ідей та вигадати, як їх можна застосувати. Підрозділ також досліджував свою величезну базу даних старих проєктів аби знайти ідеї, які могли б отримати користь від іншопланетних технологій. Першим таким проєктом став "Daedalus".
Багато що змінилося з часу створення першого "Дедалуса", але команда побачила величезний потенціал у технологіях Сіань, адже вони дозволять йому літати швидше і бути дешевшим у виробництві. Згодом з'явилися подальші модернізації та розробки, але вони так і залишилися невипробуваними до 2940 року, коли MISC вирішила вкласти більше грошей у свої спортивні проєкти. Компанія припинила співпрацю з позаштатною гоночною командою і доручила MISC-M побудувати нове судно. Так з'явився Razor, який у 2945 році виграв класичні перегони на Кубок Мюррея, частково завдяки героїчному пілотуванню Тревора Юмана. Після випуску в 2947 році корабель мав дуже хороші продажі та відгуки. Комерційний успіх Razor та перемога на Кубку Мюррея, а також тріумфальний запуск Reliant роком раніше, переконали MISC продовжувати розробку нових амбітних кораблів. Компанія сильно збільшила фінансування та штат MISC-M і спрямувала її зусилля на розробку найбільш вподобаних ідей.
Протягом наступних років генеральна директорка Аджей виявляла великий інтерес до MISC-M і часто відвідувала підрозділ, цікавлячись його успіхами. Вона заохочувала прийняти цінності MISC, але з оновленою естетикою. Водночас, Аджей запевняла раду директорів, що цей підрозділ має потенціал для значного збільшення прибутків компанії. Інсайдери вважають, що вона давно хотіла зробити підрозділ окремим суббрендом, частково для того, щоб підкреслити його місію та відмінність суден від MISC, але не хотіла розкривати свій план, доки не з'явиться друге судно від команди. Цим судном мав стати Fury, і це надихнуло генеральну директорку Аджей на оприлюднення її стратегічного плану. Після схвалення правлінням, компанія також вирішила перевести Razor до бренду Mirai. Він міг би залишитись під MISC, але історія корабля в рамках відділу та його зв'язок з оригінальним "Daedalus" самі свідчили за цю ідею. Яке майбутнє чекає на Mirai як суббренд MISC, залишається загадкою для всіх, хто спостерігає за подіями поза стінами компанії. Подейкують, що Mirai виведе інтеграцію сіанських технологій на новий щабель, що тримає ентузіастів кораблебудування та конкурентів у нетерплячому очікуванні того, що ж буде далі.
Джерело для зведення: Portfolio: Mirai
Переклад для @starcitizen_news
Ви можете зареєструватися за моїм реферальним кодом, тим самим підтримати переклад новин, і до 2 травня отримати Kruger P-52 Merlin з довічним страхуванням, а також невеликий стартовий бонус у вигляді 5,000 UEC.
