Друкарня від WE.UA

Незалежність велика і мала

Є дві типові помилки зі словом «незалежність», яких часто припускаються українські мовці, а серед них — медійники. Обидві пов’язані з написанням слова з малої або великої літери: пишуть із малої, коли потрібно писати з великої, і навпаки — з великої, коли в цьому немає потреби.

Херсонці вирвалися з окупації та відкрили в Києві кав’ярню «Незалежність» на Дарниці

Ідеться про назву державного свята, у якій «незалежність» неправильно пишуть із малої, і про вживання у загальному контексті, коли навіщось пишуть із великої (це доцільно тільки тоді, коли потрібно передати пафос). Правило звучить так: «З великої букви пишемо деякі загальні назви в контекстах, де наголошено на особливому змісті цих назв: Ба́тьківщи́на, Вітчи́зна, Честь, Люди́на, Ма́ти». Сюди ж можна віднести такі актуальні слова: Незалежність, Перемога, Єдність, Герой, Захисник тощо.

Загалом у назвах свят із великої букви потрібно писати тільки перше (або єдине) слово та власні назви. Писати з великої всі слова в назві свята немає потреби, хоча цим часто грішать. Наприклад, у словосполуці «день народження» взагалі два слова потрібно писати з малої літери, натомість часто можна натрапити на хибні варіанти: «День народження» і «День Народження».

Але з багатьох правил є винятки, і правило про написання назв свят не стало винятком (даруйте за каламбур). «У назвах свят День Незалежності України, День Соборності України, День Конституції України з великої букви пишемо всі слова», — диктує Український правопис.

Досить часто помиляються, коли пишуть топоніми зі словом «незалежність». У таких випадках родові найменування потрібно писати з малої літери, але невидима сила підштовхує багатьох писати його з великої. Правописна норма така: «Назви вулиць (бульварів, провулків, проспектів), майданів (площ), парків, шляхів (залізничних, морських і т. ін.), каналів, течій (морських) і т. ін. пишемо з великої букви, а їхні родові найменування — з малої». Тобто майдан Незалежності, алея Незалежності тощо.

Писати Майдан із великої літери доречно в таких випадках:

– у значенні головної площі Києва — майдану Незалежності, але в скороченому варіанті;

– у значенні історичної події, українського народно-визвольного руху у 2004-му (Помаранчева революція) і 2013–2014 роках (Євромайдан, Революція гідності);

– як перше слово в назві станції метро «Майдан Незалежності»;

– відповідно, як перше (або єдине) слово в інших назвах: громадська організація «Майдан», документальний фільм «Майдан» тощо.

Окрім того, слово «незалежність» пишуть:

– з великої літери, коли воно перше (або єдине) у назвах орденів, медалей, відзнак. Родові найменування (орден, медаль, відзнака тощо) пишемо з малої. Наприклад, орден Незалежності;

– з малої літери, коли воно входить до складу назв найважливіших документів і нормативно-правових актів законів. Наприклад, Акт проголошення незалежності України, Декларація незалежності США тощо.

Згідно з оновленою редакцією Українського правопису, слово «незалежність» має дві паралельні форми в родовому відмінку: незалежності й незалежности. Це регламентує таке правило: «Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення : гі́дности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, любо́ви, о́сени, со́ли, Ру́си́, Білору́си».

На випадок, якщо нам знадобиться додаткова незалежність, слово, яке позначає це поняття, має такі синоніми: воля, свобода, самостійність, вільність, суверенітет, суверенність, власновладність, непідлеглість, непідпорядкованість.

Протягом століть українцям доводиться не завойовувати незалежність, а виборювати, досягати й здобувати її, тоді як зажерливий завойовник (загарбник) посягає на незалежність України.

Справжня незалежність, а не дійсна твориться і донині. Бути незалежними без своєї мови — це місія нездійсненна. На це звертали увагу й українські поети. Згадати хоча б відомі рядки Дмитра Павличка:

О рідне слово, хто без тебе я?
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам’я.

Або Олександра Олеся:

О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.

Або Лесі Українки:

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.

Шануймося!

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Літред і кулемет
Літред і кулемет@Litred_i_Kulemet we.ua/Litred_i_Kulemet

(Українська) мова й література

9Довгочити
1KПрочитання
11Підписники
На Друкарні з 2 червня

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • “Як росія знищувала мови країн Середньої Азії та Балтії”

    Стаття розглядає історичний контекст Російської імперії та Радянського Союзу щодо пригнічення мов та культур народів, які були під їхнім пануванням. Вона зазначає, що експансія Росії в Середній Азії та інших регіонах спричинила знущання над цими народами

    Теми цього довгочиту:

    російська Імперія
  • ЯпонщІна

    Кажуть, за часів Радянського Союзу сходознавчих кафедр в Україні не було зовсім, а всіх сходознавців готували в Ленінграді, Москві та Владивостоці. Тож радянські українці, що зацікавилися Сходом, мусили глядіти на нього через російську призму.

    Теми цього довгочиту:

    Мовознавство
  • Основні проблеми творцїв латинок

    Можа вважати відповіддю до нещодавної статтї Українська латинка — майбутнє нашої країни від @sym.ba, що в свою чергу основана на роботу Максима Прудеуса. Звісно, при можливостї тут будуть згадані й інші проблеми.

    Теми цього довгочиту:

    Письмо

Коментарі (3)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • “Як росія знищувала мови країн Середньої Азії та Балтії”

    Стаття розглядає історичний контекст Російської імперії та Радянського Союзу щодо пригнічення мов та культур народів, які були під їхнім пануванням. Вона зазначає, що експансія Росії в Середній Азії та інших регіонах спричинила знущання над цими народами

    Теми цього довгочиту:

    російська Імперія
  • ЯпонщІна

    Кажуть, за часів Радянського Союзу сходознавчих кафедр в Україні не було зовсім, а всіх сходознавців готували в Ленінграді, Москві та Владивостоці. Тож радянські українці, що зацікавилися Сходом, мусили глядіти на нього через російську призму.

    Теми цього довгочиту:

    Мовознавство
  • Основні проблеми творцїв латинок

    Можа вважати відповіддю до нещодавної статтї Українська латинка — майбутнє нашої країни від @sym.ba, що в свою чергу основана на роботу Максима Прудеуса. Звісно, при можливостї тут будуть згадані й інші проблеми.

    Теми цього довгочиту:

    Письмо