Оригінально публікація на ЖЖ від 06.07.2019.
Якось непоміченими лишилися деякі доволі значущі зміни, які принесла нова орфографія. Народ швидко висміяв индика, жахнувся тотоапапарата, та не звернув увагу на викоренення дефісів і передачу англійських голосних. Певно, бо в цих питаннях треба мати хоч якісь орієнтири, окрім власної звички. Ці групи слів відкриті: запозичення та творення продовжуються. А от нових індиків та анафем уже не буде – тут владарює традиція-звичка.
Однак орієнтири існували. Непомічені не тільки загалом, але й укладачами нового правопису. Мова про Рекомендації щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами, ухвалені рішенням Колегії Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2001 року. І хай вас не бентежить профіль Колегії. Ці рекомендації на голову вищі від творів міністра Швайки та директора Департаменту землеробства Лазаря (так, у нас практичною транскрипцією з 2005 року займається Мінагро). Розробниками Рекомендацій значаться В. Воєводська, канд. філол. наук, А. Войцехович, Ю. Котіков, Н. Куземська, В. Моргунюк, канд. техн. наук, керівник розроблення, А. Новікова, канд. філол. наук, Л. Пшенична, канд. філол. наук, Л. Шрамко.
Та повернемося до нової орфографії. Що ж змінили?
Англійський звук [æ], якому на письмі відповідає англійська буква а, звичайно передаємо українською буквою а: макінтош, спам, чат, хакер, Алекс, Адамс, Адлер, Гаррісон, Ланкастер, Манчестер, Канаверал, Чаплін; у багатьох словах за традицією цей звук передаємо через е: бізнесмен, менеджер, Блеквуд, Кемерон, Лемберт, Пелл-Мелл, Селінджер, Сем, Тетчер і т. ін.
§ 134. Звук [æ] у словах англійського походження
Англійський звук [ə:], якому найчастіше відповідають англійські буквосполучення er, ir, or, ur, yr, ear, не має в українській мові фонетичного аналога і відтворюється здебільшого українським буквосполученням ер: серфінг, Берд, Бертон, Беркшир, Вертінг, Ернест, Ерл, Мерфі, Черчилль, Шерлі тощо. Деякі слова, засвоєні українською мовою в транслітерованому вигляді, передають графічну форму відповідних англійських буквосполучень: гамбургер, курсор, Вордсворт, Ірвінг, Урбана та ін.
§ 135. Звук [ə:] у словах англійського походження
Чим керувалися автори, пропонуючи нам передавати звук [æ] як А? Навряд панівною практикою, бо тенденція в інший бік. Мені згадується нині виразно архаїчний сандівч через А, що згинув разом з Радянським Союзом.
САНДВІЧ, а, чол. Дві складені разом скибки хліба з маслом, сиром, ковбасою і т. ін. між ними. Нас почастували сандвічами, тістечками і чудовим апельсиновим соком (Василь Минко, Намасте.., 1957, 7).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 52.
Окремо хочеться зазначити, що в позиції перед R у англійській мові не шва, а звук [ɜ:]. Звісно, англійська буває дуже різною, але в таких питаннях краще орієнтуватися на орфоепічну норму (Received Pronunciation). Шва ж за старими рекомендаціями передавалася у залежності від літери.
Та хай там як, народ не дотримувався і не буде дотримуватися жодного принципу при передачі англійської мови. Про що свідчить засилля форм “нешнл” та “нейшнл” за рекомендованої “нешонал” < /ˈnæʃənəl/. Тож, на мою думку, нові норми мертвороджені. Винятків буде більше, ніж реалізації правила.
P.S. Оскільки сторінка зі згаданими Рекомендаціями давно припинила існування, думаю, буде доречним процитувати їхню частину тут, а саме ту, що стосується англійської мови. Через розмір змушений зробити це окремим дописом.
