Українська латинка — майбутнє нашої країни

Вступ

Добрий день, Українці. Сьогодні я хочу вам розповісти про проєкт української латинки за авторством Максима Прудеуса. Ми розберемося чи вартий він вашої уваги, які є переваги у переході нашої писемності на латинку і найпоширеніші аргументи проти цього.

Для чого українцям латинка

Розпочати я б хотів з виявлення первопричин, що призвели до роботи над українською латинкою багатьох людей, зокрема й автора латинки, працю якого ми сьогодні розглядатимемо.

1. Кирилиця — не найкраща абетка для української мови

Як би нам того не хотілося визнавати, але кирилиця не дуже добре справляється з передачею фонетичних особливостей української мови.

Особливо це помітно на прикладі літер: (Я), (Ю) (Є) та (Ї). Вони позначають два звуки або один із пом’якшенням попереднього приголосного, що можна записати відповідними літерами: (йа/ьа), (йу/ьу), (йе/ье) та (йі). Але, наприклад, для звуку [йо/ьо] в українській кирилиці місця не знайшлося, що свідчить лише про недосконалість цієї абетки.

Також кирилиця достатньо складна для читання, через велику кількість схожих, квадратних, літер. А через грубість написання кирилиці, читачу зовсім не передається ніжність і співучість нашої з вами рідної, солов’їної, мови.

2. Вплив абетки на світові відносини

На превеликий жаль, увесь світ стереотипно вважає кирилицю абеткою ворога, бо досі пам’ятають холодну війну проти комунізму. З іншої сторони, майже всі розвинуті країни використовують латинку. Це стосується і слов’ян, попри те, що багато хто з нас знаходяться в омані та вважає інакше.

Як ми бачимо, більшість слов’янських країн послуговуються латинкою, але є країни, які я виділив зірочкою. Це країни, в яких офіційно прийнято дві абетки або їхня абетка нагадує, щось між кирилицею та латинкою, адже містить не мало літер з обох.

Отже, перед нами постає питання: “Чи хочемо ми бути віддаленими від усього світу, заради порозуміння з агресивними сусідами та азіатськими країнами, які використовують кирилицю?”. Я не можу відповісти на нього за всіх українців, тому прошу вас поміркувати над цим особисто.

3. Порозуміння зі слов’янськими країнами

З минулого пункту ми з’ясували, що більшість слов’янських народів використовує латинку. А враховуючи те, що їхні мови дуже схожі на нашу, легко прийти висновку, що перехід на українську латинку зможе поліпшити комунікацію з цими країнами. Нашим друзям буде легше читати українські тексти, наприклад ті ж самі новини, статті, жарти, історію України, що стовідсотково дасть нам можливість зруйнувати радянські міти та зробити Україну ближче до європейської слов’янської спільноти.

4. Україна забуде російську мову

Якщо наша абетка буде латинкою, то діти в школах не будуть вивчати кирилицю, що понесе за собою труднощі з розумінням російської мови.

5. Власний інформаційний простір

Я впевнений, що для україномовних людей не новина, що наш інформаційний простір майже нерозривно зв’язаний з російським. Роблячи запит в Google українською мовою, майже, неможливо уберегтися від посилань на російські джерела. Латинка зможе раз і назавжди розв’язати цю проблему, відокремивши нас від московії.

6. Осучаснення української мови

Після переходу на латинку, в українській мові виникне потреба осучаснення, бо в нашому повсякденному житті ми часто вживаємо слова іноземного походження, такі як: кринж, булінг, копіпастити, загуглити, захейтити тощо. Отже, тоді ми побачимо, що українська мова потребує власних слів для новітніх речей та явищ. Чудовим прикладом такого осучаснення є наша з вами улюблена друкарня та її “довгочити”.

7. Лідерство серед слов’ян, які використовують латинку

Якщо запровадити латинську абетку, то українська мова стане лідером за кількістю носіїв серед слов’янських мов з латинською абеткою.

8. Іноземні інвестиції

З переходом на латинку, українську мову стане легше вивчати іноземцям, що за сприятливих умов для ведення бізнесу збільшить кількість іноземних інвестицій в економіку нашої країни. Ми станемо зрозуміліші цивілізованому світу, адже латинські літери вміє читати уся планета.

9. Питання безпеки

І на останок хотілося б обговорити питання безпеки, враховуючи історію нашої країни, не можна бездумно обирати латинку, яка буде схожа чи ідентична латинкам наших сусідів. Тому проєкт Максима Прудеуса розроблений на основі Хорватської абетки, гаєвиці, якою послуговуються слов’янські країни, які мешкають аж на кордоні з Італією.

Поширені аргументи проти латинки

Зміна абетки буде стосуватися кожного, тому очевидним є і те, що у кожного будуть свої запитання щодо такого радикального оновлення нашого правопису. Нижче наведені основні питання, які виступають проти впровадження нової абетки

1. Ми втратимо свою історію, якщо відмовимося від кирилиці?

Це запитання з самого початку є маніпулятивним, адже зміна абетки ніяк не впливає на наше минуле, а лише змінює наше майбутнє. Важливо розуміти, що абетка — це лише одяг будь-якої мови й, змінивши його, ми не перестаємо бути собою і наше минуле ніяк не страждає.

2. Ми втратимо нашу культурну спадщину, адже майже вся наша література написана кирилицею?

Авжеж ні. Як і в пункті вище, ми нічого не втрачаємо, бо нашу історію неможливо стерти. Всі тексти наших великих письменників збережуться і звичайно будуть передруковані або ж автоматично транслітеровані штучним інтелектом. І приклади такого застосування ШІ вже існують.

3. Чи змінить латинка українську мову?

Проєкт української латинки, який ми з вами сьогодні будемо обговорювати, створювався насамперед для передачі мовних традицій української мови зі збереженням усіх правил. Тому це лише повпливає на нашу писемність, а мова ніяк не зміниться.

4. Чому це українці повинні підлаштовуватися під іноземців і переходити на латинку?

Не варто називати зміну нашої абетки підлаштовуванням під весь інший світ. Це суто в наших з вами інтересах і тільки на користь Україні. Детальніше я описував вище.

5. А є приклади позитивного впливу переходу на латинку в інших країнах?

Швеція, Данія, Норвегія, Туреччина, Хорватія відмовилися від застарілих абеток на користь латинки. Литва перейшла з кирилиці на латинку після насильницького насадження першої. З недавнього, Туркменістан запровадив латинку, як альтернативну абетку, а Казахстан почав розробляти свою латинку і готується до переходу в період з 2023 до 2031 року.

6. Чи важко почати писати та читати латинкою?

Особисто я можу сказати, що після перегляду сорокахвилинного відео на ютуб від Максима Прудеуса про його проєкт, і витраченої години на практику, я можу без проблем читати й писати цією латинкою. Сподіваюся, що після цього довгочиту, у вас теж не буде з цим проблем.

Українська латинка від Максима Прудеуса

Ну і нарешті ми з вами обговорили всі деталі, які стосуються питання латинки та вже бачимо сенс в її використані. Але як вона повинна виглядати? На сьогодні є багато варіантів латинки, бо причин для її створення у нас достатньо, але я хочу вам розповісти тільки про одну з них, бо вважаю, що вона найзручніша й найлогічніша.

На цьому зображенні ви бачите всю латинську абетку для української мови. Поруч з кожною літерою є свій кириличний відповідник. Нумо розбиратися, чому були обрані саме ці літери для відтворення наших звуків на письмі. Для початку встановимо критерії, на які будемо звертати увагу при виборі тієї чи іншої літери.

Українська латинка має:

• відповідати традиції мовлення;

• бути інтуїтивно зрозумілою;

• бути зручною для написання.

На зображеній абетці, я розділив кириличні відповідники за групами, щоб нам легше було все систематизувати у своїй голові:

• Помаранчеві — це звуки, латинські відповідники яких, зрозумілі й не потребують окремого пояснення;

• Сині — це звуки, які латинкою можна передати різними шляхами й тому я розповім, чому ця абетка використовує саме ці літери;

• Червоні — це звуки, які в цій абетці передаються літерами з діакритикою, спеціальним гачком поруч з літерою.

Синя група

• Латинська C [Ц] — Ця літера чудово підходить під звук [Ц], адже майже в усіх мовах він записується саме так;

• Латинська G [Г] — зазвичай розглядають два варіанти на місце цього звуку: (G) та (H). Але обираючи між ними, краще надати перевагу першій, адже незалежно від позиції в слові, іноземцю буде легше прочитати її правильно, а українцям цей вибір інтуїтивно зрозумілий;

• Латинська H [Х] — тут досить просто, оскільки ми не використовуємо цю літеру для написання звуку [Г], ми можемо не вигадувати ровера й використовувати (H) для написання звуку [Х];

• Латинська J [Й] — у нас два можливих варіанти для передачі цього звуку: (J) та (Y). Але озираючись на інші мови, вони записують звук [Й] переважно, як (J). До того ж літера (Y) нам знадобиться трішки пізніше;

• Латинська V [В] — цей звук в українській мові має два варіанти вимови, як і два варіанти позначення латинкою — (V) та (W). Ця абетка в першу чергу переслідує простоту читання і написання, тому вибір пав на (V);

• Латинська Y [И] — ми спеціально звільнили цю літеру в минулому, обравши (J) для відтворення звуку [Й], адже літера (Y) — найближча з латинських літер до нашого звуку [И];

• ( ‘ ) в латиниці [Ь/ ‘] — в ході вивчення теми, легко прийти висновку, що апостроф можна використовувати і в ролі м’якого знака. Адже правила застосування апострофа та м’якого знака не перетинаються:

  • Апостроф вживається між грубим приголосним + (Р) та йотованими голосними;

  • М’який знак вживається між двома приголосними або у кінці слова після приголосного.

Червона група

Діакритика — це додаткові значки, гачки або крапочки біля літери.

Діакритика є насправді й в нашій кириличній абетці, в таких літерах як: (Й), (Ї), (Щ) та (Ґ). Тому не лякайтесь цих дивних літер. Зараз я розповім, що ці гачки означають.

Як ви можете помітити, діакритика в цій абетці виглядає лише як стрілочка, яка вказує до гори або до долу. Це і є головна підказка, як ці літери вимовляти!

Розберемо на кожній з них окремо:

• Латинська Č [Ч] — ми бачимо вже знайому нам літеру (С), яка вимовляється, як [Ц] разом зі стрілочкою до долу. Це означає, що ми повинні оглушити звук, зробити його менш дзвінким. Тому ця літера вимовлятиметься, як [Ч]

• Латинська Ĝ [Ґ] — і знову знайома нам літера, (G), яка вимовляється, як [Г], але зі стрілочкою до гори. Це підказує нам, зробити звук дзвінкішим. Цікаво те, що по тій же самій логіці в нас існує діакритика у літери (Ґ), що теж вказує до гори.

• Латинська Š [Ш] — бачимо букву (S), яка передає звук [С], але знову зі стрілочкою до долу. Як ви вже здогадалися, це натякає нам, що звук слід оглушити, зробити менш дзвінким. Так в нас і виходить звук [Ш].

• Латинська Ž [Ж] — знайома нам буква (Z), яку ми вимовляємо, як [З], але зі стрілочкою до долу. Це знову вказує нам на те, що звук треба зробити глухішим та менш дзвінким. Так ми й пишемо звук [Ж].

Інші звуки:

Йотовані звуки набагато легше передавати диграфом:

(Я), (Ю), (Є), (Ї) (ЙО) — (JA), (JU), (JE), (JI) та (JO) відповідно.

Так само пропонується написання (J) натомість м’якого знака у буквосполученнях (ьа), (ьу), (ье) та (ьо), адже звук ідентичний.

Міркування щодо правопису і деякі правила

Інше написання йотованих та пом’якшених звуків

Багато хто може замислитися, чи є альтернативні варіанти написання тієї ж літери (Я). З того, що було зазначено вище ясно, що йотовані звуки позначають диграфом з літерою (J), але чи можна записати їх через літеру (I), наприклад як: ця — cia, замість cja?

Відповідь дуже проста — ні. Адже це просто не потрібно і додає зайвих правил. Додаткові правила будуть потрібні для інших слів, що містять в собі буквосполучення (IA), наприклад як: klaviatura, funkcional, avianosec’, proviant, čempion, dializ тощо. Якщо припустити, що (IA) можна читати як йотовану (A) — можна помилково прочитати ці слова, як: клавятура, функцьонал, авяносець, провянт, чемпьон, дяліз.

А щодо позначення цих звуків через апостроф у ролі м’якого знака, наприклад як-то: c’a, s’omga, zl'us’a тощо? Відповідь залишається такою ж — не можна.

Це знову додає додаткові правила щодо його застосування і лише псує абетку, адже слів, які потребують апострофу стане набагато більше і це буде виглядати жахливо, не говорячи вже про складність цього на письмі.

Апостроф і м’який знак

У багатьох може скластися враження, ніби в латинці легко буде переплутати апостроф і м’який знак при читанні, адже вони позначатимуться одним символом. Але це не так, бо вони мають абсолютно різні правила застосування:

«Між приголосним і (J) апостроф завжди розділяє, а в усіх інших випадках — пом’якшує»

Винятком є слова іншомовного походження, наприклад як: мільйон, конферансьє, бульйон — mil’jon, konferans’je, bul’jon відповідно.

Якщо записати правило разом із цим винятком, то ми отримаємо:

«Між приголосним і (J) апостроф розділяє, в усіх інших випадках — пом’якшує; виняток: апостроф пом’якшує у словах іншомовного походження, коли пишеться після м’яких (D), (T), (Z), (S), (L), (N) перед (J)»

Для чого використовувати літери з діакритикою

Перш за все, треба розуміти, що і в нашій абетці достатньо літер з діакритикою, але велика їхня кількість може лише ускладнити абетку, тому цього треба уникати. У абетці, яку ми сьогодні розглядаємо таких літер всього чотири: (Č), (Ĝ), (Š) та (Ž). Завдяки цим літерам можна скоротити написання деяких слів, порівняно із сучасною “паспортною” транслітерацією.

Наприклад:

• Що — Shcho — Ščo

• Якщо — Yakshcho — Jakščo

• Житомир — Zhytomyr — Žytomyr

• Чернівці — Chernivtsi — Černivci

Як писати слова іншомовного походження

Це достатньо цікаве й доволі важливе питання, коли справа стосується латинки. Автор цієї абетки пропонує не транслітерувати імена та власні назви. Тобто писати їх, як в оригіналі: Google, Youtube, Twitter, Microsoft, Windows, Apple, Android, Joe Biden, Emmanuel Macron, Olaf Scholz, Berlin, London, Washington тощо.
Також будуть деякі винятки, відповідно нашій культурній традиції: Paryž, Varšava, Viden’ тощо.
А для решти слів іншомовного походження, які скоріше про сучасність, треба використовувати українські відповідники: Menedžer — Kerivnyk, Buling — C’kuvannja, Basketbol — Košykivka тощо.

Як же українська абетка без літери ( Ї ) ?

Звичайно ця літера важлива для нашої історії, адже часто виступала, як національний символ, який унікальний для України. Але чи так це?
Як ви вже здогадалися — ні. Ця літера зовсім не унікальна і використовується в різних куточках по всьому світу.
Нею послуговуються англійці, французи, каталонці та греки. Часто цю літеру можна зустріти у міжнародних власних назвах, таких як: Haїfa, Zaїre, Hanoї, Dubaї, Hawaї тощо.

Також внесення цієї літери ускладнить абетку:

• Збільшиться кількість літер з діакритикою, що ускладнюватиме абетку, адже якщо додати (Ї), то знадобляться латинські аналоги і для (Я), (Ю), (Є) та (ЙО). А це вже цілих 5 додаткових літер.

• Правило апострофу стане занадто складним

Але важливо те, що автор цієї абетки, Максим Прудеус, зовсім не заперечує появі літери (Ї) в цій абетці, адже вирішувати долю цієї літери можуть тільки наші співгромадяни.

Приклади текстів на латинці

Гімн України:

«Крила», Ліна Костенко:

«Заповіт», Тарас Григорович Шевченко:

Джерела та додаткова інформація:

Ось ви й дізналися, що таке українська латинка та з чим її смакують. Сподіваюся вам сподобався мій довгочит і ви оціните його вподобайкою та залишите якийсь коментар, адже саме так ви поширюєте цікаві вам думки в маси, абсолютно не приділяючи якихось зусиль. Також я збираюся публікувати інші довгочити у двох варіантах, кирилицею та латинкою. Тому вам завжди буде, що почитати з написаного латинкою. А якщо вам захочеться почитати щось інше українською латинкою, то нижче я підкажу, як це можна зробити ;)

Корисні посилання:

Інформацію було взято з відео від автора латинки, Максима Прудеуса, та з офіційного сайту, на якому ви зможете знайти додаткову інформацію щодо латинки, легкий транслітератор текстів, інформацію, як додати українську латинку до свого смартфона та комп’ютера і навіть телеграм-чат, де ви зможете попрактикуватися в читанні й письмі латинкою!
Бажаю всім читачам успіху, доброго гумору і мирного неба над головою.