Загадковий Ліос. Глава 26. Ціна світанку
Коли Ґрані знизився та м'яко опустив копита на холодну, випалену магією землю біля підніжжя Арки, я зіскочила. М'язи гуділи від напруги...

Автор початківець, захоплююсь малюванням, фотографією та мистецтвом. Колись я вирішила зачитати свої твори на літературному зібрані де були мужчини, які славились у моєму місті тим, що вони письменники, критики і т.д. Почула я тоді таке: Навіщо ж ви дівчинко пишете фентезі, вас оточує реальний світ от і пишіть про нього. Тоді мене це трошки але заділо, і напевно це вплинуло на те, що я на якийсь час перестала писати, а особливо публічно. Але зараз я вирішила все змінити та переступити через слова чоловіків, які хоч і мають ім'я але мають радянські шори на очах та в голові. Тому писатиму стільки скільки захочу і про те що захочу! Буду вдячна за вашу увагу та фідбек.
Коли Ґрані знизився та м'яко опустив копита на холодну, випалену магією землю біля підніжжя Арки, я зіскочила. М'язи гуділи від напруги...

Вони йшли лабіринтом, де кожен поворот був ідентичний попередньому...

Я поставила її на стіл, цю Свічку. Вона не має квіткових чи святкових ароматів; вона пахне...

Вузька щілина виявилася лише вхідним шлюзом. Коли вони ступили всередину...

У вирішальну ніч Олекса прощається з табором, коханням і спокоєм, щоб вирушити до Арки — місця останнього бою. Темрява шепоче сумніви, друзі намагаються зупинити, але вона вже вирішила. Попереду — ризик, самопожертва і шанс на мир.

У ніч Самайну тринадцятирічна Ейлін переступає Мідний Поріг і проходить тринадцять випробувань у світі Фейрі, щоб повернути Надію, Спокій і Час. Це казка про вибір, жертву і силу смертної дівчинки, яка відмовилася від вічності заради справжнього життя.
