Прозаїк
Автор початківець, захоплююсь малюванням, фотографією та мистецтвом. Колись я вирішила зачитати свої твори на літературному зібрані де були мужчини, які славились у моєму місті тим, що вони письменники, критики і т.д. Почула я тоді таке: Навіщо ж ви дівчинко пишете фентезі, вас оточує реальний світ от і пишіть про нього. Тоді мене це трошки але заділо, і напевно це вплинуло на те, що я на якийсь час перестала писати, а особливо публічно. Але зараз я вирішила все змінити та переступити через слова чоловіків, які хоч і мають ім'я але мають радянські шори на очах та в голові. Тому писатиму стільки скільки захочу і про те що захочу! Буду вдячна за вашу увагу та фідбек.
Олекса — звичайна смертна дівчина, яка несподівано відкриває для себе двері у світ Ліосу, де магія живе поруч із легендами, а дерева пам’ятають давні таємниці. Її шлях починається з випадкової зустрічі з кришталевою альтанкою, що залишає на її тілі знак справжньої сили.
Над ними зависла ідеальна, смертельна тиша — лише пронизливий сигнал тривоги зсередини Фортеці розривав розпечене повітря. Корабель Легіону Гефеста,...
Пальці Еріка, які все життя тренувалися створювати лише прямі лінії, змушували його сканер виводити на екран щось вільне, звивисте, як потік води...
Вони йшли лабіринтом, де кожен поворот був ідентичний попередньому...
Я поставила її на стіл, цю Свічку. Вона не має квіткових чи святкових ароматів; вона пахне...
