Вони йшли лабіринтом, де кожен поворот був ідентичний попередньому. Ерік, пілот з Марса, навчився ігнорувати свою карту, яка безглуздо вела їх колом, і слідувати нелогічному пульсу Маркуса. З кожним кроком він все більше усвідомлював, що його виховання, його Система, була не просто протилежністю — вона була спрощеною, менш смертоносною версією цієї ідеальної, зловісної логіки.
— Там, — Маркус раптом зупинився. Його шолом майже торкався стіни вузького коридору.
Перед ними не було ані дверей, ані механізмів. Була просто кімната, що розкрилася з чорної стіни.
Вони вступили до Серцевини. Це був куб ідеальної форми, з вищою стелею. Усі стіни, підлога і стеля були виточені з того ж матового чорного матеріалу, але в центрі висів Моноліт. Він не був великим, але його сутність здавалася нескінченною. Це був ідеальний кристал, що пульсував ледь помітним, рівномірним світлом, яке видавалося ще холоднішим, ніж навколишнє повітря.
— Ось він, — прошепотів Ерік, підносячи сканер. — Джерело сигналу. Якийсь... енергетичний акумулятор. І він не випромінює, а поглинає.
— Він всмоктує життя, Еріку, — Маркус говорив, наче його горло стиснуло. — Це не бомба. Це пробка. Вона не дозволяє цьому світові дихати. Це анти-Серце, яке підтримує ідеальну смерть.
Ерік швидко аналізував Моноліт. На екрані його сканера з’явилася складна сітка діаграм і графіків, усі досконало симетричні.
— Маркусе, цей пристрій — чиста, бездоганна логіка. Тут немає запобіжника, немає важеля. Щоб його вимкнути… потрібен збій. Щось, що зруйнує цю ідеальну симетрію на рівні коду. Щось... нелогічне.
Ерік відступив, його обличчя в шоломі було розгубленим. Він, людина Сітки, не міг цього зробити.
— Я не можу його зламати, Маркусе. Я розумію його ідеально, але це все одно, що просити пряму лінію стати кривою. Я бачу порядок, а не збій.
Маркус підійшов до Моноліта. На відміну від лазера-пастки, тут не було активного захисту. Бо Легіон Гефеста не допускав навіть думки, що їхня ідеальна геометрія може бути під загрозою.
— Нас тут і не чекали, — Маркус повільно простягнув руку до Моноліта. Скло його шолому вкрилось конденсатом.
— Не торкайся його! Він зараз витягне з тебе всю енергію! — Ерік кинувся вперед, але Маркус зупинив його жестом.
— Ні. Я повинен. Цей холод… я пам’ятаю його. Це той самий холод, коли моє місто засинало назавжди.
Маркус поклав руку на Моноліт. Його енергія потекла до кристалу від чого його тіло затремтіло.
— Код. Нам потрібен анти-код, — Маркус заплющив очі. На його обличчі, яке Ерік звик бачити незворушним, зараз відображався нестерпний біль. — Вони ненавиділи криві лінії. Вони ненавиділи пульс. Вони ненавиділи… мою сестру.
Він задихався.
— Її звали... Ельда. Вона була архітектором, вона будувала наші міста. Вона малювала стіни. Вони ніколи не були прямими. Вони були як ліани, як жили...
На Моноліті, що поглинав енергію, раптом з’явилася порожня панель для введення команд. Вона була ідеально круглою — єдиний елемент, що порушував загальну геометрію.
— Вони залишили лазівку для себе, — прошепотів Ерік, піднісши свій сканер до панелі. — Вони можуть вимкнути систему тільки ввівши ідеальний ключ, Маркусе. Пароль ідеальної симетрії.
Маркус здригнувся, відірвавши руку від кристала. Його очі дивилися крізь Еріка, крізь фортецю, назад, на Ностурі.
— Ні. Вони залишили її для нас, — сказав Маркус. — Для того, хто розуміє, що таке Серце. Пароль має бути чимось, що не має форми. Чимось, що живе.
Маркус, який завжди був небагатослівним, раптом почав говорити швидко, майже речитативом. Він описував криві, спіральні візерунки стін свого міста, теплий колір світла, яке вони випромінювали.
— Еріку, я бачу форму. Це не код. Це малюнок. Намалюй криву. Намалюй пульс. Нелогічно. Намалюй, як б’ється моє Серце.
Ерік подивився на Маркуса. Він згадав, як його власна рука тремтіла, коли він спрямовував «Павук» у розпечену тріщину. Він зрозумів, що це вирішальний момент. Це була не війна, це було мистецтво проти технократії.
Ерік підніс свій сканер до круглої панелі. Його пальці, навчені ідеальним марсіанським лініям і квадратам, почали виводити на екрані першу несиметричну, живу лінію, яку він створив у своєму житті.
