Я б закохався у тебе, якщоб ти була джазом. Грав би найкращі соло на міді. Пив би бурбон та запалював цигарки струнами. Танцював би прямо на сцені, у дорогому смокінгу, з найщасливіщою усмішкою за все життя. Писав ноти з пристрастю, вночі, потайки, щоб ніхто тебе не вкрав.
Палив з кольта у кожного, хто критикував тебе. Стирав пальці до кісток на клавішах та струнах, окропив кров'ю кожен сантиметр сцени. Кохався з тобою у партитурі, з хіттю плив би по тонах та секундах. А моє кохання розвивалось у змішаному легато.
Але до біса свінг, тільки адажіо. Щось у стилі Чета Бейкєра: м'яко, ніжно та дуже залежно.
Я б закохався у тебе, якщоб ти була джазом. У 50х усі заголовки газет рясніли б новиною "Музикант помер від залежності..." джазом.
Vous devriez venir lui souhaiter bon voyage.
All things that you promised with your eyes
I see in hers too.
