Залишся зі мною
Посеред вибуху.
Квітень над тобою
Ридає дев'ятнадцятьма
Силуетами, замерзлими зимою.
Порт шляхів,
Збирається до серця,
Тінню, забрудненого озера.
Залишся зі мною
Посеред вибуху.
Квітень над тобою
Ридає дев'ятнадцятьма
Силуетами, замерзлими зимою.
Порт шляхів,
Збирається до серця,
Тінню, забрудненого озера.
Сум і туга. Ліричний герой спостерігає за незнайомцем і згадує про свого друга, який лежить у будці, втомлений і хворий. Святкові звуки не приносять радості, а навколо панує тиша і пустота, що підкреслює відчуття самотності та безнадії.
Тихенько колихали хвилі, човен простенький, коли вийшов на алею моря. Мрії, сонячні промені — все у твоїх ніг. Тільки знайди для себе сьогодення видимих рук. Чи зможеш пройти повз тіла, які тонули в очах дитячих полів?
Вірш сповнений емоціями, притаманними подіями, що цільно закріплені за якимось місцем. Тим місцем, з яким ми асоціюємо подію, чи то зірки, чи сповнена любові, людина.
Нехай я буду зватись Ненсі. Це типове американьске ім'я мені завжди подобалось. Не буду вдаватись в опис своєї зовнішності, бо хочу залишитись абсолютно інкогніто.
Вірш, якому вже більше шести років. Просто знайшла у старому блокноті.
Нехай я буду зватись Ненсі. Це типове американьске ім'я мені завжди подобалось. Не буду вдаватись в опис своєї зовнішності, бо хочу залишитись абсолютно інкогніто.
Вірш, якому вже більше шести років. Просто знайшла у старому блокноті.