Про внутрішній когнітивно-емоційний дисонанс, періодичне відчуття власної особливої значущості, що суперечить раціональному розумінню власної «звичайності».
Амігдала і гіпокамп — це свідки нашої еволюційної історії, внутрішній конфлікт між інстинктом і свідомістю. Їхній танець між страхом і пам'яттю формує наше минуле, архітектуру нашого сьогодення і потенціал нашого майбутнього.
На жаль, ми живемо в часи, коли випробувань більше, ніж приємних подій. Кожен день повен викликів і, здавалося б, приводів для радості майже не лишається. ...
Відчуваєте, як після важкого дня рука сама тягнеться до кошика онлайн-магазину? Або після неприємної розмови хочеться заїхати в улюблений бутик за "чимсь новеньким"? Не хвилюйтеся, ви не самотні! Багато хто з нас хоча б раз "лікував" поганий настрій спонтанною покупкою.
У одному з позаминулих життів, в період Харкова та роботи у "Unisef" на лінії розмежування (Луганщина) і Балаклеї після вибухів, я майже рік прожила у страшеній депресії після вигорання.Фарби життя потускніли, я не відчувала нічого.
Намагання знайти баланс між миром країни, де ще не інтегрувалась і війною вдома, емоції,вірші
0Прокидаєшься від жахливих новинпідірвана Каховська дамба екологічна катастрофа світового рівня: переросподіл водних ресурсів принаймні Європи в часи задушливих літніх днів.села близ неї вже плавають, у Каховці на метр піднялась в центрі вода,
Хтось з великих мертвих сказав:"У дрібницях є сліди Бога".
Сумбурні спогади утворюють матрицю подій і вже не розумієш -що справжнє, що є припущенням, а чого краще б не було…
Я думаю про нашу зустріч у Мілані з Лєною, колегою-мисткинею з Луганської області,зараз окупованої.
В моєму місті повітряна тривога. Я нарешті уклала Мирчика спати і вийшла перекурити. Момент перезавантаження у тиші.Рітуальні виходи до цієї реальності, де весь день нарешті дощить,а на площі закінчують монтаж великої сцени міжнародного фестивалю.
Цікаве трапилось.Декілька місяців тому написала свої вірші про "руццких чудищ"руццкою ж мовою у коментаріях до вірша Вери Полозкової, яка нас підтримує всім серцем.Написала і забула.І тут, раптово, почала мені строчити гнівні малограмотні коменти якась пані.
і якщо не буду рефлексувати-просто помру,бо не зможу носити далі у серці дірубо несу її як херсонський їжак-замість яблука міну "лепесток"і і все думаю:чи є у болю давності строк?
ночі без сну, коли однією тут,а іншою над прірвою чи може навпаки -обома у повітрі
Вчора ввечері дізналась: під Песками, на моїй Донеччині, загинув Моня. Навіщо у потойбіччі ще один музика?
Ніч час, коли тіні подовжуються і можуть перетворитись на нічні кошмари.Один з таких наш східний сусід...
Ментор / Інтегратор змін.
Пілігрім
