0
Давно до того йшло.
Але я трималась.
Як досвідчена людина з Донецька, вмію читати суспільні настрої по коментарям у соціальних мережах.
Бо ж свобода волі одночасно з намаганням її обмежити іншому цікаве підгрунтя для спостережень.
Мій перехід на мову був свідомим і триває досі.
Хтось розмовляє мовою добре, хтось гірше, хтось ще ні.
Але разом ми створюємо єдине інформаційне поле українців.
Ніби то.
Думаю собі, пишу, знімаю кіно, малюю, доначу, представляю Україну у світі, розповідаю, які ми круті і таке інше.
У пабліку поетів на прохання кидаю свій відеовірш.І, о жах! виявляється, мене звуть на ютубі російською.
І якась незнайома жаба у коментарях квакає:"З вашим ніком я б і не стала дивитись".
А жаба реально існує, вона не бот.
Ну і також з мистецької тусовки, яка формує своїми творами майбутню літературу.
Розумієте? Дрібничка, але на чорта нам, українцям, вороги? Якщо чудово виходить їх шукати серед своїх.
Мірятись фігуральними пісюнами онлайн-хто щиріший у любові до України.
А найщиріші, що характерно, не онлайн-баталії влаштовують, а в окопах.
Дякую воїнам, що вони воїни, хоч того і не планували.
І жабам за ква також. Адже кожен має бути корисним у складні часи.
Завдяки їм знаю про себе нове: перечитала коментар й матюкнулась мовою.
Новий рівень занурення у лінгвістику привітав
1
збираємось з Мірою летіли на екологічний форум під Краковом.
Для нас обох вперше це місто.
Марія лишиться з татом.Майже 5 років я з нею не розлучалась, усі подорожі разом.
Вірю, що вони проведуть час добре, пограють разом.
У Марії вітрянка і вона покривається штуками, що лопаються.В мене так було в дитинстві, не дуже приємний досвід.На пам'ять лишились шрами між бровами, бо неможливо чухалось і я таки почухала.
Побуде трохи мала без дитячих кімнат та спортзалу, ми ж відповідальні.
Минулої ночі я упіймала глюк за допомогою інтернету, що то чєсотка.
А ви ставите діагнози з гуглом?
Все нормально, маємо всі перегрупуватись й відпочити один від одного.
Бо мене,власне, вже тіпає, бо вони весь час або пищать, або кричать або розмовляють,звертаються, щось розповідають.
Прекрасно.
Але ані секунди спокою, а це ж рідні люди.
Я вже забула: хто я, куди йду і чого хочу.
А від намагань поєднати саморозвиток, мови, дітей, локальні подорожі, власні проекти,сімейне життя, війну та побут виростає лише мігрень розміром з кімнату та купа розпочатих справ без закономірного фіналу.
Короче, подорож на тренінг лише з інфантом(формулювання авіакомпанії) це майже відпустка втомленої мами.
Що радую.Маю доклад і настрій.
Добраніч.Завтра час подорожі.
Технично вже сьогодні
2
рентген чи інший його приятель таємничий перед візитом до неба
просвічує сумочки, сумки та рюкзаки
все видно прозоро, що маю я
та чим в дорозі живу
цікаво, чи скоро придумають пристрій подібний для душ
я вивчала літаки, їхню будову на онлайн-лекціях у НАУ замість Льоши, поки він працював у таксі.
Причому сама на той момент ні разу не літала.
Тепер у польоті все дуже-дуже цікаво.Час практики подорожей й перельотів після років теорії.
Бо я того гідна🌞
Думки вище хмар
3
А що як сирена
то любов захисників?
хтось великий собою
закриває буремне небо,
попереджує голосно,
вириває зі звичних справ,
адже кожну людину хоче
лишити тут, зберегти-
мене, їх або тебе
4
День, який розпочався з намацання
реальності, адже коли ракетні обстріли - навіть на відстані не можу спати
в ретроградні часи влади Меркурія, крилатого бога інформації,
кажуть, треба завершити розпочате
відпустити старе, перебрати скарби
вирішити: що ж далі зі мною йде по життю?
попрощалась зі залишками трьох коріних
вони довго зі мною були, вірно жували усе, тож у пам'ять про них
збережу ці рядки
тепер чекаю на подарунок
від феї зубів
доведеться їй розшукати мені
закінчення вдома війни
за такий поворот заплатити зубами
зовсім не жаль
5
Ніч. Саме час анестезії перестати діяти.
Зручненько.
Сподіваюсь, загальна втома переможе тихий скрегіт болю і я таки засну👻
Стільки потрібно літер,
шоб достукатись до сенсу
Інколи погляду й
Декількох видохів
Досить
Я себе з тобою згадую
Виходить здорово, адже
З теплом невимовним
щастя приходить
Після довгого дня пригод
ти на мені спиш,
Донечко
Хай сон буде добрим
6
Вчора після курсів вперше зустрілась з контролером у потязі.Злющий як скажений собака.А у мене телефон потух прямо при ньому.
Як порядна людина показала йому дані з пересланої чоловіком картки.А він, падлюка,використав інформацію не щоб побачити проїзний, а щоб виписати штраф.100 євро, маза фака.
Сердилась.Потім дізналась, що той потяг застряг у тонелі по дорозі до Цюриха.
Треба сердитись на Пукіна, то ефективніше.
А штраф за забуту пластикову картку,яку треба носити з собою (привіт XXI сторіччю, де все онлайн) на вокзалі склав 5 євро.
Малою кров'ю заплатила за власну несобраність.
Так ми урочисто проводили період ретроградних планет, де ламалась техніка й люди псешили.
Далі буде легше.
7
-Давайте за мир?
-Ні, нам миру мало.Потрібна перемога!
Розмови українців з Полтави,Києва,Донбасу,Придністров'я у містах сили серед лісу та гір
8
і дощі пройдуть повз, і грози
здалека жахнуть-
нас битих, вже ляканих
то не залишить вдома
новий тримаємо відкритим
всім вітрам та гостям
старий...як він там, чи ще є
адже кожна хвилина
може змінити долю
будинка, оселі, де мешкають спогади, речі та пил
від нього з собою є паспорт,
ноутбук, книжка, дитячі іграшки
інше нове необхідне поточне
як равлики тягаємо на спині
(цікаво, чи можна назвати саме тую
частину їхніх еластичних тіл
саме спиною)
тож годі сидіти серед стін
побачимо світ, посміхнемось йому
є вірогідність побачити відповідь
взаємна з планетою любов
птахами дому привіт передам
9
Варто мозку відключитись від постійного болю, то новини відчуваються як удар під дих.
Які відчуття, коли чуєш:" Русня бомбить Одесу"?
Десь посеред корпусу боляче ніби побили палками.Повітря не вистачає, хочеться втягувати його носом, ротом.
Хоч би люди були живі!
А вночі увісні гуляєш по Дніпру, їздиш з робочою місією.
Очі відкрила-ще ранок, а вже проспала на курси в Белінзоні.
Тиждень, який розпочався зі снів про далекий дім
10
Небезпека триває рік, два місяці, десять днів, три години
Ми подерті, злі, втомлені,сумні,
різні, сильні адже єдині
день примирення прийшов до Європи і світу
чи ми зможемо колись ворогів
зрозуміти або простити?
в генетичний код дітей через колискові прошиваємо:
"До оборони дому готові"
Ненька наша нехай розквітає
А нові покоління горя не знають
Все буде добре
Нам миру мало,
маємо здобути перемогу
11
Бачила як постраждав мій улюблений дикий курорт Одеської області, Сергіївка.
Немає слів, одні мати
12
Саня знайшовся у таганрозі в тюрмі разом з іншими "Азовцями".
Новині два тижні.
Фух.Бо попередня звістка була ще до Нового року.
13
Сиджу,сповнена смутку на площі старовинного європейського містечка, де майже сторіччя тому підписали договір про мир.Не вгадали. Менш ніж за 20 років світ здригнувся від фашизму.
Тепер під бомбами нових фашистів моя країна.
Знов.
Сподіваюсь, вони пам'ятають.
І хоч щось розуміють
14
Чи ж несподівано?
стала близька й цікава
система "Залізний купол"
Як і раніше прошу друзів,
що вже крилаті
бути поряд у небі,
коли летять на Вкраїну
вогняні шари ворогів
важлива кожна людина,
тварина, ціленька хата
хай той скажений пін-понг
повернеться в їхні саратов,
краснодар, ростов
пекельним вогнем
нічого особистого,
виключно жага справедливості
так і бачу: тривожні чемодани
в Луганську, Донецьку,Джанкої
стали в нагоді фанатам курки
як і закопані стяги й вишиванки
тим, хто терпляче чекав
де ми були вісім, дев'ять вже років?
завжди поруч зі домом
на всіх мовах світу молимось,
шепочемо, кричимо:
"Перемога, ти скоро!"
Купол над небом, -
ППО та янгольські крила
разом утворять
Тільки тсс
то секрет,
за який вже раз
спаленою була,
я і досі не дуже люблю
зібрання серйозних персон
та зі книг костри восени
Таємниця проситься
вийти в світ,
я не можу завадити
їй вільно піти
Так що, люба,знай:
Щоночі сідаю
на свою мітлу,
щоб ти в місті
нашим понад Дніпром
мирно бачила яскраві сни
ну подумай: чи може
відстань або час
на заваді справжньої
любові стати?
навіть мертві моляться
за живих,кажуть:
"Досить вже українців
вже серед нас
Адже рік як знову війна
кожного дня приносить
жниву з красивих душ
Неба вистачить,
але просимо вас:
обережнішими бути,
наші нащадки, рідні
Краще бачити
як щасливі ви на рідній землі,
почекаємо скільки треба
вас тут,живіть вже там"
Я лечу і повітря поруч свистить
Чи то,може,"шахєдів"слід?
повертайте жало,
туди звідки прийшли,
шельми,геть і тихо-
моя дитина спить
дайте спокій нам,
українцям хоч уві сні
Ти доросла,
власні обираєш шляхи
тож ти в Києві,
а я за тисячі миль
Просто знай, дитино:
коли ти спиш,
поряд з захистом ППО
хвоста мами слід
Висипайся, мала,
завтра нам всім
свою долю плекати,
Україну нам боронить
