Ян Хиба врешті написав новий текст. Уже вдруге майже порівняльне літературознавство, зіставляються класичний британський роман ранньої Вікторіанської доби й сучасний український роман про еміґрацію через війну з Росією. І схоже, тексти таки мають щось спільне.
Вже декілька десятиріч Європа стає домівкою для все більшого числа мігрантів, що їдуть сюди з країн Африки та близького сходу. Частіше за все причиною міграції стає військовий конфлікт в їх країні та їм доводиться залишати свою домівку.
Нова хвиля української еміграції розпочалася після 2014 року, коли війна на Донбасі та анексія Криму змусили багатьох людей покинути свої домівки.
Після поразки української революції 1917-1921 років українська еміграція опинились розкиданою по всьому світові, не виключенням стала також і Велика Британія. Сьогодні мова піде саме про неї, а точніше гетьманський рух на території самої корони та Домініоніонів.
Останнім часом біженці - тема особливо болюча, як для українців, що лишилися всередині країни, так і тих, хто виїхав. З ушатів ллється про зйобиків, ТРО «Мюнхен», «лишилися найкращі» і звісно коронне «Чому ви не відпиздили далекобійників?».
Хз
Мій голос почують...
