Еміграція

Українські спільноти за кордоном живуть у месенджерах, а не на сайтах. Скільки таких спільнот насправді існує, чим відрізняється пошук у великому й малому місті, чому в одному місті буває кілька чатів і що робити, коли звичайний пошук не знаходить нічого.

Коли я виклала свій перший пост, у мене тремтіли пальці. Ділитися тим, що після успішного бізнесу в Україні ти миєш підлогу в німецькому Pflegeheim — це як вийти на площу оголеною. Страшно. Але я це зробила. І знаєте чому? Бо мені це життєво необхідно.

0Прокидаєшься від жахливих новинпідірвана Каховська дамба екологічна катастрофа світового рівня: переросподіл водних ресурсів принаймні Європи в часи задушливих літніх днів.села близ неї вже плавають, у Каховці на метр піднялась в центрі вода,

Відчуття, реакція на події вдома та у країні прихистку, вірші та щоденне життя

Я думаю про нашу зустріч у Мілані з Лєною, колегою-мисткинею з Луганської області,зараз окупованої.

В моєму місті повітряна тривога. Я нарешті уклала Мирчика спати і вийшла перекурити. Момент перезавантаження у тиші.Рітуальні виходи до цієї реальності, де весь день нарешті дощить,а на площі закінчують монтаж великої сцени міжнародного фестивалю.

Щоб я не думала, але сам той факт, що за тиждень чергова подорож у невідоме, трохи лякає.Здавалось би- все давно вирішено, але.Завжди є ті кляті "але".Всі кордони у нас в голові, однозначно. "Я можу в будь-який момент повернутись..."

В моєму місті повітряна тривога...

Діти відчувають, що мене плющить і вередують.Обидва-Марія,яка не хоче йти у передостанній день до садочка,робить всі спроби його проспати.Мірослав одягнувся і,навпаки,готовий туди бігти,хоча його час лише з вересня.Чи буде тут цей вересень ми достеменно не відомо.

нічні обстріли

Вітаю! Мене звуть Шпак Тетяна. Мені 63 роки. Я з міста Запоріжжя. Свій творчий шлях я почала п'ять років тому, але писати наполегливо — майже щоденно, я почала від початку війни.