Запиваєш магнезією

нічні обстріли

Коли відстані у тисячі кілометрів

не відчуваєш,

Перемовини ракетами

Летять просто в тебе,

У крихку видимість спокою

Де баланс тримається на

Можливості поїхати

Чи повернутись

Куди?

Там, де нас нема -

все змінюється занадто швидко

Зі знайомого залишаються

Запахи й спогади

І ти йдеш за ними до обрію

Прокидаєшься -інше місто,

Інша реальність

Що запрошує її підкорити

Навіщо? Не каже

Від подушки пахне луганським дощем, донецьким бузком,

Розливами Дніпра навесні

Плачеш просто зранку

Змішуєш каву з магнезією

Обіймаєш себе думкою:

"Сьогодні всі мої там і тут живі,

оце фарт, фух"

І живеш ще один день

До нової ночі обстрілів

Чи до новини- якесь депутатське стерво піариться

На можливості лишити біженців прав громадянства

Тоді вмираєш на мить

І повертаєшься красива, зла,

Ефективніша втричі

Бо і не такі нас намагались

Вбити Голодомором,Сибіром,

позбавленням мови, совком

А Україна жива

Значить, і ми

Диви, магнезія діє- живи до...

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Анна Гуцулка
Анна Гуцулка@Guts_ulka

Пілігрім

7Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 5 червня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається