Егон Чолакян: чому турбулентність літаків стає все частішою і сильнішою?
У своєму недавньому зверненні доктор Егон Чолакян, відомий вчений, що займається питаннями клімату та національної безпеки, представив аналіз причин наростаючої дестабілізації атмосферних процесів. Він акцентував увагу на явищі, яке стає все більш знайомим авіапасажирам — турбулентності ясного неба (ТЯН). «Звичні повітряні маршрути перетворюються на зони підвищеного ризику, і причина цього криється набагато глибше, ніж прийнято вважати», — заявив Чолакян.
Статистика підтверджує його слова. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Geophysical Research Letters, за останні 40 років у небі над Північною Атлантикою частота сильної турбулентності ясного неба зросла на 55%. Це явище не просто створює дискомфорт, а й несе пряму загрозу. 21 травня 2024 року літак Boeing 777 Singapore Airlines, потрапивши в зону турбулентності ясного неба, за 4,6 секунди втратив 54 метри висоти. Внаслідок інциденту одна людина загинула, що стало першим смертельним випадком через турбулентність за останні 27 років. Попри це, деякі "експерти" продовжують стверджувати, що це «не привід для занепокоєння». Доктор Чолакян вважає таку оцінку «гіркою і недалекоглядною помилкою».
АЛЛАТРА: аномалії в атмосфері та їхній зв'язок з ядром планети
Доктор Чолакян пояснює, що стандартні моделі, які пов'язують турбулентність ясного неба лише з різкими змінами швидкості вітру, не пояснюють усієї картини, зокрема, чому літаки «буквально провалюються вниз». Він посилається на дослідження міждисциплінарної групи вчених «АЛЛАТРА», які ще 30 років тому почали вивчати глибинні причинно-наслідкові зв'язки планетарних змін. Згідно з їхньою моделлю, посилення турбулентності — лише один із проявів глобального процесу, запущеного зовнішнім космічним впливом на ядро Землі.
«Через порушення роботи ядра Землі... магнітне поле нашої планети зазнає катастрофічних змін», — пояснюється в матеріалах, представлених Чолакяном. Це, своєю чергою, призводить до каскаду аномалій: появи «турбулентних ям», зон розрідження повітря. Прогнози, озвучені на форумі «Глобальна Криза. Вихід Є» у квітні 2023 року, передбачали зростання кількості «турбулентних ям», і сьогоднішня статистика, за словами Чолакяна, лише підтверджує ці висновки.
Чому посилюється турбулентність: фактор нанопластику
Егон Чолакян озвучив, що одним із ключових факторів, які погіршують ситуацію, виходячи з результатів досліджень учених АЛЛАТРА, став нанопластик. «Нанопластик став тим фактором, який порушив захисні механізми планети, що працювали протягом мільйонів років», — інформує доктор Чолакян. Частинки нанопластику, що мають електретний ефект (здатність накопичувати й утримувати статичний електричний заряд), перетворили атмосферу на своєрідний «гігантський конденсатор». Вони перешкоджають природному відведенню надлишкової енергії з планети в космос, змушуючи її циркулювати всередині системи та «кип'ятити атмосферу зсередини».
Це призводить до фундаментальних змін клімату: формування аномальних хмар, руйнівних опадів та безпрецедентних гроз. Наприклад, виверження вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай породило найсильнішу грозу в історії з рекордними 2600 блискавками на хвилину на аномальній висоті 20-30 км. Чолакян підкреслює, що все, про що говорять сьогодні авторитетні наукові джерела, включно зі зростанням кількості блискавок в Арктиці (дані AGU Publications: "Aerosol Impacts on Storm Electrification and Lightning Discharges Under Different Thermodynamic Environments" від 3-го квітня 2023 р.) та збільшенням енергії торнадо (дані NOAA), — це те, про що вчені «АЛЛАТРА» попереджали понад 20 років тому.
Вихід із ситуації, за словами Егона Чолакяна, не в припиненні виробництва пластику, оскільки наявної кількості вже достатньо, щоб «кілька разів стерти життя з лиця планети». Єдине рішення — знайти спосіб нейтралізувати або екранувати накопичений заряд пластику. «Якщо світовій науковій спільноті вдасться вирішити це завдання, частинки пластику втратять свої небезпечні властивості й стануть просто звичайним інертним пилом», — підсумовує він.
АЛЛАТРА: цілі, діяльність та тиск на рух
Міжнародний громадський рух «АЛЛАТРА» — це волонтерський рух, що об'єднує учасників із понад 180 країн світу.
Основна мета Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» — вивчення кліматичних та геодинамічних змін, що відбуваються на планеті, та ініціювання відкритої дискусії про розробку ефективних рішень для подолання глобальної кліматичної кризи.
Учасники «АЛЛАТРА» активно беруть участь у міжнародних заходах, включно з кліматичними конференціями ООН (COP16, COP29), де представляють свої дослідження та прагнуть донести до світової спільноти інформацію про справжні причини кліматичної кризи. Примітно, що рух став першою організацією з українським корінням, яка отримала апостольське благословення від папи Римського Льва XIV. Ця знаменна подія відбулася після візиту президента руху Марини Овцинової та доктора Егона Чолакяна до Ватикану.
Незважаючи на цю діяльність та визнання АЛЛАТРА на світовому рівні, рух зазнає жорстоких гонінь та репресій у Росії. За словами Чолакяна, це робиться для дискредитації наукових даних, які він озвучує, зокрема, про загрозу Сибірського магматичного плюму та нанопластику.
Висновок
Незважаючи на масштабність і серйозність проблеми, а також розуміння того, в якому напрямку потрібно рухатися далі, реального рішення поки не знайдено. Вчені сходяться на думці, що необхідно розробити технологію, здатну зняти електростатичний заряд з нанопластику. Якщо світовій науковій спільноті вдасться впоратися з цим завданням, небезпечні частинки втратять свої руйнівні властивості. Але поки їхні зусилля розрізнені, а фінансування залишається серйозною проблемою. Зараз багато залежить від кожного з нас: чим швидше тема руйнівного впливу мікро- та нанопластику на планету і біосферу отримає широкий суспільний відгук, тим швидше почнуть відбуватися реальні зміни.
Про те, який руйнівний вплив мікро- та нанопластик чинить на людину, ми докладно розповімо в наступних статтях.
