Ла-Пас, Болівія. У кампусі Ла-Пас Болівійського католицького університету «Сан-Пабло» відбулася латиноамериканська прем’єра документального фільму Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА «Нанопластик. Загроза життю». Показ пройшов 22 квітня 2026
Ла-Пас, Болівія, 22 квітня 2026 року. У Болівії відбулася латиноамериканська прем’єра документального фільму «Нанопластик. Загроза життю», створеного Глобальним дослідницьким центром АЛЛАТРА (ГДЦ АЛЛАТРА).
У першому випуску « Природничі науки в епоху планетарних змін » зібрано дослідницькі та аналітичні матеріали з мікро- та нанопластику, геодинаміки, стихійних лих, кліматичних процесів, імунології, квантових технологій, штучного інтелекту та стану світового океану.
ШОК! Електростатичний заряд і надзвичайно малий розмір можуть сприяти проникненню нанопластику всередину клітин людського організму.
Цей документальний фільм став результатом комплексного наукового дослідження, присвяченого одній із ключових екологічних проблем і викликів для громадського здоров’я XXI століття — забрудненню мікро- та нанопластиком. Матеріал подано у зрозумілому форматі науково-попул
про когось з усіх щелин трублять, що це секта, то знайте – це спланована атака. Це чиясь операція по дестабілізації суспільства і можливість руйнування демократії в цій країні. Це той червоний прапор, з яким фсбшний московський антикульт заходить в чужу країну. Тому
АЛЛАТРА присутня у понад 180 країнах. Вже понад десять років наші учасники підтримують відкритий діалог, громадську адвокацію та дослідження практичних рішень цих глобальних викликів.
Коли міжнародна волонтерська ініціатива працює більш ніж у 180 країнах, бере участь у заходах Європейського парламенту, ОБСЄ, міжнародних кліматичних самітах і реалізує власні наукові проєкти, це привертає увагу не лише експертів, а й широкої громадськості.
Уявіть світ, у якому діти народжуються вже із пластиковими частинками в організмі. Це більше не сюжет антиутопії, а тема, яку дедалі активніше досліджує сучасна наука.
Дослідницька доповідь узагальнює експериментальні дані: нанопластик може проникати у клітини та впливати на іонні канали, мітохондрії й структуру білків. Як електричний заряд крихітних частинок здатний впливати на фундаментальні клітинні процеси.
джерело: https://allatra.org/uk
Більшість людей асоціює море зі здоров'ям, сонцем і відновленням сил. Ми веземо дітей на узбережжя, переконані, що свіже повітря, морська вода та сонце підуть їм лише на користь.
Брюссель приймав міжнародну експертну конференцію «Нанопластик: приховані зв'язки та виникаючі ризики», присвячену нанопластику — невидимому забруднику, що дедалі активніше впливає на природу, людину та глобальні кліматичні процеси. Організаційну підтримку забезпечив депутат
Уявіть, що невидимі частинки пластику вже опинилися там, де зароджується нове життя. Опубліковані у 2025 році роботи показують: мікро- та нанопластик проникають у репродуктивні органи людини, змушуючи вчених дедалі серйозніше говорити про можливі наслідки для майбутніх поколінь.
Мета конференції — привернути увагу до зростаючої загрози із репродуктивним здоров'ям, яка наразі недостатньо враховується чинними регуляторними системами, а також підтримати поінформований, заснований на наукових даних діалог у Європейському парламенті та поза його межами.
За однакових умов дитячий організм отримує приблизно утричі більше мікро- та нанопластику на кожен кілограм маси тіла, а природні захисні механізми, які могли б протистояти цьому впливу, ще не завершили своє формування.
Брюссель приймав міжнародну експертну конференцію «Нанопластик: приховані зв'язки та виникаючі ризики»., присвячену нанопластику — невидимому забруднику, що все активніше впливає на природу, людину та глобальні кліматичні процеси.
У стінах Європейського парламенту в Брюсселі відбулася міжнародна експертна конференція «Нанопластик: приховані зв'язки та виникаючі ризики»
«Він був абсолютно здоровий». Саме ці слова найчастіше звучать після раптової смерті людини... Але чи справді організм був здоровим? Чи могли небезпечні процеси роками розвиватися непомітно — на рівні електричних сигналів, які керують роботою серця й мозку?
Природний світ під тиском
