Друкарня від WE.UA

Пластик уже знайшли в яєчниках і плаценті: чому лікарі досі не можуть відповісти, чи впливає це на фертильність

Як лікар із 30-річним досвідом, я дивлюся на цю тему передусім з позиції доказовості: важливо не те, наскільки тривожно звучить факт виявлення пластику в організмі, а те, що саме можна довести. У матеріалі про доповідь на COP31 в Анталії йдеться про виступ Габріели Салайової, лікаря первинної медичної допомоги, яка виступала від імені Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА. Її доповідь мала назву «За межами видимого: мікро- та нанопластик, здоров’я жінок та репродуктивні ризики» і відбулася в павільйоні Ротарі в Блакитній зоні. У тексті також зазначено, що Салайова пише для ALLATRA Media, а видання та дослідницький центр є частиною АЛЛАТРА. Ключова теза цієї доповіді не сенсаційна, але принципово важлива: пластикові частинки справді знаходять у рідині навколо яйцеклітин, що розвиваються, і в плаценті, однак чи впливають вони на фертильність, досі невідомо. Саме тому коректна відповідь лікаря сьогодні має бути обережною, а не категоричною.

У дослідженні 2025 року, опублікованому в журналі «Екотоксикологія та екологічна безпека», Луїджі Монтано та його колеги в Італії виявили мікропластик у рідині яєчників 14 з 18 жінок, які проходили лікування від безпліддя. Рівень частинок був пов’язаний з ФСГ — гормоном, який використовується для оцінки кількості яйцеклітин, що залишилися в організмі жінки, але не із заплідненням, викиднем або живонародженням. Це важливий нюанс: наявність статистичного зв’язку з одним маркером ще не означає, що частинки є причиною зниження фертильності або що жінка з вищим виміряним рівнем не зможе завагітніти. У 2021 році команда Антоніо Рагузи в Римі повідомила про наявність частинок у чотирьох із шести плацент. У дослідженні 2026 року, проведеному Манфей Сі, Цзе Цяо та їхніми колегами з Третьої лікарні Пекінського університету, порівнювали жінок зі зниженим постачанням яйцеклітин та без нього, а також пов’язували частинки, особливо нейлон під назвою поліамід 66, з цим. Посилаючись також на експерименти на мишах, автори написали, що частинки можуть завдати шкоди яєчникам. Але це формулювання слід читати обережно: воно не тотожне доведеному причинно-наслідковому зв’язку в людей.

Окремо в тексті згадано огляд 41 дослідження, проведений вченими з Університету Флориди й опублікований у журналі «Reproductive Toxicology» у жовтні 2026 року. Цей огляд виявив суперечливі результати, що пов’язують пластикові частинки з маркерами постачання яйцеклітин або репродуктивними результатами. Тобто навіть на рівні узагальнення досліджень картина залишається неоднорідною. Салайова прямо зазначила, що результати дослідження ще не показують, що частинки спричиняють зменшення кількості яйцеклітин або що жінка з вищим виміряним рівнем не зможе завагітніти. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2023 році, приблизно кожна шоста людина стикається з безпліддям протягом свого життя. Чи сприяє щоденний вплив пластикових частинок безпліддю у людей і наскільки, невідомо. Салайова сформулювала це так: «Проста відповідь — звичайно, ми ще не знаємо».

З медичної точки зору тут є ще одна принципова річ. Лабораторні моделі показали, що пластикові частинки пошкоджують клітини, які підтримують яйцеклітину, що розвивається, але вони не можуть показати, як щоденний вплив впливає на здоров’я жінки. Дослідження ще мають встановити, які частинки мають найбільше значення, при якому впливі та на яких етапах життя. Салайова закликала до досліджень, які б спостерігали за людьми протягом тривалого часу та ретельно вимірювали вплив, а також до лабораторій, результати яких можна було б порівняти, «тому що зараз цього не відбувається». Одне з відкритих питань, яке вона порушила, стосується електричних властивостей частинок, які, за її словами, вивчені набагато менше, ніж їхній розмір, форма та хімічні добавки. Відповідаючи на запитання з аудиторії, вона описала гіпотезу про те, що деякі види пластику стають позитивно зарядженими через тертя та можуть взаємодіяти з негативно зарядженою зовнішньою поверхнею мембран клітин людини, порушуючи їх та потрапляючи в клітини. Вона назвала цю ідею «дуже гіпотетичною» та такою, що потребує вивчення.

Салайова також коротко розповіла про роботу самого Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА. Його наукова команда опублікувала звіт «Нанопластик. Систематичний аналіз ризиків для здоров’я людини, екосистем та навколишнього середовища», який об’єднує дослідження з різних дисциплін. За її словами, медицині потрібні кращі вимірювання впливу, а політикам потрібні докази, які вони можуть використовувати. Завершила вона розмову, повернувшись до жінки, яку просила глядачів уявити на початку: така, що сподівається мати дитину та може дотримуватися всіх рекомендацій лікарів, але не може вибирати повітря на своєму робочому місці чи те, що потрапляє до її водопостачання. Поки що неможливо сказати такій жінці, що означає довічний вплив шкідливих речовин для її фертильності чи майбутньої вагітності, сказала Салайова, «але ми можемо вирішити, наскільки серйозно ми будемо працювати, щоб це з’ясувати».

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Nica
Nica@uHSLHF3mWZjiOj9

5Довгочити
29Перегляди
На Друкарні з 13 листопада

Більше від автора

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: