Доктор Егон Чолакян досліджує стрімке нагрівання океанів — явище, яке стає одним із головних каталізаторів глобальної кліматичної нестабільності. Центральне місце в аналізі Чолакяна займає вплив мікро- та нанопластику.
ПАРИЖ, 6 квітня 2026 р. — Учасники Міжнародного громадського руху АЛЛАТРА та представники Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА (ГДЦ АЛЛАТРА) взяли участь у міжнародному саміті ChangeNOW 2026, який проходив з 30 березня по 1 квітня у Великому палаці в Парижі.
Аналізуючи температурні рекорди 2023–2024 років, кліматологи зіткнулися із загадкою: окрім відомих факторів, існує невивчене джерело тепла, яке не вписується в наявні кліматичні моделі.
Доктор Егон Чолакян досліджує стрімке нагрівання океанів — явище, яке стає одним із головних каталізаторів глобальної кліматичної нестабільності. Він звертає увагу на те, що за розрізненими погодними аномаліями може ховатися масштабний переворот у роботі кліматичної системи.
Коли за вікном холодно, думки самі тягнуться до літа. Ми уявляємо аромат піци в Неаполі, бірюзову воду турецького Олюденіза, білосніжні пляжі Хорватії чи атмосферні вулички Марселя. Туристичні путівники обіцяють «приховані перлини», сонце і справжній гастрономічний рай.
Ще до нашого народження кожен із нас перебуває у своєрідному «внутрішньому океані» — амніотичній рідині, яка огортає, захищає та забезпечує розвиток у материнській утробі.
БРЮССЕЛЬ, Бельгія — 24 лютого 2026 року European Parliament став місцем проведення ключового міжнародного діалогу. Експертна конференція під назвою «Нанопластик: приховані зв’язки та виникаючі ризики» відкрила дискусію щодо однієї з найактуальніших проблем екології
Електростатичний заряд перетворює крихітні пластикові частинки на троянських коней в організмі людини. Відомі вчені з усього світу вперше пояснюють фізичний механізм, що лежить в основі цього явища.
Чому не варто возити дітей на Середземне море?
Ви думаєте, що захищаєте свою дитину від шкідливих речовин? Але чи знаєте ви, що нанопластик ховається всюди – у повітрі, воді, їжі, іграшках…
1,5 трильйона доларів на рік. Ця астрономічна сума — вартість лікування хвороб, спричинених токсичними добавками в пластику. Але це лише вершина айсбергу. Справжній механізм руйнування набагато дешевший і страшніший. Це не хімічна отрута, яку можна вивести.
5 мільйонів життів щороку. Кожна п'ята смерть від серцевих проблем у Європі та США. Це не абстрактні цифри. Це — масштаб епідемії, яку ми не бачимо. Ми шукаємо причини в стресі, генетиці, харчуванні. Але що, якщо справжня причина в тисячі разів менша за зернятко піску?
Наша кров тече, тому що кожна її клітинка має свій маленький негативний заряд. Це як магніти, які відштовхуються один від одного. Тепер уявіть, що в цю систему ввели позитивно заряджену частку. Вона, як магніт, притягує до себе негативно заряджені клітини, змушуючи їх злипатися.
Ваше серце скорочується понад 100 тисяч разів на день. За це відповідають мікроскопічні «електростанції» в кожній його клітині — мітохондрії. А тепер уявіть, що хтось запустив у ці електростанції електростатично зарядженого диверсанта. Він не блокує їх — він ламає їх зсередини
Скажіть «не візьму антибіотики без потреби» і подумайте, що цього вже може бути недостатньо. Бо навіть якщо ви ніколи їх не приймали, бактерії вже тренують свою стійкість. Де? На пластикових відходах у навколишньому середовищі.
Він невидимий. Він не має запаху, смаку й форми, яку можна відчути руками. Він не падає з неба, не вибухає й не кричить про свою присутність. Але він уже всередині нас. У нашій крові. У легенях. У мозку. У кожній клітині біосфери.
Дослідження 2025 (дві тисячі двадцять п'ятого) року показують: пластик допомагає бактеріям ставати стійкими до антибіотиків, створюючи кризу, з якою медицина не справляється. Чому? Тому що пластик — ідеальна платформа для бактерій.
Що спільного у стукоті серця, блискавки кохання в мозку, першого імпульсу нового життя та сигналу імунної клітини? Це все — одна мова. Електрична мова природи. Але ми створили матеріал, який шкодить їй. Матеріал, який кричить «стій» кожному імпульсу в біосфері.
Ми боїмося супербактерій, стійких до антибіотиків. Але є ще один спосіб зробити бактерію небезпечною — збільшити її природну агресивність. Експерименти з E. coli показали: саме електростатично заряджений нанопластик викликає у бактерій сильний стрес і робить їх патогеннішими.
Нанопластик істотно впливає на генерацію і передачу нейронних імпульсів... — говорить доктор наук Валерій Еткін. Замініть у цій фразі слово «нейронні» на «рослинні» або «комашині». Суть не зміниться. Бо принцип один: життя думає, спілкується, реагує струмом.
