Ла-Пас, Болівія, 22 квітня 2026 року. У Болівії відбулася латиноамериканська прем’єра документального фільму «Нанопластик. Загроза життю», створеного Глобальним дослідницьким центром АЛЛАТРА (ГДЦ АЛЛАТРА).
Показ пройшов у кампусі Ла-Пас Болівійського католицького університету «Сан-Пабло» 22 квітня — у Міжнародний день Матері-Землі. Захід також став частиною відзначення 60-річчя університету.
У документальній стрічці зібрані результати наукових досліджень із різних країн світу, присвячених мікро- та нанопластику. Складна наукова проблематика подається у науково-популярному форматі, що робить її доступнішою для широкої аудиторії.
Джерело: офіційний пресреліз АЛЛАТРА
Прем’єра, що об’єднала науку, освіту та суспільство
На презентації були присутні представники керівництва Болівійського католицького університету «Сан-Пабло», дослідники Центру досліджень у галузі точних наук та інженерії (CICEI-UCB), Центру досліджень у галузі води, енергетики та сталого розвитку (CINAES-UCB), Інституту прикладних досліджень (IIA), а також представники Міністерства освіти Болівії, Інституту нейророзвитку дитини (INDI) та Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА.
Вечір відкрила Хімена Перес Аренас, ректор кампусу Ла-Пас Болівійського католицького університету. У своєму виступі вона підкреслила глобальне та етичне значення проблеми нанопластику, звернувши увагу на його потенційний вплив на здоров’я людей і стан планети.
Особливого значення цій темі, за її словами, надає День Матері-Землі. Саме наукові дослідження, міжнародний діалог і пошук спільних рішень можуть стати важливою складовою відповідального ставлення до захисту життя та довкілля.
Від академічної дискусії до міжнародного визнання
Представники Болівійського католицького університету «Сан-Пабло» наголосили, що прем’єра стала важливою подією для університетської спільноти.
Окремо було відзначено внесок викладачів і дослідників кампусу університету в Кочабамбі — Поля д'Абзака та Ліліани Касерес Санчес із Центру досліджень точних наук та інженерії (CICEI-UCB). Їхній академічний підхід, як зазначалося під час заходу, сприяв посиленню наукової складової документального проєкту.
Стрічка «Нанопластик. Загроза життю» вже отримала міжнародне визнання. Від початку 2026 року фільм був представлений на низці кінофестивалів та здобув кілька нагород.
Зокрема, на Мангеймському фестивалі мистецтв і кіно документальний фільм отримав відзнаки у категоріях «Найкращий художній фільм про здоров'я та медицину» та «Найкращий художній фільм про довкілля та клімат».
Також фільм став переможцем у номінації «Найкращий документальний фільм» на Лондонській премії незалежного кіно та отримав золоту нагороду за найкращий художній документальний фільм на Latitude Film Awards.
Окреме визнання стрічка отримала у категорії «Художній художній фільм про довкілля» на Міжнародному кінофестивалі «Природа без кордонів». У червні 2026 року фільм також отримав сертифікат нагороди від кінофестивалю Cine Paris.
Міжнародна географія проєкту продовжує розширюватися. За словами Гресії Моліни, координаторки Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА в Болівії, документальний фільм було подано для участі у 13-му Міжнародному фестивалі зеленого кіно (FICV 2026), організованому Фондом «Друзі природи» (FAN Bolivia).
Нанопластик: що відомо науці
Одне з центральних питань фільму — поширення мікро- та нанопластику та його потенційний вплив на живі організми.
У стрічці розглядаються наукові дані про виявлення нанопластикових частинок у крові, плаценті та мозку людини, а також дослідження можливого впливу таких частинок на імунну систему, когнітивні функції та розвиток нервової системи.
Окремий напрям — екологічні та кліматичні процеси. Автори розглядають можливий вплив мікро- та нанопластику на природні системи, зокрема теплообмін в океанах.
Важливий акцент зроблено на самій природі пластикового забруднення: пластик не зникає після потрапляння в довкілля, а поступово фрагментується на дедалі менші частинки, які можуть поширюватися між різними природними та біологічними системами.
Паола Альвізурі, дослідниця Центру досліджень водних ресурсів, енергії та сталого розвитку (CINAES-UCB) і лауреатка кількох національних та міжнародних академічних нагород, зазначила:
«Документальний фільм «Нанопластик. Загроза життю», створений Глобальним дослідницьким центром АЛЛАТРА, ознаменував собою поворотний момент у діалозі про воду, здоров’я та майбутнє нашої планети. Ця зустріч допомогла привернути увагу до критичних проблем, зокрема тих, що пов’язані з якістю води, водночас підкресливши цінність води як джерела життя, культури та нашого майбутнього».
Вона також підкреслила:
«Документальний фільм представляє складну проблему у доступній та переконливій формі, спонукаючи нас переглянути наші стосунки з матеріалами та їхнім впливом. Такі ініціативи посилюють роль науки та міжнародної співпраці у досягненні значущих змін».
На її думку, в умовах екологічної кризи стрічка може сприйматися як сигнал, що спонукає до більш відповідального ставлення до проблеми.
«Кожен фрагмент мікропластику розповідає історію відповідальності»
Поль д'Абзак, доктор філософії з хімії води та мікробіології, викладач і дослідник CICEI-UCB, назвав прем’єру важливою подією для підвищення обізнаності про пластикове забруднення.
«Прем’єра документального фільму «Нанопластик. Загроза життю» в Болівійському католицькому університеті «Сан-Пабло» є важливою віхою у підвищенні обізнаності про екологічні проблеми, з якими ми стикаємося».
Він наголосив, що мікро- та нанопластик уже присутній у воді, повітрі, ґрунті, живих організмах та їжі, а тому проблема потребує подальшого дослідження та практичних дій.
«Кожен фрагмент мікропластику розповідає історію споживання та відповідальності. Ми вже не просто спостерігачі цієї ситуації; вона безпосередньо впливає на нас».
Д'Абзак також висловив вдячність Глобальному дослідницькому центру АЛЛАТРА за реалізацію ініціативи. За його словами, співпраця стала можливою завдяки діалогу, започаткованому під час візиту Марини Овцинової, президента АЛЛАТРА, до керівництва Болівійського католицького університету «Сан-Пабло».
Марсело Моліна Сілва, доктор інженерних наук та координатор Інституту прикладних досліджень (IIA), своєю чергою, наголосив на необхідності поглиблення співпраці між АЛЛАТРА та університетом.
Йдеться, зокрема, про можливість об’єднання різних напрямів досліджень — від фундаментальної науки до поведінкових і соціально-економічних дисциплін — та пошук практичних рішень на основі наукових результатів.
Діти, здоров’я та довкілля: чому проблема виходить за межі екології
Окремий блок обговорення був присвячений можливому зв’язку між забрудненням довкілля, здоров’ям дітей і нейророзвитком.
Представники Інституту дитячого нейророзвитку (INDI) наголосили на необхідності розглядати ці питання комплексно.
«Сьогодні, у День Землі, ми відвідали дуже особливий захід… Презентація документального фільму «Нанопластик. Загроза життю» пропонує глибокий погляд на невидиму, але дуже актуальну проблему, яка хвилює кожного з нас. […] Ці крихітні частинки вже присутні в наших тілах… і так, вони також впливають на нейророзвиток. […] Турбота про планету також означає турботу про здоров’я та майбутнє наших дітей».
Д-р Хосе Антоніо Муньос, дитячий невролог і директор INDI, підкреслив важливість взаємодії між медициною, освітою та суспільством:
«Не може бути здоров’я без освіти, а освіти без здоров’я. Наше завдання — вийти за межі наших звичних сфер роботи та взаємодіяти з ширшою спільнотою. Наше найбільше прагнення — розвивати системи освіти та охорони здоров’я, які реагують на потреби суспільства».
Гресія Моліна також наголосила на ролі наукової комунікації:
«Одних лише добрих намірів недостатньо. Без чітких наукових знань та пріоритетних дій не може бути справжнього здоров’я та благополуччя».
За її словами, результати досліджень щодо нанопластику потребують широкого суспільного обговорення, а наукова комунікація має стати інструментом залучення громадян до вирішення проблем, які виходять за межі окремих груп чи країн.
Освіта та державна політика: нові виклики потребують міжсекторальних рішень
У заході взяла участь Карла Камперо Варгас, генеральна директорка з питань спеціальної освіти Міністерства освіти Багатонаціональної Держави Болівія.
Її виступ акцентував увагу на необхідності враховувати нові наукові дані про мікро- та нанопластик у державній політиці, особливо у сферах освіти, охорони здоров’я та розвитку дітей.
«Документальний фільм «Нанопластик. Загроза життю» важливий для сфери освіти, оскільки він показує, як фактори навколишнього середовища, які часто залишаються непоміченими, можуть поступово впливати на здоров’я, нейророзвиток та загальне благополуччя дітей та підлітків».
Камперо Варгас звернула увагу на необхідність поєднання досліджень, раннього виявлення потенційних ризиків, освітньої адаптації та державної політики, що базується на доказах.
Вона також зазначила:
«Це також підкреслює необхідність зміцнення систем освіти за допомогою превентивного, міжсекторального та інклюзивного підходу, що підтримується дослідженнями, раннім виявленням, відповідною освітньою адаптацією та державною політикою, що базується на доказах».
Серед перспективних напрямів вона назвала міжвідомчу співпрацю в галузях освіти, охорони здоров’я та захисту довкілля, подальше дослідження факторів, що можуть впливати на розвиток дитини, а також розвиток превентивних підходів та принципів універсальної доступності.
Чи достатньо просто скоротити виробництво пластику?
Представник АЛЛАТРА у Латинській Америці та Карибському басейні Хосе Ріос закликав не обмежувати розмову про пластикове забруднення лише питанням скорочення його виробництва.
«Цей документальний фільм не просто дивитися... а засвоїти. Деякі істини неприємні, проте вони єдині, які можуть по-справжньому змінити нас».
Ріос наголосив, що пластик після використання не зникає, а фрагментується, тому проблема потребує не лише скорочення споживання, а й глибшого наукового розуміння процесів, які відбуваються з пластиковими частинками в довкіллі.
Окремо він звернув увагу на необхідність дослідження таких властивостей нанопластику, як електростатичний заряд.
Бізнес також стає частиною дискусії
Проблема мікро- та нанопластику дедалі більше виходить за межі суто академічного середовища. Вона стосується також бізнесу, корпоративної відповідальності, інновацій та сталого розвитку.
У цьому контексті важливою стала участь Хімени Бехотегі — голови ради директорів Banco FIE SA та членкині низки корпоративних рад — у першому круглому столі в Сендаї разом із президентом АЛЛАТРА Мариною Овциновою та Хіроші Ономура, який на той час обіймав посаду посла Японії в Болівії.
Хімена Бехотегі, яку Bloomberg Línea назвала однією з «50 жінок Латинської Америки, які зробили значний внесок» у 2024 році, а MERCO включило до списку 100 лідерів із найвищою репутацією в Болівії, зазначила:
«Планета стикається зі зростаючою та невидимою загрозою: мікро- та нанопластиком. Ці крихітні частинки постійно накопичуються у воді, яку ми п'ємо, повітрі, яким ми дихаємо, одязі, який ми носимо, і навіть їжі, яку ми їмо, тривожно інтегруючись у наш біологічний ланцюг».
Вона підкреслила, що підвищення обізнаності щодо відповідального використання пластику є лише першим кроком. На її думку, необхідний ширший підхід, який поєднує зміни у повсякденній поведінці, підтримку наукових досліджень, інновації та міжнародну співпрацю.
Гресія Моліна, коментуючи цю позицію, зазначила, що бізнес може відігравати активнішу роль у вирішенні нових екологічних проблем.
Як приклад вона навела інституційні ініціативи, зокрема відмову від одноразового пластику, скорочення використання матеріалів та пошук екологічніших альтернатив. За її словами, такі дії можуть доповнювати наукові дослідження та державну політику.
Моліна також наголосила на важливості взаємодії науки, кліматичної дипломатії та комплексного управління ризиками. Проблема нанопластику, за її оцінкою, може стосуватися не лише довкілля та медицини, а й питань безпеки, сталого розвитку, водних ресурсів, екосистем, кліматичних процесів та міжнародної співпраці.
Від перегляду фільму — до конкретних дій
Завершуючи захід, Іван Ірасоке Тобіас, магістр інженерії та директор програми екологічної інженерії в Католицькому університеті Болівії «Сан-Пабло», відзначив наукову основу документального фільму та актуальність порушеної проблематики.
Він наголосив, що забруднення пластиком має значення не лише для стану довкілля, а й для громадського здоров’я, тому потребує переходу від обговорення до практичних кроків.
За словами Гресії Моліни, болівійська прем’єра стала результатом спільної роботи академічного керівництва Католицького університету Болівії «Сан-Пабло», місцевої та міжнародної команд АЛЛАТРА, волонтерів і фахівців, які займаються науковою комунікацією та просвітницькою діяльністю.
Вона також повідомила, що покази документального фільму поступово розгортатимуться в різних регіонах Болівії. Мета — підтримати освітні ініціативи, підвищити екологічну обізнаність та створити додаткові можливості для наукового діалогу.
Про АЛЛАТРА
АЛЛАТРА — міжнародна організація з дослідницьким центром у Сполучених Штатах — Глобальним дослідницьким центром АЛЛАТРА. Організація займається комплексним аналізом змін клімату та довкілля, дослідженням впливу мікро- та нанопластику, розвитком міжкультурної співпраці та захистом основоположних прав і свобод людини.
На знак визнання діяльності у сфері захисту довкілля та збереження творіння АЛЛАТРА отримала Апостольське благословення від Його Святості Папи Франциска у 2024 році.
У 2025 році Його Святість Папа Лев XIV також дарував Апостольське благословення Президенту АЛЛАТРА та всім її волонтерам.
Матеріал підготовлено волонтерами АЛЛАТРА
