Спочатку — ярлики. Потім — інформаційна кампанія. Далі — статус «небажаної» організації. А згодом — «екстремістська» і повна заборона.
Так виглядає хронологія переслідування «АЛЛАТРА» в росії, якщо відкинути пропагандистські формулювання й подивитися на послідовність подій.
Чому організація, яка говорила про клімат, екологію, науку та безпеку, опинилася під таким тиском? І чому після заборони в росії подібні звинувачення продовжили циркулювати вже за межами країни?
Незалежність, яку не пробачили?
«АЛЛАТРА» від моменту свого заснування була представлена в багатьох країнах світу, включно з росією.
Її діяльність була пов’язана з кліматичними дослідженнями, поширенням наукової інформації та відкритими дискусіями про клімат, екологію, громадську безпеку й майбутнє людства.
У росії це привернуло увагу широкої аудиторії. До ініціатив організації долучалося дедалі більше людей, а навколо неї формувалася власна громадянська мережа.
Джерело: https://allatra.org/uk
Згодом ця мережа мала власну аудиторію, канали комунікації та міжнародні зв’язки.
І головне — вона функціонувала поза контролем російської держави.
Саме незалежність такої структури «АЛЛАТРА» називає однією з ключових причин подальшої кампанії проти організації.
2015-й: початок атаки
З 2015 року російська влада за допомогою підконтрольних уряду експертних структур і лояльних до держави ЗМІ розгорнула кампанію, у межах якої «АЛЛАТРА» почали представляти як «екстремістську» організацію.
Йшлося не просто про критику.
Кампанія була спрямована на маргіналізацію організації та підрив довіри до неї — спочатку в росії, а згодом і на міжнародному рівні.
У доповіді за 2020 рік Комісія США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF) зазначала, що російська влада використовує подібну риторику як інструмент репресій для виправдання судового переслідування та ліквідації незалежних організацій.
Риторика поступово радикалізувалася.
«АЛЛАТРА» вже представляли не просто як небажану структуру, а як організацію, нібито ворожу до росії.
При цьому «АЛЛАТРА» не є ані політичною, ані релігійною організацією.
Організація послідовно підтримує Україну та засуджує російську агресію проти України.
Серпень 2023-го: «небажана»
Наступний етап настав у серпні 2023 року.
Генеральна прокуратура рф визнала «АЛЛАТРА» «небажаною» організацією.
У росії цей статус застосовують до іноземних або міжнародних неурядових організацій, діяльність яких влада визнає небажаною на території країни.
Але навіть це виявилося не фінальною точкою.
Rumble: коли під ударом опинилася платформа
У 2024 році російська влада повністю заблокувала платформу Rumble.
Генеральний директор Rumble заявив, що причиною стала відмова платформи видалити канал АЛЛАТРА ТБ.
Водночас він наголосив, що контент каналу відповідав правилам платформи.
Тобто інформаційний простір навколо «АЛЛАТРА» дедалі більше стискався.
А далі відбувся юридичний удар, який поставив крапку в легальному існуванні організації на території росії.
24 червня 2025 року: заборона
24 червня 2025 року Верховний суд рф визнав «АЛЛАТРА» «екстремістською» організацією та заборонив її діяльність на всій території країни.
Після цього, за свідченнями колишніх учасників організації, почалися обшуки, облави та допити із застосуванням тиску.
Свідок, який виступив онлайн на паралельному заході ОБСЄ, розповів про те, з чим зіткнулися колишні учасники «АЛЛАТРА» в росії.
За його словами, під час обшуків російські правоохоронці застосовували насильство.
Він також розповів про випадок, коли молоду учасницю «АЛЛАТРА» змусили протягом години лежати на підлозі під дулом автомата.
Але особливо показовою стала інша фраза, яку, за його словами, російські силовики сказали учасникам організації:
«Вам не можна говорити про клімат. Ця тема під забороною».
Що сталося з людьми?
За свідченнями діючих і колишніх учасників «АЛЛАТРА», репресії не обмежилися самою організацією.
Ті, хто залишився в росії, зіткнулися з кримінальними провадженнями, судовими розглядами, допитами, тиском та переслідуваннями.
Деякі люди, побоюючись за власну безпеку, були змушені залишити країну.
Вони залишали житло, бізнес, роботу, майно та звичне життя.
В окремих випадках, за наданими свідченнями, люди були засуджені до примусових робіт або позбавлення волі з відбуванням покарання у виправних колоніях.
Один зі свідків описав події в Уфі так:
«У вересні 2024 року мені стали відомі нові, дійсно жахливі подробиці того, що відбувалося. Як з’ясувалося, у серпні та сама хвиля рейдів до помешкань волонтерів «АЛЛАТРА» прокотилася Уфою. Декого під час допитів співробітники фсб катували електрошокерами та пластиковими пакетами, надітими на голову».
За цими свідченнями, наслідки кампанії виявилися значно ширшими за юридичну заборону організації: люди втрачали безпеку, засоби до існування та свободу.
Одна країна — одна заборона
росія — єдина країна, яка заборонила «АЛЛАТРА».
Цей факт організація розглядає як показовий приклад того, як у авторитарній державі можуть поєднуватися стигматизація, цензура, законодавство про «небажані організації» та звинувачення в екстремізмі.
Поза росією «АЛЛАТРА» продовжує діяльність, зокрема через свій дослідницький центр у США.
Основними напрямами організація називає науку, права людини та відкритий суспільний діалог.
Заборонили організацію — але не наратив
На цьому історія не закінчилася.
Після заборони «АЛЛАТРА» в росії підконтрольні російській державі медіа продовжили публікувати матеріали, у яких організацію називають «псевдонауковою».
За твердженням «АЛЛАТРА», такі публікації покликані підірвати довіру до її кліматичних досліджень і наукової роботи.
Але ще важливіше інше.
Російські наративи почали виходити за межі російського інформаційного простору.
Окремі звинувачення з російських джерел згодом з’явилися в європейських та міжнародних медіа.
Таким чином, одні й ті самі твердження могли багаторазово відтворюватися різними виданнями, створюючи ілюзію незалежного підтвердження.
«АЛЛАТРА» наголошує, що значна частина негативного контенту про організацію в інтернеті походить саме з російських джерел.
Тому організація закликає журналістів, дослідників і видавців перевіряти не лише зміст тверджень, а й походження інформації та її першоджерело.
А що показав український суд?
У цій історії є принципова відмінність між росією та Україною.
В Україні звинувачення щодо «АЛЛАТРА» були передані державним органам та розглянуті в рамках офіційного судового провадження.
25 лютого 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві залишив без змін рішення суду першої інстанції та підтвердив законність діяльності «АЛЛАТРА» в Україні.
Суд встановив відсутність передбачених законом підстав для заборони або примусової ліквідації організації.
Крім того, суд визнав надані експертні матеріали неприпустимими та дійшов висновку, що вони не містять конкретних, об’єктивних чи переконливих доказів протиправної діяльності.
Суд також узяв до уваги докази, що підтверджують патріотичний характер діяльності «АЛЛАТРА» в Україні.
Тож юридичний статус тут принципово відрізняється від російського.
«АЛЛАТРА» в Україні не заборонена і продовжує здійснювати діяльність на законних підставах.
Ще один юридичний факт
2 лютого 2026 року Національна поліція України визнала «АЛЛАТРА» потерпілою юридичною особою у кримінальному провадженні за фактом перешкоджання законній діяльності громадської організації за статтею 170 Кримінального кодексу України.
Це означає, що в межах цього провадження «АЛЛАТРА» розглядається як сторона, права та законні інтереси якої було порушено.
Походження первинних звинувачень та шляхи їхньої появи в Україні залишаються предметом розслідування.
Як зазначає EU Reporter, одним із можливих пояснень може бути діяльність проросійських мереж впливу всередині українських інституцій, які дублюють російські звинувачення та намагаються дискредитувати незалежні громадські організації зсередини.
Позиція «АЛЛАТРА» щодо України
Організація підтримує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
«АЛЛАТРА» беззастережно засуджує збройну агресію росії проти України, воєнні злочини, злочини проти людяності та порушення міжнародного гуманітарного права.
Організація також проводить конференції, інтерв’ю та міжнародні заходи на підтримку України.
Серед них — конференція «Свобода має ім’я — Україна», яка відбулася в комплексі Капітолію США у Вашингтоні.
Захід був присвячений підтримці України, її суверенітету, людській гідності, гуманітарній допомозі та повоєнному відновленню.
Європа: звинувачення теж перевіряли
Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА» бере участь у європейських громадянських та інституційних форумах, зокрема в заходах Європейського парламенту та на майданчиках ОБСЄ з людського виміру.
Центр зареєстрований у Реєстрі прозорості ЄС за номером REG 1148853102055-15.
У лютому 2026 року Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА» взяв участь у заході «Нанопластик: приховані взаємозв’язки та виникаючі ризики», який відбувся в Європейському парламенті.
Після цього троє депутатів Європейського парламенту від політичних груп, що опонують групі організатора, подали скаргу.
У ній вони заявили, що Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА» нібито просував проросійські наративи та підтримував зв’язки з російськими мережами дезінформації.
Але далі відбувається те, що особливо важливо для розуміння цієї історії: звинувачення були перевірені.
29 квітня 2026 року квестори Європейського парламенту, розглянувши інформацію, зібрану парламентськими службами, не виявили «переконливих та однозначних даних, які підтверджують ці звинувачення».
Було зроблено висновок, що підстав для початку розслідування недостатньо.
Перевірка не виявила підтвердженого зв’язку ГДЦ «АЛЛАТРА» з проросійськими наративами, російськими дезінформаційними мережами або діяльністю, спрямованою на здійснення ворожого впливу.
Тому твердження окремих медіа про те, що інституції ЄС нібито проводять розслідування щодо «АЛЛАТРА», не підтверджуються наведеними офіційними даними.
Що залишається після всіх ярликів?
Якщо подивитися на хронологію, картина складається з конкретних етапів:
2015 рік — початок кампанії дискредитації в росії.
2023 рік — «АЛЛАТРА» отримує статус «небажаної» організації.
2024 рік — блокування Rumble в росії на тлі спору навколо каналу АЛЛАТРА ТБ.
24 червня 2025 року — Верховний суд рф визнає «АЛЛАТРА» «екстремістською» та забороняє її діяльність.
2 лютого 2026 року — в Україні «АЛЛАТРА» отримує статус потерпілої юридичної особи у кримінальному провадженні за статтею 170 ККУ.
25 лютого 2026 року — український апеляційний суд підтверджує законність діяльності «АЛЛАТРА».
29 квітня 2026 року — квестори Європейського парламенту заявляють про відсутність «переконливих та однозначних даних», які підтверджували б звинувачення щодо зв’язків ГДЦ «АЛЛАТРА» з російськими дезінформаційними мережами.
Ці факти дозволяють поставити просте питання:
якщо одна й та сама організація в одній країні оголошується «екстремістською», в іншій її діяльність визнається законною, а європейська парламентська перевірка не знаходить переконливих даних на підтвердження низки звинувачень — наскільки важливо перевіряти не ярлик, а першоджерело, докази та юридичні рішення?
Саме це питання варто ставити щоразу, коли чергове гучне звинувачення починає жити власним життям у медіа.
Матеріал підготовлено волонтерами АЛЛАТРА
