Дезінформація

Історія — це не лише розповідь про минуле. В умовах інформаційної війни вона може перетворюватися на інструмент політичного впливу.

У цьому другому подкасті АЛЛАТРА з колишнім співробітником розвідки ЦРУ Гленном Корном він розповідає про те, як історія може використовуватися в сучасній інформаційній війні та для здійснення політичного впливу.

Чому небезпечна дезінформація не завжди починається з очевидної брехні, як повторення створює ілюзію правди та за якими ознаками можна розпізнати кампанію стигматизації ще до того, як вона зруйнує чиєсь життя.

Як догхантерський слід, мова ненависті та “захист суспільства” можуть ставати інструментами впливу.

Київ. 18 червня 2025 року. Комітет Верховної Ради з питань свободи слова розглядає звернення громадської організації “Стоп Нелегал” щодо діяльності Ірини Кременовської та Олексія Святогора.

Як дезінформація непомітно змінює ставлення до України

Російські диверсії не завжди виглядають як вибухи чи шпигунські спецоперації. Часто це дешеві, абсурдні й на перший погляд маргінальні провокації. Але саме вони змушують держави витрачати мільйони на боротьбу з наслідками штучного хаосу.

Нові системи на основі штучного інтелекту здатні самостійно проводити масштабні кампанії дезінформації, адаптуватися до контрзаходів і непомітно впроваджуватись в автентичні дискусії — і все це з мінімальним людським втручанням.

Безглуздя асиметричне, бо для його спростування потрібно більше зусиль, ніж при його створенні. Саме про це ми сьогодні і поговоримо.

ЄС задокументував 540 інформаційних атак за минулий рік. У кожному четвертому використовувався штучний інтелект: клоновані голоси, сфабриковані відео, тисячі текстів одночасно на десятках мов.

Технологічні гіганти відмовляються від боротьби з фейками. Що таке «Великий відступ», чому нотатки спільноти не працюють — і як захистити себе.

🇪🇺 Підпали, дрони, підроблені вибори, шпигуни в парламентах — росія і Китай ведуть проти Євросоюзу невидиму війну. ISD задокументував гібридні інциденти в країнах ЄС після 24 лютого 2022 року: 27 країн, 27 інцидентів — підпали, кібератаки, вбивства, дезінформація.

Попри запровадження жорстких європейських законів (DSA) та постійні заяви технологічних гігантів про посилення безпеки, ринок маніпуляцій у соціальних мережах не просто живий — він еволюціонує.

Щоразу, коли ви гортаєте ТГ-канал із «терміновими новинами» — хтось заробляє на вашій тривозі. Фейки, що розлітаються за хвилини. Боти, які переконують вас, що «все пропало». Реакції, накручені для того, щоб змінити вашу думку. Це не новини — це зброя.

Алгоритми уваги + монетизація + слабка модерація = ідеальне поле для «коуч-індустрії», яка продає сподівання й швидкі рецепти людям, що пережили війну й стрес. Це не просто недоробка - це інституційна слабкість платформ, яку можна й треба змінювати.