Київ. 18 червня 2025 року. Комітет Верховної Ради з питань свободи слова розглядає звернення громадської організації “Стоп Нелегал” щодо діяльності Ірини Кременовської та Олексія Святогора.
У зверненні йшлося про можливі ознаки антиукраїнської діяльності, інформаційний вплив, просування російських наративів і ризики для національної безпеки. За повідомленнями “Фактів” і “Гордона”, члени комітету підтримали рішення звернутися до Нацради з питань телебачення і радіомовлення та Національної поліції.
Хто така Ірина Кременовська
Публічний образ Кременовської виглядає солідно: кандидатка юридичних наук, авторка понад 100 наукових праць, експертка з деструктивних культів і сект, громадська діячка.
Але є інша частина біографії, про яку говорять значно менше.
У 2016 році ZN.ua писало, що Ірина Кременовська разом з Олексієм Святогором фігурувала серед засновників громадської організації “Союз журналістів-догхантерів”. За даними публікації, 16 квітня 2016 року Оболонське районне управління Мін’юсту зареєструвало цю організацію як юридичну особу. Уже 30 травня того ж року рішення про реєстрацію було анульоване наказом №15355 за підписом заступника міністра Павла Мороза.
Була спроба легалізувати організацію з такою назвою. І серед засновників, за даними ZN.ua з посиланням на держреєстр Мін’юсту, були саме Святогор і Кременовська.
“Союз журналістів-догхантерів”: що це взагалі було
Назва звучить майже абсурдно. Але зміст був дуже серйозний.
Догхантери — це люди, які самовільно відстрілюють або труять безпритульних собак. Вони зазвичай прикривають це словами про “безпеку”, “санітарію” і “захист людей”. Але на практиці часто йдеться про отруєння тварин, жорстокість, публічне хизування смертю і закриті онлайн-спільноти.
ZN.ua прямо писало, що “Союз журналістів-догхантерів” отримав статус юридичної особи, печатку і код у держреєстрі. Це виглядає як спроба перетворити радикальне середовище на офіційну громадську структуру.
І тут виникає головне питання: навіщо догхантерам була легальна організація з журналістським статусом?
Одеса, 2016: “зачистка диких псів”
29 листопада 2016 року “КиївВлада” писала, що Олексій Святогор та Ірина Кременовська збиралися в Одесу для так званої “зачистки диких псів”. За даними видання, Святогор сам анонсував акцію у соцмережі “ВКонтакте”.
У тій же публікації згадувалося, що одеські райвідділи поліції розслідували шість кримінальних справ за фактами отруєння і жорстокого поводження з тваринами. Видання також нагадувало, що Святогор і Кременовська були засновниками “Союзу журналістів-догхантерів”.
Це важлива деталь. Бо тут ми бачимо не просто слова, а повторювану схему: радикальне середовище, публічна активність, спроба легалізації, контакти з інституціями, інформаційний вплив.
Нік “Капібара”: що вдалося знайти
Окремий епізод — псевдонім “Капібара”.
У відкритих зоозахисних публікаціях і старих форумних згадках Кременовську пов’язують із ніком “Капібара”. Зокрема, у пошуковій видачі по форуму UaVet є згадка: “Ирина Кременовская Донецк ‘Капибара’ на сайте собакоубиц”. Також у соцпублікаціях фігурують варіанти “Капібара”, “Ронетта Аленгоз”, “Екатерина Волкогонова”.
Це слід, який потребує технічної перевірки: архівів форумів, IP-даних, скриншотів, метаданих, реєстраційних записів.
Якщо такий зв’язок підтвердиться офіційно, це буде один із найважливіших елементів усієї історії.
Чому догхантерська історія небезпечна не тільки через тварин
На перший погляд може здатися: до чого тут національна безпека? Ну були догхантери, були конфлікти із зоозахисниками, були форуми, отруєння, скандали.
Але проблема глибша.
Такі середовища часто будуються на трьох речах:
1. виправдання насильства “вищою метою”;
2. створення образу ворога;
3. закрита групова лояльність, де жорстокість стає доказом “свого”.
Сьогодні це може бути “боротьба з собаками”. Завтра — “боротьба з сектами”. Післязавтра — “боротьба з внутрішніми ворогами”.
Механізм той самий: спочатку групу дегуманізують, потім проти неї запускають інформаційну кампанію, потім суспільство підштовхують до жорсткої реакції.
Саме так працюють багато гібридних операцій.
Де тут з’являється антикульт
Пізніше Кременовська стала відомою вже не через догхантерську тему, а як експертка з “деструктивних культів” і “сект”.
І тут історія виходить на міжнародний рівень.
Російський антикультовий рух давно пов’язують із РАЦИРС — Російською асоціацією центрів вивчення релігій і сект. Однією з головних фігур цього середовища є Олександр Дворкін. У міжнародних дослідженнях його описують як президента РАЦИРС і колишнього віцепрезидента FECRIS, європейської федерації антисектантських центрів.
USCIRF, американська комісія з міжнародної релігійної свободи, у своєму звіті описувала, як у Росії риторика про “тоталітарні культи” і “деструктивні секти” використовувалася проти релігійних меншин. Один із найвідоміших прикладів — Свідки Єгови, яких у Росії визнали “екстремістською організацією” у 2017 році. Після цього почалися обшуки, кримінальні справи і вироки.
Тобто слово “секта” в російській системі — це не просто оцінка. Це може бути інструмент переслідування.
Чому Україна має бути особливо уважною
NATO і Європейський Союз прямо говорять: Росія веде проти демократичних країн гібридну кампанію. Це не тільки ракети і танки. Це саботаж, дезінформація, провокації, робота через посередників, розпалювання внутрішніх конфліктів.
У такій війні дуже вигідно мати всередині країни людей або структури, які:
- створюють образ “внутрішнього ворога”;
- тиснуть на медіа;
- впливають на державні органи;
- запускають кампанії дискредитації;
- підштовхують суспільство до ненависті;
- використовують мову “безпеки” для розколу.
Саме тому історія Кременовської, Святогора, “Союзу журналістів-догхантерів”, антикультової риторики і можливих зв’язків із російським контуром не може залишатися в тіні.
Що вже є фактом
Факт перший: 18 червня 2025 року Комітет Верховної Ради з питань свободи слова розглядав звернення щодо Кременовської та Святогора. Про це писали “Факти” і “Гордон”.
Факт другий: за повідомленнями цих видань, комітет підтримав звернення до Нацради і Нацполіції.
Факт третій: ZN.ua у 2016 році писало, що Кременовська і Святогор були засновниками “Союзу журналістів-догхантерів”, зареєстрованого Мін’юстом і згодом анульованого.
Факт четвертий: “КиївВлада” у 2016 році писала про поїздку Святогора і Кременовської до Одеси для “зачистки диких псів” і про кримінальні провадження щодо отруєння тварин.
Факт п’ятий: у відкритих зоозахисних і соцмережевих публікаціях Кременовську пов’язують із ніком “Капібара”, але цей епізод потребує окремої технічної перевірки.
Факт шостий: російський антикультовий рух і риторика про “деструктивні секти” мають задокументований зв’язок із переслідуванням релігійних меншин у Росії.
Головний висновок
Це історія про те, як люди з радикального середовища могли отримувати публічний статус, заходити в інформаційний простір, впливати на державні інституції і прикривати свої дії словами про “безпеку”.
Україна не має права ігнорувати такі сигнали.
Якщо за гучними словами про “боротьбу з сектами” стоять старі догхантерські зв’язки, російські методички, мова ненависті або спроби розхитувати суспільство зсередини — це має перевірятися на рівні правоохоронних органів, журналістських розслідувань і парламентського контролю.
Війна йде не тільки на фронті. Вона йде в медіа, у державних інституціях, у громадській думці і в нашій здатності відрізняти справжню безпеку від маніпуляції.
Джерела
“Факти”, 19.06.2025 — про засідання Комітету ВР, звернення “Стоп Нелегал”, Нацраду, Нацполіцію і згадане розслідування СБУ за ст. 161.
“Гордон”, 19.06.2025 — передрук і деталізація повідомлення про перевірку дій Кременовської та Святогора.
ZN.ua, 04.06.2016 — про реєстрацію і анулювання “Союзу журналістів-догхантерів”, а також згадку Кременовської і Святогора як засновників.
“КиївВлада”, 29.11.2016 — про одеський епізод, “зачистку диких псів” і кримінальні справи щодо отруєння тварин.
UaVet / зоозахисні архіви — згадки про нік “Капібара”, які потребують окремої технічної перевірки.
USCIRF — про російський антикультовий рух і риторику “деструктивних сект”.
NATO та ЄС — про російські гібридні операції, дезінформацію, саботаж і роботу через посередників.
