Історія заборони «АЛЛАТРА» в Росії розвивалася не одномоментно. Їй передували роки інформаційного тиску, публічної стигматизації та поступового посилення юридичних обмежень.
«АЛЛАТРА» від початку своєї діяльності була міжнародною громадською ініціативою, представленою в різних країнах світу, зокрема й у Росії. Її учасники займалися поширенням інформації про кліматичні процеси, екологічні проблеми, громадську безпеку та інші питання, пов’язані з майбутнім суспільства.
Такі теми привертали увагу широкої аудиторії. До відкритих дискусій та громадських ініціатив долучалося дедалі більше людей.
Джерело: офіційний сайт «АЛЛАТРА» — allatra.org/uk
Поступово сформувалася широка мережа громадянської взаємодії з власними каналами комунікації та міжнародними контактами, яка існувала незалежно від російської державної системи.
Як формувався негативний образ організації
Починаючи приблизно з 2015 року в російському інформаційному просторі стали систематично з’являтися матеріали, у яких «АЛЛАТРА» описували в негативному контексті.
До формування такого образу долучалися окремі експертні структури та медіа, лояльні до російської влади. З часом риторика ставала дедалі жорсткішою, а діяльність організації почали пов’язувати з поняттями «екстремізму», загрози державі та ворожого впливу.
Подібний механізм не є унікальним для «АЛЛАТРА».
Комісія США з міжнародної релігійної свободи USCIRF у своїх матеріалах за 2020 рік звертала увагу на практику використання російською владою звинувачень в екстремізмі та іншої стигматизуючої риторики як одного з інструментів переслідування незалежних груп та організацій.
При цьому сама «АЛЛАТРА» не позиціонує себе ані як політичну, ані як релігійну організацію.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну організація неодноразово заявляла про підтримку суверенітету та територіальної цілісності України й засуджувала російську агресію.
Від статусу «небажаної» до повної заборони
У серпні 2023 року Генеральна прокуратура Російської Федерації визнала діяльність «АЛЛАТРА» «небажаною» на території Росії.
Такий юридичний статус у російському законодавстві застосовують щодо іноземних або міжнародних неурядових організацій, діяльність яких російська влада вважає загрозливою або небажаною.
Після цього тиск продовжив посилюватися.
У 2024 році Росія повністю заблокувала відеоплатформу Rumble. Генеральний директор компанії заявив, що блокування відбулося після відмови платформи видалити канал «АЛЛАТРА ТБ». За його словами, контент каналу не порушував правил Rumble.
Наступний етап настав 24 червня 2025 року.
Цього дня Верховний суд Російської Федерації визнав «АЛЛАТРА» «екстремістською» організацією та заборонив її діяльність на території країни.
Після цього почали надходити повідомлення про обшуки, затримання, кримінальні провадження та тиск на людей, які раніше були пов’язані з організацією.
Свідчення про переслідування
Окремі свідчення про ситуацію в Росії були представлені й на міжнародних майданчиках.
Під час паралельного заходу ОБСЄ один зі свідків, який виступав онлайн, розповів про тиск на колишніх учасників «АЛЛАТРА».
За його словами, під час обшуків російські правоохоронці застосовували насильство. В одному з описаних випадків молоду жінку змусили близько години лежати на підлозі під дулом автомата.
За словами свідка, силовики також заявляли учасникам:
«Вам не можна говорити про клімат. Ця тема під забороною».
В іншому свідченні йшлося про рейди в Уфі у серпні 2024 року.
Свідок стверджував:
«У вересні 2024 року мені стали відомі нові, дійсно жахливі подробиці того, що відбувалося. Як з’ясувалося, у серпні та сама хвиля рейдів до помешкань волонтерів “АЛЛАТРА” прокотилася Уфою. Декого під час допитів співробітники ФСБ катували електрошокерами та пластиковими пакетами, надітими на голову».
Діючі та колишні учасники організації також повідомляли про кримінальні справи, судові процеси, тиск під час допитів та тривале переслідування.
Деякі люди, побоюючись за власну безпеку, залишили Росію, покинувши житло, роботу, бізнес та майно.
Повідомлялося також про випадки, коли людей засуджували до примусових робіт або позбавлення волі.
У результаті кампанія проти організації вплинула не лише на її діяльність, а й безпосередньо на долі окремих людей та їхніх родин.
Чому російський випадок привертає увагу
Росія залишається країною, де «АЛЛАТРА» була офіційно визнана «екстремістською» організацією та повністю заборонена на державному рівні.
Ця ситуація демонструє, як механізми стигматизації, інформаційного тиску, цензури, законодавства про «небажані організації» та звинувачення в екстремізмі можуть застосовуватися для обмеження діяльності незалежних громадських ініціатив.
За межами Росії «АЛЛАТРА» продовжує працювати, зокрема через свій дослідницький центр у США, зосереджуючись на наукових дослідженнях, екологічній проблематиці, правах людини та відкритому суспільному діалозі.
Інформаційна кампанія не завершилася після заборони
Навіть після офіційної заборони «АЛЛАТРА» в Росії російські медіа продовжують публікувати матеріали, у яких організацію називають «псевдонауковою» та ставлять під сумнів результати її кліматичних досліджень.
Подібні твердження поступово вийшли за межі російського інформаційного простору.
Деякі звинувачення, що спочатку з’являлися в російських джерелах, почали повторюватися в публікаціях європейських та міжнародних медіа.
У результаті може виникати ефект багаторазового підтвердження: одна й та сама теза повторюється різними виданнями, хоча її первинне джерело залишається тим самим.
Представники «АЛЛАТРА» у зв’язку з цим закликають журналістів і дослідників перевіряти не лише зміст звинувачень, а й їхнє початкове походження.
Особливо це стосується матеріалів, сформованих у російському інформаційному середовищі.
Правовий статус «АЛЛАТРА» в Україні
В Україні питання щодо діяльності «АЛЛАТРА» розглядалося в межах офіційного судового процесу.
25 лютого 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві залишив у силі рішення суду першої інстанції та не встановив передбачених законом підстав для заборони або примусової ліквідації організації.
Суд також визнав надані у справі окремі експертні матеріали неприпустимими доказами та зазначив, що вони не містять достатніх конкретних і переконливих доказів протиправної діяльності.
Крім того, суд врахував матеріали, які стосувалися діяльності «АЛЛАТРА» на підтримку України.
Таким чином, «АЛЛАТРА» продовжує діяти в Україні як громадське об’єднання на законних підставах.
Її діяльність українськими судами не заборонена.
Ще одна важлива юридична подія відбулася 2 лютого 2026 року.
Національна поліція України визнала «АЛЛАТРА» потерпілою юридичною особою у кримінальному провадженні щодо можливого перешкоджання законній діяльності громадської організації за статтею 170 Кримінального кодексу України.
Це означає, що в межах відповідного провадження організація має статус сторони, чиї права та законні інтереси могли бути порушені.
При цьому питання про походження окремих звинувачень на адресу організації та механізми їхнього поширення в Україні залишаються предметом аналізу й розслідування.
Видання EU Reporter, зокрема, висловлювало версію щодо можливого впливу проросійських мереж, здатних переносити сформовані в Росії інформаційні наративи в український інформаційний та інституційний простір.
«АЛЛАТРА» публічно заявляє про підтримку суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
Організація також засуджує російську збройну агресію, воєнні злочини, злочини проти людяності та порушення міжнародного гуманітарного права.
Одним із прикладів міжнародної діяльності на підтримку України стала конференція «Свобода має ім’я — Україна», проведена в комплексі Капітолію США у Вашингтоні.
Захід був присвячений підтримці українського суверенітету, людської гідності, гуманітарній допомозі та майбутньому відновленню країни.
Європейський контекст
«АЛЛАТРА» та Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА» також беруть участь у європейських громадських та інституційних заходах, зокрема на майданчиках Європейського парламенту та ОБСЄ.
Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА» зареєстрований у Реєстрі прозорості Європейського Союзу під номером REG 1148853102055-15.
У лютому 2026 року Центр узяв участь у заході в Європейському парламенті, присвяченому нанопластику та потенційним ризикам для здоров’я людини й навколишнього середовища.
Після цього троє депутатів Європарламенту від політичних груп, що опонують групі організатора заходу, подали скаргу.
У ній вони стверджували, що Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА» нібито пов’язаний із проросійськими наративами та російськими мережами дезінформації.
29 квітня 2026 року квестори Європейського парламенту розглянули інформацію, зібрану парламентськими службами.
За результатами перевірки вони не виявили переконливих та однозначних даних, які підтверджували б висунуті звинувачення, і дійшли висновку, що підстав для відкриття подальшого розслідування недостатньо.
Перевірка не встановила підтвердженого зв’язку Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА» з проросійськими наративами, російськими дезінформаційними мережами або діяльністю, спрямованою на ворожий вплив.
Тому твердження про те, що інституції Європейського Союзу нібито ведуть офіційне розслідування проти «АЛЛАТРА», потребують особливо ретельної перевірки та документального підтвердження.
Від інформаційного тиску до реальних наслідків
Історія «АЛЛАТРА» в Росії показує, що інформаційна стигматизація може мати наслідки далеко за межами медійного простору.
Спочатку з’являються негативні ярлики й публічні звинувачення.
Згодом вони починають повторюватися в медіа та експертних матеріалах.
Потім формують суспільне сприйняття, яке може використовуватися для обґрунтування юридичних обмежень.
А після цього наслідки вже стосуються конкретних людей — їхньої свободи, безпеки, майна та можливості залишатися у власній країні.
Саме тому випадок «АЛЛАТРА» важливо розглядати не лише як історію однієї організації, а й у ширшому контексті свободи об’єднань, інформаційної безпеки, дезінформації та захисту громадянського суспільства.
Матеріал підготовлено волонтерами «АЛЛАТРА».
