Три синагоги в Парижі, облиті зеленою фарбою — кольором, який часто асоціюється з ісламом. Дев’ять мечетей, біля входів до яких лежали відрубані свинячі голови. Обидві акції були спрямовані на те, щоб спричинити шоковий ефект, цілеспрямовано принизити постраждалі релігійні громади та загострити напруженість між різними конфесійними спільнотами. Дві хвилі нападів у 2025 році, які на перший погляд виглядали як релігійно мотивований екстремізм. Сербські судові рішення доводять: ці дії були оцінені не лише як спонтанний релігійний екстремізм; згідно з вироком, учасники отримували «накази, інструкції та гроші» від «структур розвідувальної служби Російської Федерації». [1], [2]
Ці випадки проливають світло на метод, який, згідно з наведеними в статті прикладами з різних країн, виходить далеко за межі Франції. У Латвії, Литві, Австрії, Франції, Італії, Україні та в інших контекстах на основі різних джерел простежуються подібні моделі: [3] інфраструктура, що складається з антикультистів, церковних мереж, правоохоронних органів і політичних контактів, під приводом «боротьби із сектами» просуває суспільний розкол, спрямовує державні ресурси на штучно сконструйовані загрози та відволікає увагу органів безпеки від реального російського впливу.
Метод: як дешеві провокації зв’язують державні ресурси
Журналіст-розслідувач Андрій Солдатов, експерт із російських спецслужб, так описав механізм таких операцій у коментарі Forum 18:
«Це відволікає ресурси контррозвідки від протидії російській активності й водночас загалом підвищує витрати на безпеку — як покарання за те, що країна стала на бік України у війні». [1]
Асиметричний характер такого підходу очевидний: мінімальні фінансові витрати ініціаторів змушують державу до масштабної реакції, зв’язуючи величезні ресурси у вигляді розслідувань, охорони об’єктів і політичного кризового менеджменту.
У французькому випадку це означає: після осквернення 3 синагог і 9 мечетей держава має захищати сотні потенційних цілей, залучати слідчих і стримувати загрозу ескалації суспільної напруженості. [1], [2].
Ця логіка не обмежується лише фізичними нападами. Вона працює і через інший метод: коли групу або організацію визначають як «секту» чи «деструктивний культ», виникає схожий механізм. Штучно створена «внутрішня загроза» змушує державу реагувати: відкриваються розслідування, готуються експертні висновки, проводяться судові процеси, відбуваються обшуки й виникають медійні дискусії. Кожен із цих кроків зв’язує ресурси, яких потім бракує для протидії реальним небезпекам. [1], [4]
Хто такий Олександр Дворкін і що таке російська антисектантська мережа?
У центрі описаної в розслідуванні мережі перебуває Олександр Дворкін. У 1993 році під покровительством Російської православної церкви (РПЦ) він заснував Центр релігієзнавчих досліджень імені священномученика Іринея Ліонського і є президентом РАЦИРС — Російської асоціації центрів вивчення релігій і сект, створеної у 2006 році. З 2009 до 2021 року Дворкін був віцепрезидентом FECRIS — Європейської федерації центрів дослідження та інформування про сектантство, а після цього залишився в її керівних органах. РАЦИРС координує церковно-місіонерські й антикультистські структури, пов’язані з єпархіями Московського патріархату [4].
Одним із його найближчих соратників є протоієрей Олександр Новопашин, віцепрезидент РАЦИРС, пов’язаний із місіонерським відділом Новосибірської єпархії. Цей відділ є однією з ключових платформ для публікації матеріалів проти «сект» і «деструктивних культів» [5], [6], [7].
Комісія США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF) критикувала російський антисектантський рух, також відомий як антикультистський рух, під керівництвом Дворкіна як чинник придушення релігійних меншин і загрозу свободі совісті [4].
Франція і Сербія: задокументований у судових матеріалах слід російських спецслужб і зв’язки із сербсько-російським антисектантським середовищем
Факти французько-сербської справи задокументовані в судових матеріалах. Група діяла з квітня до вересня 2025 року; учасникам оплачували поїздки та проживання, а також обіцяли від 1 000 до 1 500 євро за кожну виконану акцію. Доказом для замовників слугували фотографії з місць подій [1].
Французька розвідка отримала внутрішні документи Кремля, згідно з якими російська адміністрація президента «безпосередньо схвалила» осквернення єврейських меморіальних об’єктів. У звіті французької розвідки зазначено:
«Адміністрація президента [Росії] намагається посилити напруженість між цими двома громадами на території [Франції], використовуючи суперечливі дебати, щоб посіяти розбрат у французькому суспільстві та послабити національну солідарність» [1].
Групою керували особи, ідентифіковані як «M.G.» і «Hunter». «M.G.» був встановлений як Момчило Гаїч. Балканські медіа та Радіо Свобода повідомили, що Москва надала йому притулок після цих дій. Його фото було локалізовано в храмі Святих Петра і Павла — представництві Сербської православної церкви в Москві. [8], [9]
У відкритих матеріалах Гаїч фігурує як особа з тісними зв’язками із сербсько-православним церковно-антикультистським середовищем. У 2023 році він виступав головним покровителем церковного свята у Вознесенському храмі в Новому Саді. Богослужіння очолював єпископ Іриней Булович Бачський, один із найвпливовіших представників Сербської православної церкви. [8], [9]
Саме цей єпископ Іриней у 2012 році разом із нинішнім патріархом Порфирієм відкрив у Новому Саді 5-ту міжправославну зустріч центрів із вивчення «деструктивних культів», на якій Дворкін і Новопашин виступали як доповідачі. [10] Лінії зв’язку проходять також через монастир Ковіль біля Нового Сада, де, за власними словами Гаїча, він перебував у 2012 і 2013 роках і церковна громада якого була заснована «з благословення» єпископа Іринея. Нинішній патріарх Порфирій у період розквіту цієї громади був настоятелем монастиря. [8], [9]
Нинішній патріарх Порфирій, тоді митрополит Загребський і Люблянський, у 2017 році на зустрічі в Свято-Тихонівському університеті в Москві похвалив Дворкіна словами:
«Важливо, що в цій освітній програмі бере участь професор Дворкін, якого весь православний світ знає як ученого борця із сектами. Ми покладаємося на силу Російської православної церкви». [11]
Співобвинувачений Філіп Петрович заявив про Гаїча в суді:
«Я знаю, що прізвисько Момчило — “Kaludjer” (серб.: “монах”), і що він тісно пов’язаний із російськими спецслужбами. [...] Я розумію, що його мета — дестабілізація політичної ситуації в Європі». [1]
Латвія: проросійські політики відкривають антисектантській мережі двері до Європи
Латвійський випадок документує, як антисектантська мережа проникає в європейський простір через політичні канали.
Багаторічна латвійська депутатка Європарламенту Тетяна Жданок опинилася в центрі розслідувань щодо зв’язків із ФСБ. Після того як The Insider у 2024 році опублікував матеріали про її ймовірну роботу на спецслужби, Європарламент розпочав перевірку, а латвійська Служба державної безпеки ініціювала кримінальне провадження. [12], [13], [14] У джерелах Жданок описується як особа, яка намагалася забезпечити Дворкіну доступ до Європарламенту. [15], [16]
Андрій Мамикін, також колишній латвійський депутат Європарламенту, у 2018 році відкрив у Ризі антисектантську конференцію, у якій брали участь Дворкін і Луїджі Корвалья, італійський член FECRIS. [17], [18] У 2023 році латвійська Служба державної безпеки відкрила проти Мамикіна кримінальне провадження за публічне прославлення російських злочинів в Україні. [19], [20]
У латвійському випадку антисектантський порядок денний, проросійські політичні позиції та контакти з Дворкіним/FECRIS перетиналися з подальшими розслідуваннями або кримінальними провадженнями в контексті російського впливу та виправдання російської агресії. [15], [17], [18], [12], [13], [14], [19], [20]
Литва: колишній офіцер КДБ пояснює, як використовувати «секти» як інструмент держави
У Литві ця модель проявляється особливо прямо. Микола Рижак, колишній співробітник КДБ і російський депутат, у 2016 році взяв участь у круглому столі в Раді Федерації РФ, який Олена Мізуліна скликала для запровадження поняття «деструктивна секта» в законодавство. Поруч із Рижаком сидів Олександр Дворкін. [21], [22]
Висловлювання Рижака на цій зустрічі не залишає місця для двозначності:
«У нашій системі державної безпеки були управління у справах релігійних об’єднань, які контролювали роботу сект. Їхні “осередки” — це готові “осередки” для підривної роботи в інтересах інших держав. Треба лише трохи змінити напрям, замінити лідера — і ви маєте готове підпілля, за допомогою якого можна підривати основи будь-якого здорового суспільства!» [21].
У 2019 році Литва запропонувала заборонити Рижаку в’їзд. Міністерство закордонних справ Литви поділяло оцінку, що він розпалює ворожнечу, поширює дезінформацію та становить загрозу національній безпеці Литви. [23], [24]
В одній особі тут поєднуються: минуле офіцера спецслужб, активна підтримка боротьби з «деструктивними сектами» поруч із Дворкіним і визнання загрозою безпеці з боку держави — члена ЄС. [21], [23], [24], [25], [26]
Україна: коли антикультисти з’явилися в Surkov Leaks як учасники гібридної війни
В Україні так звані Surkov Leaks показують, як антисектантська інфраструктура була інтегрована в інструментарій гібридної війни. Павло Бройде, антикультист і виконавчий директор Східноєвропейського центру «Діалог», заснованого у 2002 році, президентом якого став Дворкін, фігурує у злитих електронних листах Суркова як учасник проєктів із дестабілізації України: федералізація, медіамережі, регіональні портали, псевдоекологічні порядки денні, робота через релігійні структури. Витоки — близько 4000 електронних листів за період із 2013 до 2015 року — походили з акаунтів самого Суркова, його помічника та керівниці Комуністичної партії Харкова. [27], [28]
Конкретний приклад робить метод зрозумілішим: у Запорізькій області Бройде запропонував Кремлю просувати федералізацію під прикриттям екологічної ініціативи. Запоріжжя як промисловий регіон із реальними екологічними проблемами мало отримати «особливий статус». Було зібрано десятки тисяч підписів, організовано мітинги та круглі столи. Для місцевого населення це виглядало як громадянська ініціатива: чисте повітря, здоров’я. За своєю функцією ця кампанія працювала як попередній етап послаблення центральної влади. [28]
Значення цього прикладу для розуміння антисектантського методу є принциповим: російський вплив не завжди приходить як відкрита пропаганда. Часто він використовує теми, які здаються корисними й локальними: «захист суспільства», «захист від сект», «безпека дітей», «релігієзнавча експертиза». Зміст звучить як громадська активність. Результат служить противнику. [27], [28]
Чому українська модель релігійної свободи є об’єктом атаки
Україна виробила власну модель релігійної свободи, близьку до американського підходу плюралізму: держава не визначає «правильні» й «неправильні» релігії та не перетворює меншини на об’єкт підозри [29], [30], [31].
Релігієзнавиця Людмила Филипович сформулювала це так: якщо немає свободи віросповідання, усі інші свободи втрачають сенс. Україна — не Росія і не Білорусь, а країна з традицією релігійного плюралізму, де ніколи не було єдиної домінантної церкви [30].
Віктор Єленський зазначив:
«Вороги України водночас є ворогами релігійної свободи» [29].
Для Москви ця модель рівності є перешкодою. Російська система будується на ієрархії «традиційних» і «нетрадиційних», «церкви» і «сект». Саме цю логіку мережа Дворкіна експортувала через міжнародні канали [4], [32].
82 українські науковці закликали Францію припинити підтримку FECRIS. Міжнародні НУО звернулися до держсекретаря США Ентоні Блінкена з вимогою виключити проросійську антисектантську структуру з форматів ООН [33], [34], [35].
Зв’язки української антикультистки Кременовської з російською інфраструктурою
На протилежному боці позиціонувалася українська антикультистка Ірина Кременовська. У 2019 році вона публічно критикувала згаданих українських релігієзнавців і звинувачувала їх у «лобіюванні інтересів новітніх релігійних організацій» [32], [36], [37].
Її задокументовані зв’язки з російською інфраструктурою охоплюють кілька рівнів: її Центр економіко-правових досліджень вказував сайт antisekta.org як партнера [38] — платформу, що поширювала російську антисектантську літературу та матеріали Дворкіна [39]. На російських антикультистських ресурсах, таких як «К Истине», публікувалися матеріали Кременовської [40], [41].
Сайт місіонерського відділу Новосибірської єпархії, пов’язаний із Новопашиним, у 2019 році опублікував матеріал на захист Кременовської та росіянина Олександра Невеєва, а у 2025 році, тобто вже під час війни, знову послався на Кременовську як на експертку [6], [7]. На тому самому сайті було опубліковано «Посібник для громадян України з організації спротиву київському маріонетковому уряду» [42].
Олександр Невеєв, якого Кременовська рекомендувала на своїх ресурсах, внесений до української бази «Миротворець». Його публікації просували тези про Майдан, «сатанізацію» України та «необхідність десатанізації» [43], [44], [45], [46], [47], [48], [49], [50].
Як антисектантська кампанія проти АЛЛАТРА зв’язувала українські органи влади посеред війни
Випадок міжнародного громадського руху АЛЛАТРА документує описаний механізм у всій його широті.
Кампанія почалася у 2015 році з дискредитувальної статті на ресурсі Московського патріархату [51]. Її було продубльовано на головній платформі РАЦИРС — у Центрі Іринея Ліонського, на новосибірському вузлі та на українському апологетичному порталі [52], [53], [54].
Технологія працювала дзеркально: в Україні АЛЛАТРА називали «проросійською сектою». У Росії — «проукраїнською». У кожній країні організація мала виглядати зрадником саме цієї країни [51], [52], [53], [54], [55], [56].
8 серпня 2023 року Генеральна прокуратура Російської Федерації визнала діяльність АЛЛАТРА «небажаною», обґрунтувавши це тим, що платформа нібито дискредитує російські збройні сили [55], [56]. Російські антисектантські ресурси підкреслювали роль депутатки Держдуми Яни Лантратової у справі АЛЛАТРА [57]. Українські та міжнародні джерела пов’язують Лантратову зі справою незаконного вивезення українських дітей із Херсона [58], [59].
1 листопада 2023 року в Україні відбулося близько 70 обшуків у волонтерів за участю Національної поліції та СБУ, що супроводжувалося широким медійним висвітленням. [60], [61], [62], [63]
У контексті триваючої війни це означає: слідчі, оперативники, суди та експерти, чиї ресурси потрібні для протидії реальним загрозам, були зв’язані кампанією, що бере початок на платформах Московського патріархату та РАЦИРС.
Кременовська у своїх публікаціях підтвердила, що була ініціаторкою кримінального провадження проти учасників АЛЛАТРА та готувала судові експертизи. [64]
25 лютого 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві підтвердив законність діяльності АЛЛАТРА, встановив відсутність законних підстав для заборони й підтвердив патріотичний характер діяльності в Україні. [65], [66] Обвинувальні конструкції не витримали судової перевірки.
Спроба залучених акторів представити АЛЛАТРА в Європарламенті як проросійську загрозу виявилася безуспішною. Згідно з протоколом засідання квесторів від 29 квітня 2026 року, парламентські служби не знайшли переконливих доказів щодо скарг. Не було виявлено однозначних ознак проросійських наративів або зв’язків із російськими дезінформаційними екосистемами, які призвели б до зловживання приміщеннями парламенту або поставили б під загрозу репутацію парламенту. [67]
Справжня мета дискредитації АЛЛАТРА
Платформа АЛЛАТРА публічно засуджує російську агресію проти України, виступає за відновлення територіальної цілісності України та активно працює на міжнародних майданчиках у США і ЄС. [68], [69], [70], [71], [72]
22 січня 2026 року АЛЛАТРА разом із пастором Марком Бернсом провела в Капітолії США у Вашингтоні конференцію «Єдині у свободі: час духовних дипломатів». Серед спікерів були конгресмен Гас Біліракіс, Метт Шлапп, конгресмен Джо Вілсон, конгресмен Марк Гарріс. Президент США Дональд Трамп виступив із відеозверненням. [69], [70]. 5 лютого 2026 року відбулася конференція «Свобода має ім’я, і це ім’я — Україна» за участю народних депутатів України та головного рабина Києва й України Моше Реувена Асмана. [71], [72]
Паралельно АЛЛАТРА веде наукову та правозахисну роботу: участь у COP29 і COP30, форумі до 50-річчя Гельсінського заключного акта в ООН у Відні, конференціях у Європарламенті на тему нанопластику. [73], [74], [75], [76], [77], [78], [79] АЛЛАТРА також повідомляла про апостольське благословення Папи Франциска у 2024 році та Папи Лева XIV у 2025 році [80], [81].
Атака на таку платформу, що веде міжнародну проукраїнську роботу, не служить «захисту суспільства», як стверджує антисектантська риторика. Вона спрямована на паралізацію громадянської ініціативи, яка протистоїть Росії одночасно у двох країнах: у Росії — тому що вона проукраїнська, а в Україні — через механізм дискредитації. [55], [56], [68]
Як розпізнати модель: чим антисектантські операції відрізняються від справжнього просвітництва
Із задокументованих випадків можна описати конкретну модель, яка відрізняє антисектантську кампанію від серйозної суспільної дискусії про релігійні організації.
По-перше: джерело. В описаних випадках сліди інформації, «експертизи» й організаційних імпульсів ведуть до одних і тих самих вузлів: Дворкін, Новопашин, РАЦИРС, FECRIS і пов’язані церковні та політичні структури. Якщо медійна стаття, експертний висновок або запит державних органів проти релігійної групи чи громадянської ініціативи походить із матеріалів цієї мережі, це конкретна ознака механіки, описаної в цій статті. [4], [10], [6], [7]
По-друге: дзеркальність. У випадку АЛЛАТРА організацію в Росії представляли як «проукраїнську», а в Україні — як «проросійську». Ця дзеркальність не є випадковою, а є функціональною ознакою: цільова організація має в кожній країні виглядати зрадником саме цієї країни. [51], [52], [53], [54], [55], [56]
По-третє: результат. Питання, яке слід поставити, звучить так: чиїм інтересам служить результат кампанії? У Франції після нападів органи безпеки були змушені захищати сотні об’єктів. В Україні під час війни було проведено близько 70 обшуків, через що слідчі ресурси були зв’язані на роки. У Латвії антисектантська мережа діяла паралельно з проросійською політичною роботою. У всіх цих випадках результати збігалися з інтересами Росії: відволікання, розкол і зв’язування ресурсів. [1], [15], [17], [18], [60], [61], [62], [63]
По-четверте: емоційна реакція як ціль. Описані операції працюють лише тоді, коли люди реагують на стигматизацію словом «секта» страхом або відторгненням, не перевіряючи, звідки походить інформація і хто її поширює. Саме це відрізняє їх від журналістського просвітництва чи академічного релігієзнавства, які розкривають джерела, допускають контраргументи й не передбачають наперед готової емоційної реакції.
Задокументовані випадки з Франції, Латвії, Литви та України показують: антисектантська мережа російського зразка — не маргінальна група. Це інфраструктура, яка розпалює розбрат, розколює суспільства, відволікає правоохоронні органи й послаблює громадянські ініціативи. Для України та європейських держав ідеться про питання національної безпеки. [1], [4], [21], [27], [28]
Список джерел
[1] Forum 18. RUSSIA: Why did "intelligence service" sponsor attacks on French places of worship? 27.04.2026. URL:forum18.org/archive.php?article_id=3043
[2] Bitter Winter. From Russia with Hate: How Russia Sponsored Attacks on French Places of Worship. URL:bitterwinter.org/from-russia-with-hate-how-russia-sponsored-attacks-on-french-places-of-worship/
[4] USCIRF. The Anti-cult Movement and Religious Regulation in Russia and the Former Soviet Union. 2020. URL:uscirf.gov/publication/anti-cult-movement-and-religious-regulation-russia-and-former-soviet-union
[5] Місіонерський відділ Новосибірської єпархії. Про РАЦИРС. URL:ansobor.ru/page.php?id=14
[6] Місіонерський відділ Новосибірської єпархії. Матеріал 2019 року зі згадкою І. Кременовської та А. Невеєва. URL:ansobor.ru/news.php?news_id=9000
[7] Місіонерський відділ Новосибірської єпархії. Матеріал 2025 року зі згадкою І. Кременовської. URL:ansobor.ru/news.php?news_id=13064
[8] Vijesti. Москва надала притулок лідеру сербської групи. URL:ru.vijesti.me/svijet/balkan/802381/rse-moskva-utociste-vodji-srpske-grupe-osumnjicene-za-incidente-u-parizu-i-berlinu
[9] The Geopost. Moscow shelters Momcilo Gajic. 2026. URL:thegeopost.com/en/ballkan/moska-i-ofron-strehim-udheheqesit-te-grupit-serb-te-dyshuar-per-incidentet-ne-paris-dhe-berlin/
[10] Місіонерський відділ Новосибірської єпархії. Міжнародна конференція антисектантських центрів Сербської православної церкви. URL:ansobor.ru/news.php?news_id=3341
[11] Місіонерський відділ Новосибірської єпархії. Обрання патріарха Порфирія. URL:ansobor.ru/news.php?news_id=9934
[12] The Insider. Latvian MEP is an agent of Russian intelligence. 28.01.2024. URL:theins.press/en/politics/268694
[13] Associated Press. EU Parliament probes Latvian lawmaker. 30.01.2024. URL:apnews.com/article/e9ecad9139a946e22895109baf6aa917
[14] Associated Press. Latvia starts criminal proceedings against MEP. 16.03.2024. URL:apnews.com/article/e93ae98adc57d36f3a98d6e2843cf6f1
[15] ActFiles. Ways of FSB agents infiltration in Europe. URL:actfiles.org/ways-of-fsb-agents-infiltration-in-europe/
[16] Втручання Жданок не допомогло Дворкіну. URL:gorod.lv/novosti/117748-vmeshatelstvo_zhdanok_ne_pomoglo_rossiyskomu_sektovedu_dvorkinu_popast_v_evroparlament
[17] ActFiles. Russian anticult trail in Latvia. URL:actfiles.org/russian-anticult-trail-in-latvia/
[18] ActFiles. Russian anticult trail in Latvia. Part 2. URL:actfiles.org/russian-anticult-trail-in-latvia-part-2/
[19] State Security Service of Latvia (VDD). Кримінальне провадження проти Мамикіна. 29.09.2023. URL:vdd.gov.lv/en/news/press-releases/vdd-initiates-a-criminal-case-against-the-former-politician-andrejs-mamikins-for-publicly-glorifying-russias-crimes
[20] LSM.lv. Служба безпеки хоче переслідувати Мамикіна. 08.06.2024. URL:eng.lsm.lv/article/society/crime/08.06.2024-security-service-wants-kremlin-fanboy-and-former-mep-mamikins-prosecuted.a557230/
[21] Центр «СОВА». Ударимо теологічною експертизою по свободі совісті! 2016. URL:sova-center.ru/religion/publications/2016/12/d36107/
[22] Вісник Синодального центру сектознавства. 2016. Том 1, № 3. URL:unrel.pravorg.ru/files/2018/11/Vestnik_SCS_1-3.pdf
[23] ТАСС. МЗС Литви запропонувало заборонити в’їзд депутату Держдуми Рижаку. 2019. URL:tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/6814054
[24] Delfi/LRT. Литва заборонила в’їзд російському депутату. 2019. URL:delfi.lt/ru/news/politics/litva-zapretila-vezd-rossiyskomu-deputatu-byvshiy-kagebist-seet-rozn-i-predstavlyaet-ugrozu-bezopasnosti-82106699
[25] The Putin List. Микола Рижак. URL:spisok-putina.org/personas/ryzhak/
[26] RusTeam. Рижак Микола Іванович. Біографія. URL:rus.team/people/ryzhak-nikolaj-ivanovich
[27] RUSI. The Surkov Leaks: The Inner Workings of Russia's Hybrid War in Ukraine. 2019. URL:static.rusi.org/201907_op_surkov_leaks_web_final.pdf
[28] Shandra A. What Surkov's hacked emails tell about Russia's hybrid war against Ukraine // Euromaidan Press. 12.11.2019. URL:euromaidanpress.com/2019/11/12/what-surkovs-hacked-emails-tell-about-russias-hybrid-war-against-ukraine/
[29] Укрінформ. Свобода совісті в Україні: її вороги та захисники. 2025. URL:ukrinform.ua/rubric-presshall/3946721-svoboda-sovisti-v-ukraini-ii-vorogi-ta-zahisniki.html
[30] RISU. Людмила Филипович: «Якщо немає свободи віросповідання, то всі інші свободи не потрібні». URL:risu.ua/ru/lyudmila-filipovich-esli-net-svobody-veroispovedaniya-to-vse-ostalnye-svobody-ne-nuzhny_n110478
[31] Суспільне. Інтерв’ю з Віктором Єленським. URL:suspilne.media/chernivtsi/973965-perehid-do-pcu-ce-zmina-religii-ocilnik-sluzbi-z-etnopolitiki-pro-religijni-perehodi-na-bukovini-j-dolu-parafij-upc/
[32] Центр економіко-правових досліджень. Лобіювання інтересів новітніх релігійних організацій. 22.05.2019. URL:el-research.center/2019/05/22/lobiyuvannya-interesiv-novitnikh-relihiynykh-orhanizatsiy-u-kolakh-ekspertiv-naukovtsiv/
[33] Bitter Winter. 82 Ukrainian Academics Ask France to Stop Supporting FECRIS. 2022. URL:bitterwinter.org/ukrainian-academics-ask-france-to-stop-supporting-fecris/
[34] Bitter Winter. Ukrainian Academics Urge France to Stop Support to FECRIS. 2022. URL:bitterwinter.org/ukrainian-academics-urge-stop-french-support-to-fecris/
[35] The European Times. 15 НУО — держсекретарю Блінкену. 2022. URL:europeantimes.news/ru/2022/07/15-неправительственных-организаций-отправили-письмо-секретарю-Блинкену/
[36] ГОВОРИ! Лобіювання інтересів новітніх релігійних організацій. 22.05.2019. URL:vilneslovo.com/lobiyuvannya-interesiv-novitnikh-relihiynykh-orhanizatsiy-u-kolakh-ekspertiv-naukovtsiv/
[37] YouTube. Виступ Ірини Кременовської. URL:youtube.com/watch?v=I0Z00eSZWYY&t=366s
[38] Центр економіко-правових досліджень. Наші партнери. URL:el-research.center/nashi-partnery/
[39] Antisekta.org / Web Archive. Література. URL:web.archive.org/web/20181128140508/https://antisekta.org/literatura/
[40] К Истине. Відкрито новий апологетичний сайт. URL:web.archive.org/web/20251210010706/https://iriney.ru/raznoe/raznoe/otkryilsya-novyij-apologeticheskij-sajt.html
[41] К Истине. Матеріал І. Кременовської. URL:k-istine.ru/sects/ashram_shambala/ashram_shambala_kremenovskay-01.htm
[42] Місіонерський відділ Новосибірської єпархії / Web Archive. Посібник для громадян України з організації спротиву київському маріонетковому уряду. URL:web.archive.org/web/20250420105559/https://www.ansobor.ru/userfiles/files/library/pdf/Spravochnik.pdf
[43] ГОВОРИ! Ірина Кременовська. Тренінги: користь чи небезпека? 15.12.2018. URL:vilneslovo.com/тренінги-користь-або-небезпека/
[44] ГОВОРИ! Ірина Кременовська. Симоронська дисертація Петри Бурла. 22.04.2020. URL:vilneslovo.com/симоронская-диссертация-петры-бурла/
[45] Олександр Невеєв. LiveJournal. Публікація 1. URL:neveev.livejournal.com/53226.html
[46] Олександр Невеєв. LiveJournal. Публікація 2. URL:neveev.livejournal.com/51836.html
[47] Олександр Невеєв. LiveJournal. Як боротися з Майданом. URL:neveev.livejournal.com/31798.html
[48] Миротворець. Шпекторов Олександр Борисович / Невеєв Олександр. URL:myrotvorets.center/criminal/shpektorov-aleksandr-borisovich/
[49] Місіонерський відділ Новосибірської єпархії. Матеріал Олександра Невеєва. URL:ansobor.ru/news.php?news_id=9014
[50] 360.ru. Матеріал про «десатанізацію» України. URL:360.ru/tekst/obschestvo/satanizatsija-obschestva-ukrainskij-narod-pogruzili-v-sluzhenie-zlu/
[51] Православная жизнь. Технологія обману: окультний рух «АллаТра». 2015. URL:web.archive.org/web/20260509135418/https://pravlife.org/ru/content/tehnologiya-obmana-v-deystvii-okkultnoe-dvizhenie-allatra
[52] Центр Іринея Ліонського. Архів повідомлень про «АллаТра». URL:iriney.ru/okkultnyie/allatra-sensej-anastasiya-novyix/arxiv-soobshhenij-o-allatra-sensej-anastasiya-novyix/segodnya-v-ukraine-myi-imeem-novyij-vid-religioznogo-dvizheniya-okkultnoj-napravlennosti.html
[53] Місіонерський відділ Новосибірської єпархії. Дублювання першої статті про «АллаТра». URL:ansobor.ru/news.php?news_id=9312
[54] Український апологетичний центр / Web Archive. Дублювання першої статті про «АллаТра». URL:web.archive.org/web/20170307203842/http://apologet.in.ua/apologetika/totalitarnye-sekty/allatra-anastasiya-novych/7081-quotallatraquot-nachinaetsya-chudozhestvennym-proizvedeniem-a-zakanchivaetsya-okkultnym-i-destruktivnym-dvizheniem.html
[55] Генеральна прокуратура РФ. Діяльність АЛЛАТРА визнано небажаною. 08.08.2023. URL:epp.genproc.gov.ru/ru/gprf/mass-media/news/archive/e5834788/
[56] РБК. Генпрокуратура оголосила АЛЛАТРА небажаною. 08.08.2023. URL:rbc.ru/politics/08/08/2023/64d258bd9a79471938248b7b
[57] Центр Іринея Ліонського. Депутатка Держдуми Лантратова допомогла викрити «секту». URL:iriney.ru/okkultnyie/allatra-sensej-anastasiya-novyix/arxiv-soobshhenij-o-allatra-sensej-anastasiya-novyix/deputat-gosdumyi-yana-lantratova-pomogla-razoblachit-opasnuyu-sektu-organizacziya-allatra.html
[58] ГУР МО України. War & Sanctions: Лантратова Яна Валеріївна. URL: war-sanctions.gur.gov.ua/en/kidnappers/persons/904
[59] UNN. Лантратова стає новою російською омбудсменкою. 14.05.2026. URL:unn.ua/en/news/suspected-by-the-sbu-of-kidnapping-children-from-kherson-yana-lantratova-becomes-russias-new-ombudsperson
[60] МВС України. Правоохоронні органи та секта «АллаТра». 02.11.2023. URL:mvs.gov.ua/news/pravooxoronci-likviduvali-diialnist-sekti-allatra-iaka-prosuvala-v-ukrayini-prokremlivski-ideyi-video
[61] РБК-Україна. Масові обшуки в Україні. 01.11.2023. URL:rbc.ua/rus/news/vsiy-ukrayini-ydut-masovi-obshuki-chogo-sekta-1698825660.html
[62] Суспільне. СБУ та Нацполіція: масові обшуки. 01.11.2023. URL:suspilne.media/607051-sbu-ta-nacipolicia-provodят-masovi-obsuki-po-vsij-ukraini-u-sektantiv-z-allatri/
[63] Mind.ua. Нацполіція проводить обшуки у «секті АллаТра». 01.11.2023. URL:mind.ua/news/20264851-nacpoliciya-provodit-masovi-obshuki-u-sekti-allatra
[64] ГОВОРИ! Ірина Кременовська. Про знахідки під час обшуків. 2023. URL:vilneslovo.com/pro-znakhidky-na-obshukakh-u-sekti-allatra-i-sotsialnu-bezvidpovidalnist-mediynykiv/
[65] Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2026, справа № 640/362/23. URL:reyestr.court.gov.ua/Review/134362444
[66] АЛЛАТРА. Заява щодо рішення апеляційного суду. 02.03.2026. URL: https://allatra.org/uk/statement/court-has-confirmed-legality-and-patriotic-nature-allatra-movements-activities-ukraine
[67] European Parliament. Quaestors' meeting minutes, 29.04.2026. URL:europarl.europa.eu/RegData/organes/questeurs/proces_verbal/2026/04-29/QUEST_PV(2026)04-29_EN.pdf
[68] АЛЛАТРА. Заява із засудженням російської агресії проти України. URL: https://allatra.org/sk/statement/official-statement-allatra-armed-aggression-russian-federation-against-ukraine
[69] AP/EIN Presswire. Pastor Mark Burns and ALLATRA Host United in Liberty Conference at U.S. Capitol. 2026. URL:apnews.com/press-release/ein-presswire-newsmatics/pastor-mark-burns-and-allatra-host-united-in-liberty-the-rise-of-spiritual-diplomats-conference-at-u-s-capitol-2c2de827cc79b51876b10b7590416aaf
[70] АЛЛАТРА. United in Liberty Conference. 2026. URL:allatra.org/uk/press-release/pastor-mark-burns-and-allatra-host-united-liberty-rise-spiritual-diplomats-conference-us-capitol-complex
[71] Spiritual Diplomats / АЛЛАТРА. Freedom Has a Name and It's Called Ukraine. 05.02.2026. URL:spiritualdiplomats.org/ukraine
[72] АЛЛАТРА. Freedom Has a Name Conference. 09.02.2026. URL:allatra.org/press-release/freedom-has-name-and-its-called-ukraine
[73] ALLATRA Global Research Center. URL: https://allatra.org/uk/global-research-center
[74] АЛЛАТРА. Nanoplastics: Threat to Life. URL:allatra.org/uk/nanoplastics-threat-to-life
[75] АЛЛАТРА. COP29. URL:allatra.org/uk/press-release/na-terenah-cop29-prezidentka-allatra-maryna-ovtsynova-privitala-lideriv-z-klimatychnoyu-ugodoyu
[76] АЛЛАТРА. COP30. URL:allatra.org/uk/press-release/delegation-allatra-actively-participated-cop30
[77] АЛЛАТРА. Форум ООН у Відні, 50-річчя Гельсінського заключного акта. URL:allatra.org/uk/press-release/allatra-attend-forum-un-vienna-50th-anniversary-helsinki-final-act
[78] АЛЛАТРА. UN Social Forum 2025. URL:allatra.org/uk/press-release/allatra-ipm-human-rights-expert-mariia-anapreichyk-spoke-un-social-forum-2025
[79] АЛЛАТРА. Конференція в Європарламенті: Nanoplastics. URL:allatra.org/uk/events/european-parliament-conference
[80] АЛЛАТРА. Апостольське благословення Папи Франциска URL:allatra.org/uk/press-release/mizhnarodnij-gromadskij-ruh-allatra-otrimav-apostolske-blagoslovennya-papi-rimskogo-franciska
[81] АЛЛАТРА. Апостольське благословення Папи Лева XIV. 2025 URL:allatra.org/uk/press-release/allatra-vislovlyuye-podyaku-jogo-svyatosti-papi-levu-xiv
[82] Ця стаття базується на фактах з оригінальної статті https://drukarnia.com.ua/articles/vikrittya-rosiiskoyi-merezhi-vplivu-NCCsy
