0
Прокидаєшься від жахливих новин
підірвана Каховська дамба
екологічна катастрофа світового рівня:
переросподіл водних ресурсів принаймні Європи в часи задушливих літніх днів.
села близ неї вже плавають, у Каховці на метр піднялась в центрі вода,
а буде,не дай Бг, куди він дивиться,чи в той бок?- три
зоопарк вбитий, хати поплили
Читаєш то все і йдеш годувати дітей
сапати поле, вчити чи вчитись
стоїш у заторі і трохи материш інших воділ
Можеш посміхатись,хоч всередині трошечки омертвів
хто ми тепер такі є-супергерої чи травматики на все життя?
тільки до нас минулих вже нема вороття
треба тримати себе у руках, при свідомості, хоч і відчуваєш: стогне наша земля
щоб тобі пусто стало, йобана русня
стій,мала, ти ще вмієш посміхатись,
тож тримай свою зброю-слово
ранок на дворі,диво: ти жива,
в цілому здорова
а хтось вже ні
тож спробуй сьогодні щось змінити
1
сцуко,сьогодні не можу думати про воду, дивитись на воду,буду ридати
підемо в гори
п.с виявилось,ридати можна не виходячи з дому
ввімкнула малій "Властелина перснів",сиділа поруч, цікаве кіно, але мене виключило з життя да так,що йду по містечку як у комп'ютерній грі-відчуття нереальності подій
не люблю цей стан,бвее…
і як ніколи,гостро,відчуває питання:"Що я,блять,тут роблю,крім нічого?"
Хоч трохи більше ніж нічого
2
Зателефонували мені з комітету Червоного Хреста у Женеві щодо залишеної заявки.
-Ми,кажуть, точно знаємо,що ваш колишній чоловік у руйцких в полоні.Але де,ми сказати не можемо...бо самі не знаємо
-Так я вам сама скажу,де він
(пауза)
Я виходить,проінформана більше за Червоний Хрест.І смішно,і сумно…
3
Я забираюсь всюди зі своїми запитаннями.А ще плачу в публічних місцях.Бо в Швейцарії, виявляється,так берегуть особистий простір,що не полізуть до тебе зі співчуттям чи розпитуванням.
Ридати в вишиванці то дурний тон,але так склалося,що у подорож одягла її.
Бачили сьогодні Женевське озеро.Воно величезне,спокійне і синє.Майже як море.
4
і якщо не буду рефлексувати-просто помру,бо не зможу носити далі у серці діру
бо несу її як херсонський їжак-замість яблука міну "лепесток"
і і все думаю:чи є у болю давності строк?
адже на чужому прекрасному березі
серед чистих вод та високих гір
мене переслідує запах наших
багатостраждальних морів
і якою б чарівною не здавалась
далека земля,
хочеться плисти по мелководдю,
не бачити горизонт,
як в дитинстві в Мелекіно вже було
а для щастя вдихати йодований серпневий жар, з пивом гризти на косі Бердянський бичка
щоб соль і сльози захвату на очах
щоб як десять років тому-
у парео і без турбот
і я знаю: час не повернеш назад
але наша зірка вперед веде
скоро буду,чекай,Бердянськ
будем смажити мідії на багатті,
мій омріяний Крим
літа смак, коли засмага костюм
подарю вже дітям малим своїм
дякую, земля,що приймає нас
і до зустрічі,Маріуполь,Бердянськ
та безмежний з палаткою Крим
5
Переселили куму до себе на Малишко позавчора після обіду.А сьогодні рано-вранці вибухнув газовий балон у сусідній багатоповерхівці, три поверхи вилетіло у повітря.
Пожежники, постражлалі, є загиблі, вікна по всій окрузі розбиті.
Питаємо як вона себе почуває.
-Та,каже, хотіла на балкон вийти після душу перекурити, передумала.
Але це все одно краще, ніж у селі.Бо там через моє місце народження в Донецьку дитину дражнять сепаром, а він взагалі киянин.
Небезпека може переживатись легше ніж психологічний тиск.
6
Весь цей тиждень я разом з дітьми спала до обіду, робила костюм для колонки та вчила італійську.
Моє навчання, інтеграційні курси і гімнастика Марії закінчились на тому тижні. Таким чином мала аж три випускних та великий концерт-виступ, у різних компаніях.
Ми рік у Швейцарії.Я їхала минулого літа на літо, це моя перша тривала та і фактично перша ж поїздка за кордон.
Весь цей час живу у двох світах.Реагую на наші новини всім серцем.Допомогаю кому можу і інколи гризу себе,що можу не всім.
В місці "тут і зараз", у самому сонячному місті Швейцарії мені посміхаються знайомі при зустрічі .Виявляється, є свої переваги жити у невеликому містечку.
Я не планую наперед.Ще після Донецька то почало виходити не дуже, а зараз вкрай погано.Знаю, що цього літа я обов'язково опинюсь хоч ненадовго вдома.Буду, щоб упакувати своє минуле в коробки.
Я та людина, якій нікуди повертатись у рідній країні Не так щоб то мене бентежило. Після років терапії розуміння: мій дім там, де я все ж є.Та і коробки просто проїдуться улюбленим Києвом та знайдуть свій закуток.
На час.На який?
Я вірю в нашу перемогу.Але як людині без місця проживання трохи ніяково.На Батьківщині пройшла всі стадії орендованого житла, вписки,вулицю,притулок.
Логічно тепер таки придбати власне житло.
Бо двадцять років оренди, 8 з яких між війнами капець як втомлюють.
Вчусь бути тут і зараз.
Тут я розмовляю італійською.Вчу її, гризу щодня, щоб розповідати про мою країну.Пишаюсь Україною, вдячна Швейцарії.
Це моя форма гармонії.
7
По москві поїхали танки,
у кремлі палало,
вагнер з шойгу воювали,
відьми чаклували
хай тепер 24 стане не
лише числом горя
підгорає у русні,
зрада в ростові,
у воронежі тепер
зєкі заправляють
пуйло на Луну втікає
наші Крим звільняють
а по тєлєку в сосії
знов балет покажуть
з псевдовеличі лише
лишився поет лишився
кучерявий
та й прокинувся і він,
окинув все оком:
лукомор'я більше нєт,
став і я пророком"
а до вечера весь світ
має три росії,
які "бєссмислено та жорстоко"
виясняють,хто крутіший
Оце сон,думаю, мені гарний наснився,
прокидаюсь:перекрита траса М4
Штош, отримали те, чого просили
8
іронічно: рани на тілі сверблять сильніше,
а заживають швидше ніж душевні
музика дощу та гаряча вода в душі спекотної літної ночі створюють єдину симфонію
світло грає у жалюзях
свято полутонів
тиша, бо всі бешкетники обіймають свої подушки
і ніби думка танцює вальс
царює мирна ніч
дякую за дари твої,
бо ти така не всюди на планеті
вдома точиться кривава війна
9
Випускний як велика сторінка нового життя
на руїнах школи старої після нальоту ворогів незламні недіти вже танцюють поваги вальс
до побачення, дитинства світ
що чекає за рогом нас?
хтось потім до ВУЗу
інші країну захищати
важко і прекрасно жити в часи змін
десь далеко нарядні безтурботні малі всіми мовами світу співають
своєї юності гімн
ми також,але пісня про волю та бій
про надію і смерть,що стоїть просто зараз у кожного за плечем
дикі варвари, наш скажений східний сусід під фашиські лозунги
бути м'ясом готує колишніх дітей своїх
кожному своє-і майбутнє, і його ціна
ніби стайки безкрилих птахів
наші дітки вивчають мову рідну
з історією онлайн та гризуть каміння тих мов,
куди їх вітер війни заніс
чи могли подумати про випускний через скайп?
у моєму житті було їх три, всі в Донецьку, що скований кайданами ворогів,
але на кожному з них не було батьків,
які замість дитини стоять на останньому дзвонику,
бо син не повернеться до мирного життя, не малюк вже як воїн
на обороні Донбасу загинув
у свободи страшна ціна,
пам'ять героям
щасливої долі випускникам
10
тиша зависла над світом
чутно здалеку грім
сподіваюсь,на ранок добрий
без радіаційного присмаку на губах,
інакше кінець планеті всій
супер Луна, у вікно не посміхайся,
ми всі стали трохи безумними разом з тобою,
грім наближається,небо здригається,
є надія,що ще поживемо
11
тільки поговорили з колегами по моніторингу, що у моїй зоні спостереження, Львівській області,аж місяць тихо і ось тобі на...Обстріли Львова ракетами😔
не можу спати,поки триває повітряна тривога.
ані час,ані відстань це не лікують…
