16.09.2012 р.
***
Б'ється горіхами осінь,
В небі знов дим бур'яну...
Все, що колись не знайшлося,
Вирине з пам'яті, сну...
***
Листя тобі нагадає
Вервицю сонячних днів –
І вже ніхто не спитає:
Лишешся тут, чи то ні...
16.09.2012 р.
***
Б'ється горіхами осінь,
В небі знов дим бур'яну...
Все, що колись не знайшлося,
Вирине з пам'яті, сну...
***
Листя тобі нагадає
Вервицю сонячних днів –
І вже ніхто не спитає:
Лишешся тут, чи то ні...
Цей вірш — про тремку рівновагу між втраченими шансами і надією розпочати знову. Як сповідь митця перед самим собою: про розлад всередині, про шторми, що минають, і про внутрішній компас, що веде далі — крізь сумніви, крізь безмовну ніч — до нового аркуша.
Цей вірш — про тремку рівновагу між втраченими шансами і надією розпочати знову. Як сповідь митця перед самим собою: про розлад всередині, про шторми, що минають, і про внутрішній компас, що веде далі — крізь сумніви, крізь безмовну ніч — до нового аркуша.