Ваше життя починається з вашої наступної думки. Вісім законів Всесвіту простими словами: створюйте усвідомлено, дозволяйте собі й іншим, бережіть свою територію і довіряйте розвитку. Натхнення на щодень.
Годинник цокає однаково для всіх, а час показує кожного по-різному. Філософський текст про те, як ми витрачаємо невідновлювану валюту життя: хто поспішає повз власне життя, хто запізнюється з неповаги, а хто вміє бути в моменті і саме таких час любить. Прочитайте і зупиніться.
Ви не зобов'язані говорити «так» людям, яким потрібен ваш час. Час безцінний і його не повернути. Дізнайтеся, кому і чому варто відмовляти - від друзів і начальника до розпродажів і сповіщень.
Час плине. Ми сидимо в кав’ярні в центрі міста й дивимося, як люди проходять повз нас, не помічаючи. Швидко, бігцем. Що є час у наших думках? Годинникові стрілки на циферблаті?
Що таке час? Я не збираюся тут відповідати на питання фізики чи інших точних наук (це було б абсурдно) і розбираю час (а точніше час-структури) як концептуальне явище, і мені скоріше цікаво, як час (напевне феноменологічний) виробляє реальність (або Umwelt).
Терпіння - це сила витримати. Вміння почекати - мудрість довіритися часу. У світі, що вимагає все «зараз і негайно», саме ті, хто вміє бути повільним, ідуть найдалі. Про дві найважливіші навички, яким не вчать у школі, - і про те, як чекати не в бездіяльності, а в зростанні.
Через п'ять років ти зустрінеш себе в дзеркалі. Якою буде ця людина? Її щодня формують розмови, які ти ведеш, і сторінки, які відкриваєш. Почни вже сьогодні.
Я сумую за епохою захоплення технологіями. Коли виходив новий процесор Intel або AMD, люди не просто дивилися на ціну. Вони читали: який техпроцес, який кеш, яка архітектура,наскільки зросла продуктивність, як працює контролер пам'яті. Те саме було з відеокартами
"Час лікує" - найзручніша брехня, яку ми повторюємо собі та іншим. Але час нікого не вилікував. Він просто йде, байдужий до твого болю. Лікуєш ти сам - своїми рішеннями, новими людьми, подорожами, роботою. Не чекай, поки годинник зробить те, на що здатен тільки ти.
Колись ви помічали, що в кожного місяця свій запах? Якщо ні - ви просто бігли надто швидко. Ця історія - про дванадцять подихів року. Про те, як час стає відчутним. Про аромат вашого життя.
У сучасному світі ми настільки звикли до годинників, що рідко замислюємося, як саме вони показують час і чому цей показник залишається точним.
Друзі у дорослому віці - це не розкіш, а необхідність. Як завести їх, чому це важливо для здоров'я, кар'єри та щастя - у цьому тексті. Почни сьогодні.
Є слово, яке однакове в усіх мовах світу. Його вимовляють першим і хочуть почути останнім. Це не «кохання» і не «пробач». Це - Мама. Історія, яку ми забуваємо розповідати.
Натхненна розмова з собою про вік, прийняття, вдячність і маленькі радості, які з роками стають найціннішими. Теплі роздуми про те, як перестати боятися віку й почати цінувати кожен день, кожну людину, кожну мить.
Коли я замислююсь, що більшу частину життя я вже прожила... Хочеться ці роки, що залишились витратити на якість, не на кількість друзів. Безмежне бажання цінувати тих, хто поруч, говорити правду в очі. Свій не відрікнеться і не злякається правди.
Як я бачу проблему постійного задіяння та чому нам потрібно навмисно сповільнитись
Блогер. Креатор. Копірайтер
Глибина, душа, думки, позитив
