Ми звикли рахувати гроші
Рахувати дні.
Рахувати роки.
Але майже ніколи не рахуємо ціну однієї хвилини.
А дарма.
Бо одна хвилина — це іноді один шанс сказати:
«Я люблю тебе».
Одна хвилина — щоб зателефонувати людині, яку давно не чув.
Одна хвилина — щоб обійняти того, хто поруч.
Одна хвилина — щоб не сказати зайвого.
Одна хвилина — щоб зробити крок назустріч, коли гордість наказує розвернутися.
Іноді, одна хвилина може змінити ціле життя.
Ми думаємо, що в нас попереду ще багато часу.
Що завтра буде можливість.
Що ще встигнемо.
Але час не повертає здачу.
Він просто йде.
І одного дня ти можеш зрозуміти, що найдорожчими були не речі, які ти купив, і не гроші, які заробив.
Найдорожчими були хвилини, які ти не використав.
Тому не відкладай важливе на завтра.
Якщо хочеш сказати — скажи.
Якщо хочеш обійняти — обійми.
Якщо любиш — не мовчи.
Бо ти ніколи не знаєш,
скільки коштує твоя наступна хвилина.
