Шумерський міф про створення людей. Сюжетно ділиться на дві частини. Перша - власне про створення людей, а друга – про змагання між богом Енкі та богинею Нінмах. Друга частина міфу цікава також тим, що показує, як шумери ставилися до калік.
Щоб розвіяти цілком закономірний скепсис людей щодо моєї перекладацької діяльності, я розкажу, як я перекладаю з шумерської і чому все не так складно, як може здаватися на перший погляд.
Збірка "Шурпу" - це текст з кінця другого тисячоліття до нашої ери, майже повністю аккадський. Але остання, дев'ята таблиця була написана шумерською. Це - збірка заклинань для очищення вогнем та водою. Шумерська таблиця, перекладена тут - це довідничок посилення магічних дій.
До повсякденних шумерських обрядів належали замовляння, або закляття. Відомі закляття від хворіб, укусів змій та скорпіонів, очищення води, відганяння злих духів та інші. В статті подано переклади кілька коротких заклинань з коментарем.
Цей шумерський текст оформлений, як лист, але насправді є віршом-похвалою матері. Відомо ще два твори написані від імені цього ж автора – Лудігіри, дві елегії – оплакування смерті батька та смерті жінки.
Три молитви, дві з яких за здоров'я царів - Хамурапі та Рім-Сіна, а третя написана від імені самого царя, Сін-іддінама, котра відрізняється за стилем, і схожа радше на плач, або скаргу. Власний переклад з коротким коментарем.
Шумери часто писали молитви-листи богам і лишали їх в храмах. Завдяки цьому ми знаємо, як виглядали їх усні молитви. В цій статті подано переклади трьох різних за змістом молитов разом із коротким коментарем.
Переклад шумерського тексту "Людина та її бог" - молитви-благання до особистого бога. В коментарях пояснено хто такі шумерські особисті боги. Цей текст іноді вважають прототипом старозавітньої книги Йова.
Власний переклад шумерського твору з коментарем. Цей текст належить до циклу творів про Інанну та Думуза та водночас є представником поширеного в шумерів жанру суперечок. Текст можна водночас вважати міфом про богів, так і народною піснею.
В пісні “Льон із саду тобі принесу” настільки характерна форма, що майже не виникає сумнівів, що ми бачимо перед собою запис справжньої шумерської народної пісні. В статті поданий власний переклад з поясненнями.
Два художні переклади шумерських пісень про любов, швидше всього народних, з невеликим коментарем.
Стаття про те, чому шумери любили бігати, чи можна вважати шумерського царя Шульґі покровителем бігунів на довгі дистанції, як шумери рахували роки та про інше. Переклад самопохвали "Шульґі - бігун" з коментарем.
Гімн храму Кеш – це дуже особливий текст. Це – перша відома нам поезія. І їй понад чотири з половиною тисячі років. Гімн цей – для храму в місті Кеш, що був присвячений богині плодючості Нінтур. В статті подано український літературний переклад із коментарями.
Шумерська література, що до нас дійшла – дуже різнопланова. І трапляються там навіть народні пісні, хоча формально вони могли вважатися гімнами богам. Такою є пісня плугатаря. Вона дуже схожа на народну шумерську пісню, що була оброблена та записана тогочасними писарями.
Перша задокументована війна - це війна між шумерськими містами-державами Уммою та Лаґашем. Відбувалася вона приблизно чотири з половиною тисячі років тому. Ця війна тривала сотню років і забрала сотні життів. Велася вона за володіння плодючої рівнини Ґуедена – “Краю степів”.
Згідно з Євангелієм Юда зрадив Ісуса за тридцять срібняків. Юда і його тридцять срібняків міцно увійшли у нашу мову, як символ зради. Але чому срібняків було саме тридцять? Далі буде подана цілком вірогідна гіпотеза, котра пов'язує цей вираз із шумерами.
Гімн Нінкасі - це добре збережений шумерський текст, присвячений богині пива Нінкасі, який є джерелом знань про шумерське пиво. Пропоную вам прочитати власний художній переклад на українську, але для легшого прочитання перекладу, почну з короткого пояснення тексту.
Слово про ранніх правителів - це шумерський текст, що нагадує про марноту існування та неминучість смерті, але має несподівану кінцівку.
Притча про Енліля та Намзідтару – це невеличкий твір, в якому жрець – Намзідтара – впізнає бога Енліля, за що той дарує йому добру долю. Притча – філософська, адже Намзідтара обирає собі не таку долю, яку б собі, можливо, обрав посередній шумер.
В цій статі я спробую коротко описати сучасний стан української шумерології , яким чином це пов'язано з поширенням псевдонаукових теорій і який внесок я намагаюся зробити у розвиток шумерології в Україні.
