Енкі та Нінмах – це шумерський міф про створення людей. Сюжетно він ділиться на дві частини. В першій йдеться власне про створення людей, а в другій – про змагання між богом Енкі та богинею Нінмах, звідки міф і отримав свою сучасну назву. Друга частина міфу цікава також тим, що показує, як шумери ставилися до калік.
Енкі – це один з верховних богів шумерів. Стійко асоціювався з підземними водами, мудрістю та сотворінням. Наприклад є інший відомий міф, "Енкі та Світолад", де Енкі влагоджує всесвіт та створює необхідні для існування речі.
Нінмах – це богиня плодючості, також відома під іменами Нінхурсаг та Нінтур. В інших творах, де вона була радше образом, аніж особистістю, я її ім'я передавав як Праматір.
Текст ближче до кінця – понищений. Тому ми хоч і розуміємо, хто в суперечці переміг, але деталі від нас ховаються. Як і всі решта шумерських літературних текстів, цей був написаний порядково. Переклад міфу – власний.
Енкі та Нінмах
В далекі дні, у дні коли небо і земля були створені;
в далекі ночі, у ночі коли небо і земля були створені;
в далекі часи, у часи, коли долі наділялися
і Верховні Боги були народжені,
коли богині одружувалися,
коли богині небо та землі між собою ділили,
коли богині вагітніли та народжували,
коли боги для того, щоб харчі отримати,
щоб їжу й пиття мати,
коли боги незліченні заради цього за роботою стояли,
боги нижчі тяжко працювали,
коли боги канали викопували,
а із викопаної землі пагорби Харалі накидали,
то тоді боги глину дроблячи почали на таке життя нарікати.
А той, що вухом своїм усе чує,
той, що незліченних богів створив –
Енкі в глибоких Вічних Водах, Підземних Водах,
в місці, що жоден інший бог не знає його нутра,
то Енкі там на ложі лежав, зі сну не вставав
поки боги сльози лили, голосили гірко.
То́му, хто спав, хто лежав, хто з ложа не вставав
Намма – прадавня мати богів незліченних,
переказала про сльози богів, сказала своєму сину:
"Все спиш та спиш, все лежиш та лежиш,
все з ложа не встаєш!
А боги, що ти їх створив, шию гнуть!
Сину мій! Встань зі свого ліжка! Зглянься! Замислись!
Слуг богам сотвори,
щоб вони могли від тяжкої праці відпочити!"
Почувши слова своєї матері Намми, Енкі піднявся з ложа.
У своїй святині Халанкуґ рішуче вдарив себе по стегну.
Широко-мудрий, вмілий, обачний, творець задумів усіх речей
прикликав Життєдайну та Життєдарчу.
Енкі біля себе поставив їх, уважно глянув на них.
Енкі в серці своєму, в думках своїх
сам почав задуми тіл окреслювати.
Своїй матері Наммі відповів:
"Мати моя! Будуть створені ті, котрих замислила ти!
Будуть вони носити коші із землею замість богів!
Заміси глину, що була піднята із глибин Вічних Вод.
Життєдайна та Життєдарча відщеплять частину цієї глини,
ти ж тіла почнеш з неї ліпити.
Нінмах твоєю помічницею буде,
а Нінімма, Шузіанна, Нінмада, Нінбараґ,
Нінмуґ, Шаршарґаба та Нінґуна
хай стоять поруч із тобою, коли ти породжуватимеш.
Мати моя! Коли ти долю їм визначиш,
хай Нінмах накаже їм коші із землею носити!"
...
Енкі роботу завершивши, серце звеселив.
Для своєї матері Намми та для Нінмах наготував учту.
Життєдайна та Життєдарча, ті, що княжого роду,
доледарці і перші між головними –
усі вони поїдали хліб.
Ан, Енліль та Енкі засмажили освячених козенят.
Незліченні боги прославляли Енкі:
"Володарю широко-мудрий,
хто такий мудрий як ти?
Величний володарю Енкі,
твої діяння – хто зрівняється з ними?
Ти – немов рідний батько,
що сутям долі наділяє!
Над сутями ти пануєш!"
Енкі та Нінмах пили пиво, їх серця звеселилися.
Нінмах голос пролила до Енкі:
"Тіло в людини може бути хорошим, а може – поганим.
І від того, яким я створю його
буде в нього доля доброю чи злою".
Енкі відповів Нінмах:
"Як породиш ти їх, долю добру чи злу їм давши –
так і я зможу виправити її".
Нінмах взяла в руки глину підняту із Вічних Вод
і спершу чоловіка, котрий руки свої випрямлені зігнути не міг –
такого чоловіка створила.
Енкі глянув на чоловіка, котрий руки свої випрямлені зігнути не міг
і бути в царя слугою – таку долю наділив йому.
Другим такого, що світло відвертав, був з очима розплющеними –
такого чоловіка створила.
Енкі глянув на того, що світло відвертав, був з очима розплющеними
і таку долю наділив йому – бути йому музи́кою.
Головним над музиками при цареві стояти.
Третього з двома ногами зламаними, ногами кривими створила.
Енкі глянув на чоловіка з двома ногами зламаними, ногами кривими
і роботою коваля, осяйною роботою срібляра його наділив.
Четвертого, що сечу втримати не міг – такого створила.
Енкі глянув на чоловіка, що сечу втримати не міг,
у заворожену воду його занурив, біса Намтара з його тіла вигнав.
П'ятою жінку, що не могла народити – таку створила.
Енкі глянув на жінку, що не могла народити
і ткалею для дому царівни наставив її.
Шостою людину, що ані прутня не мала, ані піхви не мала створила.
Енкі глянув на людину, що ані прутня не мала, ані піхви не мала,
дав імення їй – ніппурський скопець
і стояти перед царем – таку долю наділив їй.
Нінмах кинула глину з рук на землю і запала смертельна тиша.
Величний володар Енкі голос пролив до Нінмах:
"Людям, що ти їх створила – я їм долю їхню наділив, хліб їм дав.
Зараз я сам когось створю, а ти цьому народженому долю наділи!"
Енкі тіло й голову вже окреслив у своєму серці
і голос пролив до Нінмах:
"З прутня сім'я хай в утробу жінки направиться
і жінка, маючи сім'я це в утробі своїй, хай розродиться."
Нінмах стала поруч породіллі
і жінка ця тоді з утроби своєї розродилася.
Народився Умуль: голова – квола,
очі – кволі, шия – квола,
дихає тяжко, ребра дрижать, легені – кволі,
серце – кволе, нутро – кволе.
З такими руками та з висячою головою
в рота покласти хліб не може,
голова від спини мов відірвана,
слабкі стегна та дрижачі стопи
в полі його втримати не можуть –
таким він був створений.
Енкі голос пролив до Нінмах:
"Людей тобою створених я долею наділив, хліб їм дав.
Тепер ти людину мною створену долею наділи, хліб їй дай."
Нінмах глянула на Умуля, до нього розвернулася.
Наблизилася до Умуля, питалася в нього,
але той не міг відповісти.
Дала йому хліба, щоб той поїв,
але той не зміг до нього дотягнутися.
Ложе йому підготувала, але той ані лягти туди,
ані встати з нього не міг.
Встати, чи сісти не міг, лягти не міг,
дім збудувати не міг, хліба їсти не міг.
Нінмах такими словами Енкі відповіла:
"Людина тобою створена ані жива, ані мертва.
Вона сама себе утримувати не зможе."
Енкі відповів Нінмах:
"Першого чоловіка з руками повислими
я долею наділив, хліба йому дав.
Чоловіка, що світло відвертав
я долею наділив, хліба йому дав.
Чоловіка з двома ногами зламаними, кривими
я долею наділив, хліба йому дав.
Чоловіка, що сечу втримати не міг
я долею наділив, хліба йому дав.
Жінку, що не могла народити
я долею наділив, хліба їй дав.
Людину, що ані прутня не мала, ані піхви не мала
я долею наділив, хліба їй дав.
Тож, сестро моя, маєш ти тепер Умуля
долею наділити, хліба йому дати."
...
Нінмах голос пролила до Енкі:
"Отож на небі ти не сидиш,
на землі не сидиш
і очима своїми за Країною не дивишся.
На землі, де ти не сидиш,
був зведений мій дім
і твої слова ніхто там не слухав.
На землі, де ти не живеш,
було зведене моє місто,
але мене саму змусили там замовкнути!
Моє місто – знищене!
Мій дім – розбитий!
Моїх дітей – схоплено!
Як втікачка я спустилася з Оселі Богів,
а зараз я ще й не можу втекти від твоєї руки!"
Енкі відповів Нінмах:
"Слова тобою промовлені – хто може змінити їх?
Умуля забери зі своїх колін.
Нінмах! Вічними хай будуть твої діяння!
Що недосконалим створене було –
чи може хтось противитися цьому?
Людину мною створену на спину собі поклади,
руку до його рота приклади.
Хай же сьогодні мій прутень славиться!
Хай твоя мудрість підтвердиться!
Жрець енкум та жриця нінкум
ногами хай тупають, голови най здіймають,
тебе нехай прославляють.
Сестро моя, хай руки звитяжні прославляться.
Пісні про це співатимуть, таблиці про це писатимуть
і боги дізнаються про це – Умуль мій храм хай зведе."
Нінмах великому володарю Енкі – не рівня.
Батькові Енкі – хвала добра!
Пояснення до тексту
Якщо ви не зрозуміли, чим завершився твір – ви такі не одні. Але все по-порядку.
Починається твір з сюжету, відомому також в пізніших текстах: боги скаржаться на те, що змушені тяжко працювати, щоб прожити. Зрештою Енкі вирішив зробити їм людей, щоб вони замість богів "коші із землею носили". Люди створюються з глини, піднятої з Вічних Вод, або, якщо використати шумерське слово – з Абзу.
Коли сотворення людей було завершено, починається бенкет і друга частина твору. Нінмах – богиня плодючості – стверджує, що доля людини повністю залежить від того, яке тіло вона їй надасть. Енкі цьому заперечує і каже, що яке б тіло людині не дала Нінмах, він зможе наділити їй долю. Нінмах створює шістьох калік, але Енкі дотримується слова. Тепер черга Енкі створити людину, а Нінмах – наділити долю. І ось тут інтерпретації дуже різняться.
Перша, прямолінійна інтерпретація – це те, що Енкі створив каліку, котрий не міг нічого зробити сам. Усі члени тіла – кволі, сам не встане, сам не поїсть. Цим він загнав Нінмах у пастку, тому що вона не змогла придумати, чим зайняти таку людину і вона програла змагання. Ще однією версією між дослідниками є те, що Умуль – це було передчасно народжене маля, а то й взагалі – викидень.
Значно цікавіша є інша інтерпретація, а саме, що Умуль – це звичайне новонароджене маля. Адже, зауважмо, перших людей було створено з глини, а Умуль народився від жінки після того, як "з прутня сім'я в утробу жінки направилося". Оскільки Нінмах ніколи до цього не бачила новонароджених, то її здивувала кволість маляти, що ні встати не могло, ні їсти хліб не могло. Виходить так, що Енкі вигадав кращий спосіб створення людей, аніж як ліплення їх з глини. Ця інтерпретація пояснює, чому твір завершується інакше незрозумілими словами "Умуль мій храм хай зведе" – адже це станеться після дорослішання. В першій інтерпретації це речення пояснити складно.
Ми не можемо точно сказати, як перекласти ім'я "Умуль". Подаються різні варіанти, котрі зовсім не схожі одне на одного. Але один вважається найбільш прийнятним і це "мої дні – далеко". І в контексті новонародженого це може означати, що треба багато часу, щоб дочекатися "його днів", тобто днів, коли він зможе повноцінно діяти. В контексті передчасно народженого маляти це ж може означати, що ще багато днів треба, щоб його доносити. Умуль крім цього тексту більше ніде не згадується, тому обрати вірну інтерпретацію – складно.
Завершення тексту – понищено. Зрозуміло, що Енкі виголошує свою переможну промову, а Нінмах визнає гірку поразку. Але деталі слів обох богів – не зрозумілі. Початок відповіді Нінмах сильно зруйнований, а кінець, хоч і збережений добре, але не зрозуміло – чи то Нінмах дійсно згадує події, під час яких було знищене її місто і про які нам більше нічого не відомо, чи це така перебільшена метафора програшу. А останні слова Енкі теж зрозуміти складно в тому числі через погано збережений текст. Якщо прийняти інтерпретацію, що Умуль – це людське маля, то можливо Енкі закликає Нінмах носити його на спині та годувати, допоки воно не виросте і не збудує для Енкі храм.
Примітки перекладача
Трикрапками в тексті були передані понищені рядки, відтворити які було складно, а курсивом – додані, або умовно відтворені понищені слова для кращого розуміння тексту.
В тексті є багато імен богів, котрі не згадуються в інших місцях. Життєдайна та Життедарча – це вільний переклад імен, котрі складно піддаються перекладу (дослівно було б щось на кшталт Зелено-жінка та Зелено-хороша). Оскільки вони згадуються в парі, дехто з дослідників вважає, що йдеться про жіночі яєчники. Але в цьому місці люди ще створюються з глини, тому вкладати в ці імена зміст "яєчники" мені здається неправильним. А Шаршарґаба – це передача імені по прямому читанню знаків і найімовірніше ім'я читалося інакше.
Нінімма, Шузіанна, Нінмада, Нінбараґ, Нінмуґ та Нінґуна – це імена другорядних богинь, які в шумерів найімовірніше асоціювалися з плодючістю. Згідно з Гербертом Сауреном цих богинь мало б бути дев'ять – по кількості місяців виношування дітей і він переконує, що саме така кількість зустрічається в кількох манускриптах.
Ан та Енліль, бог неба та повітря відповідно разом із Енкі – верховні боги шумерів. Іноді до цієї трійці додають також четверту богиню – а саме вже знайому нам Нінмах.
Намма, або Намму – маловідома богиня. Її характеристика, як матері незліченних богів і Енкі в тому числі – походить переважно з цього тексту.
Оселя Богів – так я послідовно перекладаю Е-Кур, що з одного боку є головним храмом Енліля в Ніппурі, а з іншого боку – оселя богів, щось на кшталт грецького Олімпу. Згідно з уявленнями шумерів, боги жили поміж ними, на землі. Тому Е-Кур, як головний храм Енліля та Е-Кур, як оселя богів ймовірно були тим самим місцем.
Харалі – далека земля багата на руди. Побіжно згадується в кількох творах та й тут не грає особливої ролі.
Халанкуґ – ім'я храму, що як і тут лише побіжно згадується в кількох творах.
Людина, що "світло відвертала" - то це сліпець. Зауважу, що точний список калік створених Нінмах між джерелами незначно відрізняється. В одному джерелі замість людини зі зламаними ногами, Нінмах створила "недоумка", якому Енкі постановив служити царю. Тому дехто при перекладі подає сім калік замість шести, поєднуючи обидва списки. Але це вносить зайвий символізм щодо числа сім.
