Розкажу, як я перекладаю з шумерської і чому все не так складно, як може здаватися на перший погляд.
Якийсь час тому в мене з'явилося нове хобі – перекладати тексти з шумерської на українську. Чому я це роблю, описано в іншій статті. Зараз же я хочу розказати як я це роблю. Одною причиною чому я це хочу описати – це щоб розвіяти цілком закономірний скепсис людей щодо моєї перекладацької діяльності. Іншою – показати, що не все так складно і, можливо, надихнути інших людей сісти за переклад текстів сивої давнини на українську – і це не обов'язково мають бути саме шумерські тексти.
Чому з шумерською все складно
Шумерська мова не розшифрована повністю. Є прогалини в розумінні як граматики, так і лексики і, особливо, фонетики. Шумерська мова – ізолят, тобто в неї немає жодних відомих родичів, близьких чи далеких, з якими б її можна було порівняти і зробити певні висновки.
Шумерська мова записувалася клинописом. І це письмо було дуже складним і неоднозначним. Той самий знак міг читатися кількома способами, означати різні речі, а то й взагалі не читатися – залежно від контексту. Це чимось схоже на японську, де ієрогліфи мають різне прочитання, але в шумерській все ще складніше.
Але найгірше це те, що навіть якщо слово записувалося поскладово, то воно все одно не відповідало прочитанню. І якщо у французькій, чи англійській є дуже багато "зайвих" літер, то в шумерській "літер" навпаки не вистачало. Деякі звуки в кінці складів не позначалися на письмі і також вони іноді пропускали граматичні закінчення. Додамо до того це, що таблиці часто доходять до нас у понищеному вигляді.
І все це дуже ускладнює розуміння шумерських текстів. Науковці сидять і роками розшифровують тексти, намагаючись зрозуміти що там написано і все одно можуть дійти до різних висновків. Тому усі переклади, що ми маємо - це певним чином інтерпретація.
Чому не все так складно
І от як я собі з цим даю раду? Почну з того, що я не читаю глиняні таблички. Та й клинопису я майже не знаю. Для того, щоб його вивчити треба витратити досить багато часу. На щастя шумерологи придумали дуже хорошу систему транслітерації, котра дає можливість читати текст звичними нам літерами, але за бажання відтворити оригінальну клинописну форму. І всі праці по шумерології використовують саме цю зручну форму транслітерації.
По шумерській є достатньо ресурсів. Є кілька книг по граматиці. Є кілька словників, найвідомішим є "ePSD". Є сайт "CDLI" з фотографіями табличок часто з транслітерацією та перекладом, що на цих табличках написано. А ще є чудовий сайт ETCSL, на якому можна прочитати більшість відомих нам шумерських літературних текстів в транскрипції і з паралельним перекладом на англійську. За бажання можна знайти інші переклади тих самих текстів на таких ресурсах, як InternetArchive, ResearchGate, jstor, academia.edu та інших.
В чому величезна перевага сайту ETCSL, що там не лише є сама транскрипція та переклад, але й те, що кожне слово в транскрипції при наведенні мишкою видає приблизний переклад слова, хоч і буває, що цей переклад – неправильний (зазвичай через неправильний підбір одного значення слова з багатьох). Недоліком же цього ресурсу є повна відсутність коментарів до тексту.
Саме використовуючи цю велику кількість онлайн ресурсів, а це я згадав лише частину, я зміг засісти за переклад шумерських текстів. Для початку я вивчив шумерську мову на рівні того, щоб розуміти принцип побудови речень. А потім обирав текст з ETCSL (рідше – з інших джерел), і, використовуючи англійський переклад, як величезну підказку, перекладав шумерський текст на українську.
Як це в мене відбувається
До прикладу візьму невеличкий уривок з тексту "Шульґі – бігун", на якому я заодно одразу продемонструю, чому відмовився від перекладу напряму з англійської.
Ось цей текст шумерською в транслітерації, прямо скопійовано з ETCSL.
nam-ur-saĝ-ĝu10-gin7 {nam-kalag-ga-ĝu10-gin7} {(1 ms. has instead:) [nam]-/kal-la-ĝu10-gin7}
ĝeštug2-ĝa2 šu ḫu-mu-ni-du7-am3
inim gen6-na-bi ḫa-ma-da-sa2-am3
niĝ2-si-sa2-e ki ḫa-ba-aĝ2-ĝa2-am3
niĝ2-erim2-e ki la-ba-ra-aĝ2-ĝa2-am3
inim niĝ2-erim2 dug4-ga ḫul ḫa-ba-ra-gig-ga-am3
Ось паралельний переклад на англійську:
I have perfected my wisdom just as my heroism and {my strength} {(1 ms. has instead:) my distinction}. Reliable words can reach (?) me. I cherish righteousness but do not tolerate wickedness. I hate anyone who speaks wickedly.
Гугл транслейт видав такий український переклад
Я вдосконалив свою мудрість, так само як і свій героїзм та {мою силу} {(1 манускрипт має замість цього :) мою відмінність}. Надійні слова можуть досягти (?) мене. Я ціную праведність, але не терплю неправди. Я ненавиджу кожного, хто говорить неправду.
Першою проблемою є те, як саме розбити цей текст на рядки? Адже англійський переклад подає лише діапазон рядків. І цьому є причина: в шумерській мові, як і в англійській – дуже строгий порядок слів, але він в обох цих мовах значно відрізняється. Відповідно передати те, як шумери розбивали свій текст по рядках англійською складно, а іноді навіть і неможливо. Адже шумери не розбивали текст на рядки випадковим чином. В їх літературі є цілком чіткі правила, як має виглядати рядок.
Українська мова ж має вільніший порядок слів, що грає нам на руку. Звісно, можна теж відмовитися від розбиття на рядки, що я іноді і роблю, але зазвичай я їх таки зберігаю, щоб лишити той шумерський присмак тексту. І якщо немає інших перекладів, то єдиним варіантом є глянути в шумерський текст.
На щастя, в цьому випадку є ще один переклад цього уривку, цього разу з класичної книги Крамера "History begins at Sumer", який вже вірно розбитий на рядки і який звучить наступним чином:
Like my heroship, like my might,
I am accomplished in wisdom,
I vie (?) with its (wisdom's) true word,
I love justice,
I do not love evil,
I hate the evil word.
Гугл транслейт видає такий переклад:
Як моє геройство, як моя сила,
Я досяг мудрості,
Я змагаюся (?) з її (мудрості) правдивим словом,
Я люблю справедливість,
Я не люблю зла,
Я ненавиджу зле слово.
Як бачимо, зміст схожий, але текст таки відрізняється. І от який текст брати за основу українського перекладу? Без того, щоб звернутися до оригіналу не обійтися. Також зверніть увагу, що в обох перекладах є знаки питання. Це означає, що значення вислову не до кінця зрозуміле.
Якщо почитати шумерський оригінал, то одразу можна побачити, що англійський переклад з ETCSL поміняв місцями перший та другий рядки. І Крамер передав це місце точніше. Саме такий порядок рядків я зберіг в українському тексті.
В шумерському оригіналі можна побачити паралелізм у третьому та шостому рядку, котрі обидва починаються зі слова inim – слово. Бажано зберегти цей паралелізм у перекладі, тому в моєму українському перекладі недалеко від початку речення є слово "слово". Зверніть увагу, що цього не зробив ETCSL, зате це зробив Крамер, хоч і поставив слово "слово" в кінець речення, а не на початок.
Третій рядок в обох перекладах має у собі знак питання. Бо речення дійсно не зовсім зрозуміле. Крамер правильно зрозумів, що "правдиві слова", які згадуються в третьому рядку, належать мудрості (це відсутнє в перекладі ETCSL), але він дивно переклав дієслово. В оригіналі текст дослівно звучить як "слова правдиві-її хай-зі-мною-вирівняються". Як це розуміти? Не дивно, що в перекладах стоять знаки питання. Я обрав інтерпретацію "бути поруч".
Найцікавіше відбувається в рядку четвертому та п'ятому. Паралелізм відчувається навіть тим, хто шумерську не знає, ось ці рядки знову (однакові частини виділені дужками):
(niĝ2)-si-sa2(-e) (ki) ḫa-ba-(aĝ2-ĝa2-am3)
(niĝ2)-erim2(-e) (ki) la-ba-ra-(aĝ2-ĝa2-am3)
Перші два слова в обидвох рядках мають бути антагоністичною парою, тобто це не просто два довільно обрані слова. Це може бути добро-зло, правда-кривда, чеснота-гріх. Тобто в принципі righteousness/wickedness з ETCSL – непогана пара, хоча переклад з гугл-транслейта "праведність-неправда" українською звучить не так антагоністично (тим паче "неправда" – це заперечення, а в оригіналі слово не має заперечної частки). Крамер тут обрав justice-evil, справедливість-зло, що не є повними протилежностями. Я ж обрав пару "чеснота-гріх".
Але найцікавіше – в кінці, а саме – дієслова (вони завжди в кінці речення). ETCSL передав це як "I cherish" та "do not tolerate", що гугл транслейт передав як "ціную-не терплю". Але насправді в оригіналі одне й те саме дієслово, одне зі схвальним префіксом, а інше - із заперечним. Крамер дещо краще це передав як "I love-I do not love", але граматична структура там насправді дещо інша. І вона звучить приблизно так "чеснота – люблене-моє-є, гріх – не-люблене-моє-є". І, виявляється, в нас в українській є дуже схожа конструкція "мені люба" та "мені не любий". Саме так я це вирішив і передати.
Отже, кінцевий результат такий:
Як моя мужність, як моя сила,
Так і мудрість моя вдосконалюється,
І її слова правдиві хай будуть поруч зі мною.
Чеснота мені люба,
А гріх мені нелюбий,
І хто слова гріховні каже – той ненависний мені.
Обидва згадані переклади на англійську приховують від нас справжню структуру оригінального тексту, і дивлячись лише на них, навряд чи я дійшов до пари "люба-не любий", котра краще передає шумерський оригінал, а також навряд чи звернув увагу на використання слова "слово" в третьому та шостому рядках.
Але чи зміг би я зробити власний переклад, не маючи англійських перекладів під рукою? Однозначно ні. Якщо тут речення ще відносно прості, то в інших місцях я би просто заблукав у шумерській граматиці та лексиці. Отже, технічно я перекладаю з шумерські тексти, дивлячись на структуру та на слова в оригіналі, але спираюся при цьому на англійські переклади та коментарі для розуміння їх змісту. При чому коментарі особливо важливі для перекладу складних для розуміння текстів, таких як "Енліль та Намзідтара".
Штучний інтелект
В еру штучного інтелекту не можна оминути це питання. При перекладах я рідко користуюся штучним інтелектом. Цьому є кілька причин і поміж ними є дві цілком практичні. Перша – для того, щоб перевірити переклад зроблений штучним інтелектом (а перевіряти ШІ – обов'язково) треба все одно зробити власний переклад. Тобто роботу все одно треба проробляти. А друга – ШІ таки помиляється. І не лише помиляється, але й вигадує. Відповідно робота з ШІ може бути навіть контрпродуктивною. До речі, технічною причиною цьому є і те, що шумерська – це не є та мова, на якій ШІ найбільше натренувався. Заради цікавості я раз попросив ШІ перекласти текст про богиню Нісабу, але результат був занадто прикрим, щоб ним навіть ділитися.
Окрім того, я змінюю підхід в перекладі від тексту до тексту. Де-не-де я роблю перекази, якщо текст вже занадто складний для прямого розуміння, іноді намагаюся додати ритміку, якщо оригінальний текст це передбачає, іноді оформлюю текст заголовками, або включаю коментарі прямо між текстом, тобто до перекладу я підходжу творчо. Якщо сліпо покладатися на ШІ, то такого різноманіття б не було.
Але є місця, коли користуватися ШІ є доречним. Наприклад, я ним користуюся, коли шукаю український відповідник назви якогось шумерського птаха, або рослини, котрі в словниках подані просто як "вид птаха". ШІ може проаналізувати значно більше матеріалу: дослідження, дописи на різних форумах, контекст використання слова і видати найімовірніший результат. Так він мені видав "сипуху", як відповідник птаха суму з твору "Прокляття Аккаду".
Іноді я намагаюся застосувати ШІ, коли шумерський оригінал настільки знищений, що лишаються лиш окремі знаки та слова. Тоді я прошу ШІ дати найімовірнішу реконструкцію тексту згідно з наявними знаками та контексту. Комп'ютер значно краще перебирає можливі комбінації символів, тому тут його використання тут дуже навіть виправдане. Але хоч результат роботи ШІ буває цікавим, але його можна сприймати хіба лише як натхнення для напрямку подальшої роботи. Наприклад моєю мрією було таким методом відтворити закінчення байки "Три погоничі з Адабу", та, на жаль, результату, кращий за випадковий, він не видав, хоча в його аргументації були цікаві моменти.
На завершення
Моєю ціллю є наблизити шумерський текст для сучасного українського читача, але водночас я намагаюся якомога ближче триматися оригіналу. Балансую між тим, щоб точно передати зміст, але при цьому відтворити художні засоби шумерського оригіналу. Я не позиціоную свої переклади, як наукові, адже ними вони не є. Зазвичай це цілком точні, але все ж художні переклади.
Я сподіваюся, мені вдалося показати, що переклад з шумерської – це цілком посильна для аматора річ.
Повністю текст про Шульґі-бігуна можна почитати тут:
Притча про Енліля та Намзідтару:
Чому я перекладаю з шумерської описано тут:
