Військові походи за межі Великого Залізного муру та до Нічийної Землі завжди сповнені небезпек. Очолюють їх польові офіцери, знані як юзбаші. Їхній обов'язок це вести людей за собою, а обирають їх лише за чеснотами, незалежно від родоводу чи статків. Чимало також походять з яничарських корпусів.
Посилені джабіранськими алхімічними мистецтвами їхні тіла і загартований містиками дух, відтак безстрашно стоять вони проти усякого недруга. Та платою за це таємниче гартування стають цілковита зневага до болю і холодний безжаль на бойовищі. Зайвих втрат для юзбаші не існує. Байдуже свої, ворожі чи навіть цивільні – у їхніх очах це суто засіб досягнення мети. Хіба ж не праведно гнати ворогів назад до Джаганнаму, якщо полеглим воїнам все одно обіцяне пробудження в Раю?
За наказом могутнього паші чи еміра, або ж подеколи самого султана, юзбаші перебирає командування над загоном добірних воїнів та вирушає на завдання. Приміром, повернути священні реліквії, загублені давньої, жахливої доби в учинених єретиками звірствах на землях Леванта. Іноді їм веліють розшукати й знищити особливо небезпечних супротивників кшталту єретичних шляхтичів, які колись служили султанові, але зреклися Аллага.
Юзбаші споряджені чудовими латами з метеоритного заліза та мають за стрілецьку зброю найкращі карабіни, оздоблені сріблом й заряджені алхімічними набоями. У піхвах несуть вони килиджі – мечі героїв минулого, чиї великі діяння золотим письмом викарбувані на кликах. В нагороду за віддану службу Блискучій Брамі, їхнє ім'я та чин також запишуть на сталі – надихати майбутні покоління.
Найдужчі юзбаші озброєні страхітливими ручницями, що водночас правлять їм смертоносними алебардами. Удатні мисливці в лавах юзбаші традиційно носять на плечах шкуру найгрізнішої своєї здобичі – скажімо, химери – для захисту від сил шайтана.
Успіх дарує юзбаші султанову прихильність, а з нею честь, дивовижне озброєння з дамаської сталі, жмені золотих динарів та доступ до чудесних пристроїв й істот, створених джабірівськими алхіміками у Домі Мудрості. Серед офіцерів юзбаші шляхетною справою вважається полювання. Штучні хижі птахи й механічні гінчаки, вельми грізна до того ж зброя, часто супроводжують своїх господарів на передовій.
“Я – син багатьох вождів. Мій меч гострий та жахливий. Він – наймогутніша зброя у лютім вируванні казана війни”.
