СТАЛКЕР 2: Серце Чорнобиля вражає з першого погляду — гра починається із того, що ваш персонаж Скіф лежить посеред радіоактивного лісу й роззирається довкола, коли бачить свою закривавлену ногу, яку гризе пес- мутант. Ви в паніці, пістолет заклинило, як раптом собаку підхоплює атмосферна аномалія й пес, зрештою, вибухає. Як я й казав, вражає з першого погляду.
Довгоочікуваний сиквел культової класики в жанрі шутер від першої особи відразу захоплює всю вашу увагу. До того ж, у вас є можливість випробувати її в демоверсії на gamescom. Першій в історії гральній демоверсії, яка точно знайде, чим вас здивувати.
Найбільше у демо вражає свобода рухів та дій. Студія GSC Game World дає нам чітко зрозуміти, що демо — це лиш краплина в океані величезної гри, що досі знаходиться в розробці. Та все ж нам дозволяють зазирнути за куліси: коротка розмова з таємничим незнайомцем, який відправляє нас поговорити з місцевими жителями вказує на те, що демо — це лиш звичайне вивчення місцевості. Однак це чіткий знак, що демонструє гру, як цілий світ, який пропонує вам безліч варіантів вибору від самого початку. А також можливостей реалізувати їх так, як того бажаєте саме ви.
Вибір — ось що переслідує мене від самого початку, коли я пробираюся крізь контрольно-пропускний пункт, встелений мертвими тілами, й гребу собі все, що попадається під руку, перед тим, як дістатись до оточеної дикими псами халупи.
Раптом переді мною з’являється постать. Я бачу, що вона озброєна, і вмить відкриваю по ній вогонь. Якби ж я знав, що вбиваю місцевих жителів, до яких мене відправив таємничий перехожий, і котрі відчайдушно захищаються від псів, з якими, врешті-решт, доведеться зіткнутися і мені. На щастя, гра на цьому не закінчується — так, я зробив (поспішний) вибір і тепер доведеться за нього розплачуватися. Можливості закінчити позасюжетний квест у мене більше немає, однак те, що мені вдалось залутати, зіграє неабияку роль у майбутньому.
Стрілянина швидка та жорстка — зброя навіть не вистрілює, а ритмічно б’є. Навіть найменший калібр вражає шаленою віддачею. Я натрапляю на ворожий табір бандитів, які щойно побачивши мене, відкривають вогонь, та я швидко прориваюсь крізь них. Щоправда, з аптечкою варто бути обережнішим: крім важкої атаки бандитів, що стоять впритул, карта, створена ШІ, підказує, що частина із них обходять мене з іншого флангу в той час, коли решта ховаються за стінами та машинами, аби відволікти на себе вогонь. Мораль зрозуміла: завжди будь готовим діяти, логічно думати та безжалісно убивати.
Окрім цього, GSC Game World уміло передає усю потужність ігрового рушія Unreal Engine 5: завдяки ньому ми бачимо фантастичну картинку замість реального огидного світу The Zone (Чорнобильської зони, назва дана забороненій території внаслідок ядерної катастрофи на Чорнобильській АЕС). І вона є надзвичайно деталізованою: покинуті будівлі, через вікна яких пробивається тьмяне морозне світло; старезні ліси, стежки яких помальовані сяючими бульками викривленої реальності; закутки безголосих людей у глушині.
Врешті-решт, у мене з’явилась нова мета: знайти місцеве село, Залісся. Проте тільки-но я туди дістаюсь, по радіо говорять про якийсь «Викид» — миттю дізнаюсь, що це, як зривається шалений вітер, небо заливається кольором крові, а гострі блискавки починають бити у саму землю. Я щодуху мчу до бомбосховища, й ось переді мною фінальна сцена: хтось у масці різко з’являється у дверях і саме вчасно затягує мого, уже майже непритомного, персонажа всередину.
Таким було моє перше враження від СТАЛКЕРА 2: блокбастер, сповнений свободи дій, та події, що продовжують розгортатися із холоднокровною жорстокістю та провокаційністю, як в оригінальних іграх. Цікаво, які жахи та відкриття приховує The Zone.
Джерело: news.xbox.com
Підписуйтесь на Ігрові Партизани, тут багато чого цікавого!
