В цій статті я спробую коротко описати сучасний стан української шумерології , яким чином це пов'язано з поширенням псевдонаукових теорій і який внесок я намагаюся зробити у розвиток шумерології в Україні.

Шумерська цивілізація - це не просто одна з перших цивілізацій. Це - перша цивілізація взагалі. Багато в чому вони були першими і їхня спадщина досі живе з нами. І це не лише поділ хвилин на шістдесят секунд, або кола на триста шістдесят градусів. Адже це саме шумери першими записали звід законів, саме вони перші почали будувати систему каналів і саме вони винайшли клинопис - революційну систему письма. І це саме шумерська релігія, їх міфи та легенди, вплинули на юдаїзм, з котрого потім зродилося християнство.
Вплив шумерської цивілізації складно оцінити, адже їх винаходи та культура до нас дійшли крізь нашарування усіх наступних цивілізацій. Але не дарма історія Європи в багатотомнику від Умберто Еко починається саме від шумерів. Шумери вплинули на усі цивілізації межиріччя та близької Азії, котрі своєю чергою вплинули на Європу, європейську цивілізацію і на Україну зокрема.
При цьому всьому в Україні про шумерів вчать дуже мало. В шкільних підручниках усьому межиріччю виділяється один параграф. В університетах шумерологія відсутня і є хіба слабкі натяки на ассиріологію. Звісно, є окремі книги, де шумери згадуються більш повно - зокрема це книга "Справжня історія стародавнього світу" від Олексія Мустафіна, або такі переклади як "Історія світу. Минуле як дзеркало сьогодення" від Тер'є Тведта, "Коли Сонце було богом" від Зенона Косідовського, чи вже згадана "Історія європейської цивілізації. Близький Схід" у редакції Умберто Еко, але у широкій українській свідомості шумери та їх культура практично відсутні.
Та й перекладів з шумерської українською вкрай мало. Найбільшою збіркою шумерських перекладів є переклади Москаленка - з десяток перекладів, котрі є вторинними перекладами з російської і, на жаль, подають шумерську літературу доволі однобоко. Окрім цих перекладів до недавнього часу були лише два невеличкі вторинні переклади Івана Франка - зроблені з перекладів європейських, а також переклад "Повчань Шуруппака" від Тищенка, котрий, на жаль, супроводжувало сумнівне дослідження походження назв українських сіл від шумерських слів.
Але насправді шумерська література значно багатша. Це і перші байки, і перша любовна лірика, та й перша поезія взагалі, плачі за руйнуванням міст, суперечки різних предметів - як то плуга та мотики, пісня до чарки, сороміцькі оповідання та інше. І це все українці не можуть прочитати у зв'язку з відсутністю перекладів. Виходить замкнене коло - українцю складно зацікавитися шумерами, бо нема перекладів, а перекладів нема, бо ними мало хто цікавиться.
І цю культурну прогалину з радістю заповнюють різні псевдонауки або відверті нісенітниці. Анунаки - що є просто збірною назвою шумерських богів - стали мало не синонімом до рептилоїдів, котрі, мовляв, правлять планетою. Шумерів намагаються поєднати з трипільцями - чи то шумери прийшли в Трипілля, або навпаки - трипільці заснували Шумер - не розбереш.
Міфічну державу Аратту, котра згадується у деяких шумерських легендах, розташовують на території України, вважаючи Аратту прадавньою "Оратанією" - державою землеробів-орачів. Це при тому, що Аратта в шумерських легендах є гірською державою багатою на золото та лазурит, але бідною на зернові. Але знову ж таки - через відсутність перекладів на українську, про це дізнатися складно.
І звісно ж - куди без Кам'яної Могили, в котрій, буцім, розгадали шумерський напис. Хоча якщо уважно почитати, як його там "розгадали", то з таким самим успіхом там могли розгадати рядки з "Дао Де Дзін", Корану або навіть "Кобзаря". Якщо коротко - набори подряпин, котрі й справді є у Кам'яній Могилі, довільно поєднували у шумерські символи, навіть якщо на схожість був лише натяк. При цьому напрям "розгаданого" тексту був не згори вниз, чи зліва направо, а вздовж довільної кривої лінії, котра могла навіть перетинати сама себе.
Я намагаюся певним чином виправити цей сумний стан речей. Для цього я вивчаю шумерську, шукаю інформацію в англомовних джерелах і намагаюся подати власні переклади шумерських текстів з коментарями. Сподіваюся, що таким чином я наближу шумерську культуру до українського читача і трохи покращу загальну картину в шумерології в Україні. Я - не історик і не лінгвіст, тому називаю себе аматором. Але я не шукаю сенсацій, спираюся лише на серйозні наукові джерела і мені, на щастя, вдалося знайти міжнародні спільноти шумерологів, котрі з радістю допомагають мені краще розібратися у деяких питаннях. Тому вірю, що мої статті будуть корисними для всіх зацікавлених.
Я вже завів сайт Почесне Консульство Шумеру, на котрому в тому числі почав збирати свої переклади, і кому цікаво, може з ними ознайомитися вже. Але я планую викладати ці та інші переклади і на цю платформу, тому перехід по посиланню - геть не обов’язковий.