В пісні “Льон із саду тобі принесу” настільки характерна форма, що майже не виникає сумнівів, що ми бачимо перед собою запис справжньої шумерської народної пісні. Своїми повторами вона чимось нагадує українські “Ой на горі калина, а під нею малина”, або й “Ти казала в понеділок”.
В пісні йдеться про діалог Уту та Інанни – бога сонця та богині кохання. На відміну від пісень про любов у попередній статті, їхні звернення “брате” та “сестро” треба сприймати буквально. Вони й справді були братом та сестрою, а не коханцями. Інанна захотіла гарного полотна, а її брат Уту готовий їй допомогти.
Кінець цієї пісні значно відрізняється від усього решта тексту і здогадки про те, чому він такий, буде написано згодом. А зараз пропоную прочитати власний переклад шумерської пісні “Льон із саду тобі принесу”, більш офіційна назва якої – “Бальбале Інанни (Думуз-Інанна А)”.
Льон із саду тобі принесу
Брат сестрі ніжно каже,
Уту сестрі ніжно каже,
Святій Інані ніжно й щиро каже:
Сестро, льон в садочку – краси повен,
Інанно, льон в садочку – краси повен,
Мов ячмінь у бороні красою повниться, наливається.
Сестро, ти забажала полотно чудове,
Інанно, ти забажала полотно чудове.
Я в садку посапаю і тоді тобі дам,
Сестро моя, льон із саду тобі принесу,
Інанно, льон із саду тобі принесу.
Брате, коли льон із саду мені принесеш,
Хто розімне його, хто розімне його,
Льон для мене – хто розімне його?
Сестро моя, я принесу його вже розім’ятим,
Інанно, я принесу його вже розім’ятим.
Брате, коли ти розім’ятим його принесеш,
Хто розчеше його, хто розчеше його,
Льон для мене – хто розчеше його?
Сестро моя, я принесу його вже розчесаним,
Інанно, я принесу його вже розчесаним.
Брате, коли ти розчесаним його принесеш,
Хто спряде його, хто спряде його,
Льон для мене – хто спряде його?
Сестро моя, я принесу його вже спряденим,
Інанно, я принесу його вже спряденим.
Брате, коли ти спряденим його принесеш,
Хто намотає його, хто намотає його,
Льон для мене – хто намотає його?
Сестро моя, я принесу його вже намотаним,
Інанно, я принесу його вже намотаним.
Брате, коли ти намотаним його принесеш,
Хто зітче його, хто зітче його,
Льон для мене – хто зітче його?
Сестро моя, я принесу його вже зітканим,
Інанно, я принесу його вже зітканим.
Брате, коли ти зітканим його принесеш,
Хто вибілить його, хто вибілить його,
Льон для мене – хто вибілить його?
Сестро моя, я принесу його вже вибіленим,
Інанно, я принесу його вже вибіленим.
Брате, коли ти вибіленим його принесеш,
Хто разом ляже, хто разом ляже,
На льон зі мною – хто разом ляже?
Разом з тобою ляже, з тобою ляже
Разом з тобою твій наречений ляже,
Ама-ушумґаль-ана з тобою ляже,
Товариш Енліля з тобою ляже,
Правдивим лоном породжений з тобою ляже,
Нащадок правителя з тобою ляже.
Чи й справді чоловік цей – для мого серця,
чи чоловік цей – для мого серця?
Брате, чи чоловік цей до мого серця промовить?
Сапкою не працює, та купи зерна насипає,
В комори ячмінь постійно приносить –
У рільника ячменю скирт незліченно,
А у вівчара – вівці із густою шерстю.
Пояснення до тексту
Майже вся пісня цілком зрозуміла. Уту хоче зробити сестрі послугу і принести їй льону. Але Інанна не бажає бруднити руки працею і хоче отримати щоразу більш оброблений льон, на що Уту щоразу погоджується. Але що означає останній куплет?
Почну з того, що дослідники не погоджуються навіть як його перекладати. Слово, яке вживає Інанна – “i3-ge4-en” таки означає “дійсно” – але від того чи є воно запитувальним, або стверджувальним змінюється весь зміст. Фрази “Чи дійсно цей чоловік для мого серця?” та “Дійсно! Цей чоловік – для мого серця!” – мало не протилежні за змістом. А от чи є це слово питальним чи стверджувальним – ми не знаємо.
За однією версією це – ствердження. Її притримується Якобсен. Уту підводить Інанну до ідеї одруження, але та переживає, щоб їй раптом не дали небажаного їй чоловіка і відтягує цей момент – саме так пояснюється її небажання обробляти льон. Але коли Уту каже, що її чоловіком буде її коханий Ама-ушумґаль-ана (інше ім’я Думуза), то Інанна радісно погоджується.
Але чому тоді в останньому куплеті згадується як рільник, так і вівчар? Чи є це просто дві характеристики однієї людини – Думуза?
А от за іншою версією, якої притримується інший дослідник Крамер, – Інанна висловлює невдоволення, що їй обрали чоловіком Думуза, якогось там вівчара. Адже вона хоче вийти за рільника – адже в того багато зерна та ячменю. А от у вівчара – лише якісь вівці.
В такій інтерпретації пісня виглядає незавершеною, що є недоліком. Але у цієї версії є також величезна перевага. І цією перевагою є текст, котрий зараз називають “Суперечка вівчара та рільника”, де йдеться про тих самих дійових осіб – Уту, Інанну, а також вівчара Думуза та рільника Енкімду. І починається цей текст з питання Уту до Інанни, мовляв чому вона хоче йти за рільника, а не за вівчара.
Ця “суперечка” підписана шумерами, як “бальбале”, тобто вона належить до тієї ж категорії, як і решта пісень про Інанну. Мало того, ця “суперечка” починається настільки ж раптово, як і закінчується пісня про льон. Це все наводить на думку, що пісня “Льон із саду тобі принесу” та “Суперечка вівчара та рільника” – це один сюжет, розбитий на дві пісні.
Якою б не була заманливою ця гіпотеза, все ж – це два різні тексти, тому і подані вони окремо. Кому цікаво почитати суперечку між вівчаром та рільником і дізнатися чим вона завершилася – то цей текст буде перекладений в наступній статті.
Наразі ж зауважу, що пісню можна сприймати значно простіше. Інанна славилася своєю примхливістю та непоступливістю. І тут йдеться просто про висміювання цих рис. Мовляв, усе брат Уту для сестри готовий був зробити – льон принести, зіткати, вибілити, зрештою він навіть чоловіка їй знайшов, але в кінці все одно отримує відмову. “Не хочу”, мовляв, та й по всьому. Зрештою, наша українська “підманула, підвела” теж має схоже забарвлення.
Продовження сюжету в наступному перекладі:
