Ідучи за трамваєм, зустрічаю я захід очей
Він доволі зухвалий, але розпач обманливий, тяжкий
Жахливі речі, ховаються у налаштуванні себе
Це повинно зупинитися в зраді та залишку спокою
Нечувано - злагодливо, чужинно
Конем буде лиха предвісник з дивовижним жити бажанням
Спалахи світла і довговіклі посмішки, зникнуть з помічним
Жовтобриві надлишки читаються на обличчі, ждучи решіткою
Слідчі сили мовчки відкладають зневагу на радар земний
У цьому вірші звертаються до річки, яка символізує спогади, емоції та переживання. Розповідають про своє каяття та любов, яка переплітається з болем і втратами. Річка стає свідком його почуттів, а також місцем, де зберігаються незавершені листи та думки
У вірші автор висловлює своє захоплення світом і його красою. Він вітає світло, яке приносить радість і надію, підкреслюючи важливість кожного моменту. У рядках згадуються чотирнадцять всадників, які символізують нові можливості та зміни, пов'язані з досягненням повноліття.
Вірш передає глибокі почуття любові та ніжності, які відчуває ліричний герой. Він описує простирадло, яке пахне коханою людиною, символізуючи близькість і інтимність. Долоня коханої є для нього невідомою, але цінною, що підкреслює силу почуттів.
Вода сьогодні — стихійне лихо, потоп міста, вулиці й огорожі.
29 жовтня в Центрі Леся Курбаса відбувся передпоказ нової вистави від ТОТЕАТРу!
Вода сьогодні — стихійне лихо, потоп міста, вулиці й огорожі.
29 жовтня в Центрі Леся Курбаса відбувся передпоказ нової вистави від ТОТЕАТРу!
