Підліток,що пише від нудьги
Тут щось на зразок щоденника ідей та думок що приходять до мене в голову і які я хочу комусь висказати. P/S Відкрита для критики й корекції(особливо орфографічної).
Що для вас головна складова хорошої книги? Тут могло лежати багато літер складених в красиві епітети але по суті розподіл є лише між сюжетом та користю що приносить до тебе зміст. Трохи про книгу зміст якої зачепить найбільших фанів сюжетної складової до яких відношу себе і я.
Не маю уявлення що може бути принизлевіше усвідомлення власних помилок. Власної тупості,ядючості й не правоти. Хіба що повне їх заперечення.
Короткий опис книги і моїх вражень від неї. І таке ж коротке намагання підсадити і вас на цю голку.
Ви ніколи не задумувались чому чим більш розвинена країна тим менша народжуваність? Я-так.
Я часто ловлю себе на реакції презрінного кривлення губ до деяких своїх спогадів. Про те настільки це смішно і як з цим боротися.
Слово сондер означає- усвідомлення,що кожен прохожий проживає таке ж яскраве і складне життя як і ти. Хіба не смішна абсолютна рідкісність та швидкоплинність цього моменту в наших свідомостях.
Коротко про те чому книги Террі Пратчета варті вашої уваги. Коротко про складність написання змістовних і цікавих книг. І коротко про те що ж відрізняє класику від сучасної літератури.
Ооооо, в тебе таке було чи не так? Коли вітри бушують за вікном та в душі. Коли в мозку не залишається нічого крім перегною паршивих спогадів. Коли ти в повній мірі усвідомлюєш власну нікчемність.
Хвиля відступає назад. Не повністю частини її,краплями залишаються на скелі. Тій жорсткій,непохитній каменюці,що невблаганно стоїть.
Вони кажуть молися. Про здоров'я і успіх, про кохання і мир,молися про щастя. Молися про хороші зуби,премію,відмінні екзамени і букети квітів. Молися щоб ті перестали стріляти, чи принаймі наші вистрілювали їх краще.