Цей шумерський текст оформлений, як лист, але насправді є віршом-похвалою матері. Відомо ще два твори написані від імені цього ж автора – Лудігіри, дві елегії – оплакування смерті батька та смерті жінки.
Але лист матері – це життєрадісний твір, з яким я і пропоную вам ознайомитися.
Лист від Лудігіри матері
Королівський гінець, відправляйся в дорогу!
Прошу, поїдь в Ніппур й передай від мене звістку.
Далека путь перед тобою!
Моя мати від тривоги заснути не може,
Тож хай твій шлях веде прямо до її дому.
Вона розпитує подорожніх про моє здоров'я,
А ти звістку про моє здоров'я їй передаш у руки.
Мати моя зрадіє і лагідно говоритиме з тобою.
Якщо мою матір ти не знаєш, я тобі її опишу:
Ім'я її - Шат Ештар, так шукай її.
Її тіло й обличчя, руки та ноги,
уся зовнішність - мов з-під руки майстра.
Вона як добра богиня своєї вулиці.
Ще з днів її юності була наділена доброю долею.
Самотужки вона порядкує в будинку свого свекра.
Скромно поклоняється своїй богині.
Знає як доглядати за місцем Інанни.
Наказами царя ніколи не нехтує.
Вона ощадлива і примножує пожитки.
Говорить з любов'ю, ніжністю та з підтримкою.
Вона мов овечка, мов солодке масло й мед у серці своїм.
Ще вдруге опишу тобі свою матір:
Мати моя - мов небесне сяйво, мов гірська лань;
Зоря сходу, що освітлює все навколо;
Рідкісний кривавець, бірюза з Мархаші,
Скарби царевого брата повні краси;
Агатова печать сонцем оздоблена;
Кільце олов'яне, бронзовий перстень,
Злиток золота, сяйнисте срібло;
Колодязь, що втамовує подорожніх;
Алебастрова берегиня на підніжжі з лазуриту,
Що ожила і несе радість.
Ще втретє опишу тобі свою матір:
Мати моя як небесний дощ, що поливає насіння;
Ячмінь та льон, що в щедрі жнива високо підносяться;
Багатий сад заповнений радістю;
Зрошена сосна рясно шишками покрита;
Ранні плоди, що приносяться в дар;
Канал, що живодайну воду в сади несе;
Смоква солодка з Дільмуну, смоква така бажана.
Ще вчетверте опишу тобі свою матір:
Моя мати усіляке свято наповнює радістю.
Сама, як свято весни - любо дивитись на неї;
Царська донька, пісня достатку;
Площа танців, що її для радості збудували;
Серце, що завжди готове дарувати любов;
Добра новина про повернення полоненого до своєї матері.
Ще вп'яте опишу тобі свою матір:
Моя мати - як смоківниця, що чудово пахне;
Колісниця з ялівцю, самшитовий стілець;
Дорога тканина змащена оліями;
Виноградне гроно, що росте пишно;
Пляшечка зі страусового яйця заповнена пахучою олією;
Чудова жінка під охороною божества.
Як стоятимеш в сяйві жінки, котру я тобі щойно описав,
Перекажи їй, що її син Лудігіра у доброму здоров'ї.
Примітки перекладача
В рядку, де говориться про “кільце олов’яне, бронзовий перстень” – то перстень насправді з вже згадуваного загадкового металу “антасура”. Більше про антасуру прочитайте в статті “Сокира Нерґалю і трохи про давню металургію”. Крамер перекладає цей метал, як “залізо”.
“Ранні плоди, що приносяться в дар” – йдеться про пожертву, котру робили з перших зібраних плодів богам для кращого врожаю.
“Сама, як свято весни” – в оригіналі йдеться про “акітум” – свято нового року, але шумери новий рік святкували весною.
В тексті згадується богиня Інанна – богиня любові. З власних назв також згадується Дільмун – острів достатку, ймовірно сучасний Бахрейн, Ніппур та Мархаші – древні месопотамські міста.
Курсивом позначені вставки для кращого розуміння тексту, або місця, котрі зрозумілі не до кінця, і де переклад – умовний.
