У лютому 1962 року група італійських робітників розкопувала подвір'я Бельведерського палацу у Ватикані, щоб модернізувати систему охолодження та опалення. Раптом майстри натрапили на щось зовсім несподіване: кістку. Спочатку вони знайшли чотири шматки гігантської щелепної кістки і великий зуб, настільки великий, що подумали, що це кістка динозавра.
Але це були не скам'янілі кістки: це були рештки істоти, яка померла набагато пізніше. На свій подив, робітники виявили, що перед ними скелет слона, який незрозуміло чому був похований під Ватиканом.
Кістки були взяті під варту. В цей час вчені та клірики досліджували колекцію Ватиканської бібліотеки. Вони шукали хоч якусь інформацію, яка могла б пояснити походження цього дивного поховання. І ось вони з'ясували, що кістки дійсно належали сучасному слону, і на диво навіть змогли ідентифікувати цього конкретного слона. Його звали «Ганно».
Але при всьому цьому слон привернув дуже мало уваги широкого загалу. До 1980-х років ніхто не цікавився скелетом слона, похованого під Ватиканом. Лише в 1990-х роках історія слона була розкрита Сільвіо Бедіні, почесним істориком Смітсонівського інституту.
У 1997 році він опублікував результати своїх досліджень у книзі «Папський слон». У цій роботі, серед іншого, йому вдалося зібрати докупи події, що призвели до появи слона, який жив у Кортилі дель Бельведер (повна назва палацу) у Римі. Було встановлено, що слона звали «Ганно» (осучаснена вимова) або «Анноне», і що він належав Папі Льву X.
У 1513 році Папа Лев Х був обраний Папою Римським, а Ганно з’явився у його дворі лише через рік в супроводі португальського посла. Тварина швидко стала улюбленцем Ватикану. Але найбільш незвичайним у слоні було те, що він був чисто білого кольору
Білі слони не є окремим видом, а скоріше генетичною аномалією. Хоча, чесно кажучи, будь-який слон, що оселився б у Ватикані, був би чимось дивовижним: білий чи ні.
Ким був Ганно?
Ганно не був велетенською твариною; його зріст становив лише близько 1 метра 20 сантиметрів. Йому було лише чотири роки, коли він прибув до Риму. Однак для італійців початку 1500-х років він, безумовно, сприймався як незвичайна і величезна тварина. Виникає питання, яку роль відігравав слон у Римі в той час і як сприймався європейцями, які ніколи не бачили подібних істот?
Король Португалії Мануель I подарував Ганно Папі Льву X. Папа Лев був обраний на папський престол у відносно молодому віці, лише у 37 років . Як тільки він прийняв цей титул, то поставив собі за мету перетворити Ватикан на центр західної культури. Його план полягав у тому, щоб акумулювати в одному місці найвидатніших митців та створити абсолютно особливу культурну атмосферу.
Подарунок короля Мануеля Ганно виконував одночасно кілька функцій. По, перше нові Папи часто отримували подарунки від правителей Європи. В цьому не було нічого незвичного. Але факт того, що португальці притягли тварину, яку європейці останній раз бачили в античні часи — це пряма демонстрація сили. Португальці одночасно й уважили Папу, й похизувались міццю.
У той час лідери Португалії були відомі тим, що привозили в дарунок Папам іноземних екзотичних тварин. Тому народ звик очікувати, що посланці прибудуть з якимись дивовижними створіннями. Але король Мануель задумав перевершити попередніх імператорів, які дарували мандрилів, папуг, леопардів чи мініатюрних мавпочок. Він збирався подарувати Папі Римському величезного слона: спробуй перевершити це, Іспанію!
У 1514 році італійці знали, що таке слон, і завчасно знали про приїзд Ганно, але більшість жителів Італії ніколи не бачили такої величезної тварини. Європейська історія тісно переплетена зі слонами: раніше мусульманські завойовники часто використовували їх у своєму війську.
Але у Західній Європі люди не бачили слонів протягом багатьох років. Слон пройшов через Рим від порту Геркулеса до Ватикану, тож тисячі людей прийшли подивитися на таку величезну тварину, коли вона проходила вулицями міста.
Народний слон
За свідченнями очевидців, що Ганно справив справжній фурор. Він спокійно дефілював вулицями міста із чудернацькою конструкцією на спині. Сучасники описували її, як «срібну вежу».
Коли Ганно підійшов до Папи, слон став на коліна і низько нахилив голову, а потім піднявся на ноги і, піднявши хобот, тричі протрубив на знак пошани. Після цього Ганно окропив всіх присутніх водою із хоботу, на радість Папі, який також потрапив під «дощик».
Однак Папа Лев особисто не доглядав за Ганно, оскільки мав багато невідкладних папських обов'язків, про які треба було подбати. Його тримали в спеціальному вольєрі в Куртилі де Бельведер, а італійський народ мав змогу бачити його на вихідних.
Крім того, Ганно залишав вольєр і виходив на вулиці міста у дні фестивалів та в інших особливих випадках. Однак, це часто могло закінчуватись тим, що людей топтали. Він лякався великого натовпу, який стікався, щоб побачити його.
Але ці проблеми не засмучували римлян, які любили свого білого слона. Багато художників і письменників оспівували його в різних тогочасних засобах масової інформації. Більше того, Папа Лев замовив гігантську фреску із зображенням слона біля входу до Ватикану, яку намалював Рафаель, великий майстер фрескового живопису. На жаль, це величне зображення згодом було знищене.
Однак деякі сліди Ганно все ще можна побачити по всьому Ватикану, в тому числі на гобелені «Поклоніння волхвів», на двох фресках в Апостольському палаці, на аррасах Сікстинської капели та на дерев'яній мозаїці на дверях між площею Інчендіо дель Борго і площею Сегнатури.
Попри все це, Ганно був гостем Ватикану лише короткий час: слони не дуже добре пристосовані до життя в папському палаці. Пробувши в Римі лише два роки, у 1516 році він помер від ускладнень, викликаних запором у молодому віці семи років. Можливо, його смерть прискорило лікування ватиканських лікарів, які годували його золотим пилом, намагаючись вилікувати.
Папу Лева Х завжди пам'ятатимуть як прихильника навчання і палкого любителя мистецтва. Хоча він не був найбільш політично активним чи успішним Папою, але, безсумнівно, Лев був дуже співчутливим, адже після смерті Ганно наказав похавати слона там, де той жив.
Оригінал : Historic Mysteries
Авторка: Біпін Дімрі
Сподобався переклад? Підтримай наш проєкт:
Monobank: 5375414125125293
ПриватБанк: 5168752009378004 (Правниченко В.)
PayPal: [email protected]
