Воно розташоване на південному сході Польщі, у Люблінському воєводстві, неподалік кордону з Україною. Замосць приваблює туристів своєю стародавньою історією, унікальною архітектурою та культурною спадщиною. Його називають ‘‘Містом Аркад’’, ‘‘Падуєю Півночі’’ та ‘‘Перлиною Відродження’’. Офіціально приватне шляхетське місто було засноване в 1580 році відповідно до хартії, наданої канцлером і великим гетьманом корони Яном Замойським. По наказу Яна Замойського було збудоване місто, та його особиста резиденція. В ті часи це була Холмська земля, але це не завадило будуванню нового міста.
Розташування теж не було випадковим. З одного боку йшов торговельний шлях з Любліна до Львова, а з іншого з Русі через Сандормір до Кракова. Місто було сплановано та збудовано відповідно до принципів ідеального міста епохи Відродження, а його проект підготував італійський архітектор-майстер Бернардо Морандо.
Невдовзі тут була заснована Замойська академія, яка стала третім вищим навчальним закладом у країні.
Серед головних архітектурних пам'яток:
Ратуша з бароковими сходами — одна з найвідоміших будівель міста;
Ринкова площа — геометрично досконалий центр з колонадами і кольоровими кам'яницями;
Фортифікації — система бастіонів та стін, що колись захищали місто.
Найбільший розвиток Замосця припав на сімнадцятий вік. Замосць був мультикультурним містом. Тут жили вірмени, євреї, українці, поляки, греки. Але в ті часи панування загарбницьких іноземних військ з початку Хмельницького, потім з боку шведів.
А зараз час на посмішку: кажуть, що термін «шведський стіл» походить з того періоду, від шведської облоги Замосця. Перед зняттям облоги шведський король Карл X Густав запропонував влаштувати прощальний бенкет у міських стінах. Однак поляки, зрозумівши, що це хитрість, винесли столи з їжею для шведів за стіни. Але без лавок, щоб шведи не затримувалися тут надто довго.
Місце настільки ідеально розбудовано, шо навіть нові сучасні будинки не псують його ідеальності, а тільки поліпшають. У 1992 році Старе місто Замосця було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
