Як молилися шумери

Незмінним атрибутом всіх релігій є молитва. Численні шумерські гімни богам виконувалися священниками в храмах, а такі тексти, як “Людина та її бог” однозначно не були щоденною молитвою і радше схожа на літературний витвір. То ж як молилися звичайні шумери?

На загал в усіх культурах молитви були доволі вільні у своїй формі і шумери – не виняток. Людина просила в богів те, що їй хотілося, або говорила про те, що її турбувало. Стандартизовані молитви з’являться значно пізніше. На наше щастя, шумери свої молитви не лише промовляли, але і записували. Шумери писали богам листи і лишали їх в храмах. Ці молитви-листи дійшли до нашого часу і ми можемо собі уявити, якою могла бути усна молитва шумерів.

Оскільки це – листи, то вони оформлюються типовим чином. Наприклад вони часто починаються з формули “Такому-то, такому-то скажи, Такому-то, такому-то передай: вислухай, що твій слуга ім’ярек тобі каже”.

Даю переклад трьох таких молитов. Перший – це лист-скарга, адресований, вочевидь, особистому богу. Другий – це лист-прохання до богині лікування Нінтінуґи. Третя – молитва богу місяця Нанні, і є прикладом молитви, коли людину нічого не турбувало.

Ці молитви – молитви звичайних людей. В наступній статті я дам приклади царських молитов, котрі виглядають інакше.

Першою молитвою буде лист-скарга особистому богу від Ґудеї

Лист Ґудеї власному богу

Скажи моєму богу:
Ось що твій слуга,
  Ґудея, каже.

Я мов овечка,
  що не має певного пастира,
Нема певного вівчара,
  щоб вести мене.

Негідний торговець
  мене перевозив,
Як осла він мене
  жорстоко побив батогом.
Я – тямущий,
  та слова не сказав,
  я – пильний,
  та очі відвернув.

Мої справи
  сім разів
  божі очі не бачили,
Божі руки
  сім разів
  мене не знаходили.

Боже мій, я не той,
  хто ворожо говорить,
  свою прихильність
  мені поверни.

В першому листі присутні цікаві словесні звороти, якими можна ілюструвати спосіб, як висловлювалися шумери. Їх слова були короткі і вони їх поєднували у стійкі словосполучення, котрі в нас перекладаються одним словом.

До прикладу:

• Негідний – Як рівно тримати голову не знаючий (саг дуду нузу)

• Тямущий – Голову маючий (саг ітуку)

• Пильний – Очі маючий (іґі туку)

Бог у першій молитві – неназваний, що дає йому певну схожість із сучасними молитвами, а також з текстом “Людина та її бог”. Про особистих богів можна почитати у моїй статті “Людина та її бог: особистий бог в шумерів“.

Наступний лист адресований богині лікування під іменем Нінтінуґа. Екур, що згадується в молитві – це Храм-гора.

Лист Інанаки до богині Нінтінуґи.

Нінтінузі,
  вірній господині Екуру,
Цілительці Країни
  скажи;
Пані, чиї закляття
  дають людності життя,
Чиї заклинання
  людей оздоровлюють,
Пані-заступниці,
  що любить людей
  молитвами оживляти,
Блаженній, милосердній,
  що до благань прислухається
Передай:

О, та, що пильнуєш
  і живих і мертвих,
Калікам та здоровим
  покровителька,
Вислухай, що Інанака,
  донька Енлілямаха –
Рабиня твоя, каже:

Я вже вдруге захворіла,
Як видужати – не знаю.
Моя пані!
  Мені дім збудовано,
  але сиджу сумно в ньому,
Мої добрі знайомі
  віддалилися від мене,
Нема нікого
  хто б піклувався про мене,
Мене це сповнює
  та переповнює,
Хвилююсь я.

Якщо Пані моя схвалить,
І Асаґ-хвороба,
  що є в тілі моєму,
  з тіла мого вийде,
І зможу я знову
  ногами стати на землю життя,
То хай твоєю рабинею буду,
Хай твій храм замітатиму,
  тобі служитиму.
І коли одужаю,
  то Цілителькою Калік
Тебе іменуватиму.

Екур, або Храм-гора, це – місце перебування богів, чимось схоже на грецький Олімп. В Гімні храму Кеш я переклав Екур, як “Оселя богів”. В містах будували храми-Екури на підвищеннях-зикуратах. Тобто слово “Екур” могло мати значення як духовне, так і конкретне, як храм у певному місті.

Як і в багатьох інших місцях, хвороба тут називається Асаґом – демоном, котрий, як вважалося вселявся у хворих людей. Тут я його ім’я передав, як Асаґ-хвороба.

Третя молитва присвячена Нанні. Нанна – це бог місяця, а Енліль, сином якого є Нанна, – це бог повітря, верховний бог у шумерів.

Лист Нанні

Нанні,
  первородному сину Енліля,
  що любить молитви,
Скажи;
Пану,
  що місячне світло ширить,
  вінцю неба та землі,
Величному пану,
  що любить оживляти людей,
  батькові чорноголових
Царю милосердному,
  що вміє розв’язати та відпустити,
Богу співчутливому,
  блаженному,
  хто благання вислуховує,
Передай:

Правитель чудовий,
  володар вінця вірного,
На лиці – грізний,
  на вигляд – владний,
  тіло святе,
  що красу випромінює,

Твоя могуть покриває землю,
Твоє сяйво заливає небеса,
Твій трепет тіло переповнює,
Твоя влада землями шириться!

Від сходу до заходу ти – величний,
Владою з глибин небес наділений,
  небеса тобі довірені.
Небесам і землі – цар ти!
  Долі – вирішуєш ти!

Нанна – це один із найважливіших богів у шумерському пантеоні. Його не треба плутати з Інанною – богинею любові. Цікаво, що в шумерській міфології Нанна був батьком Сонця, що певним чином вказує на первинність місяця перед сонцем.

Нанна тут іменується “батьком чорноголових”. Чорноголовими себе називали шумери, це була їхня самоназва. Відповідно це місце можна було перекласти і “батькові шумерів”.