Світ не будується з гасел чи гучних промов,
Він проростає з тиші, де квітне м’ята.
Щастя — це формула, де невідоме — любов,
А результат — це можливість просто дихати й мати.
Ми не шукаємо винних у вчорашніх дощах,
Ми будуємо дах із довіри та спільних планів.
Сонце сьогодні застрягло у нас в очах,
Вимивши сіль із давніх, глибоких шрамів.
Бути щасливим — це теж політичний жест:
Вибрати світло, коли навкруги сутінки.
Це не втеча від світу, це наш маніфест,
Де замість зброї — теплі й міцні стосунки.
Хай кожен рядок буде кроком у бік весни,
Де раціо служить серцю, а не навпаки.
Ми вільні, ми справжні, ми більше не бачим сни —
Ми самі малюєм життя впевненим помахом руки.
