Вчорашні синдбади сьогодні пливуть за обрій,
Лишивши печаль на кінчиках листя м'яти.
Місто готичне давно вже чекає на свято.
В мороці ночі серця оживають хоробрі.
⠀
Анна Плішак/Anna Plishak
Вчорашні синдбади сьогодні пливуть за обрій,
Лишивши печаль на кінчиках листя м'яти.
Місто готичне давно вже чекає на свято.
В мороці ночі серця оживають хоробрі.
⠀
Анна Плішак/Anna Plishak
Філософський вірш
Дівчино з очима сонця,
На березі озера Артем зустрічає русалку.
його любов буде кастрованою, через що твоя любов буде кастрованою, тоді і зародиться ненависть, і у своєму виродстві вона буде ідеальною
Ми давно збились з курсу, та ще тримаємось одне за одного — крізь шторм думок, розмиті компаси й небо, що щоразу ранить знайоміше. Це не про надію. Це про двох, хто ще йде край безодні, бо більше нікуди повертатись.
його любов буде кастрованою, через що твоя любов буде кастрованою, тоді і зародиться ненависть, і у своєму виродстві вона буде ідеальною
Ми давно збились з курсу, та ще тримаємось одне за одного — крізь шторм думок, розмиті компаси й небо, що щоразу ранить знайоміше. Це не про надію. Це про двох, хто ще йде край безодні, бо більше нікуди повертатись.