ЯКИЛИНІ
Дівчино з очима сонця,
ти сієш на здичавілих пустках
чарівні квіти —
і стається диво:
там, де більше немає віри,
народжується нове життя.
На барвистих крилах метелика,
ніжних, неначе найтонший шовк
із китайських долин,
лине воно, благословляючи
тебе у віках.
Ти повертаєш втрачену надію,
та чи вбережеш себе від омани?..
Дівчино з очима сонця,
твій дім — це пухнасті хмарини,
що пливуть у безмежному плесі неба
і оберігають твою душу
від земних страждань.
Ти дивишся вниз і радієш,
світишся від щастя.
Ім'я твоє передається
із покоління в покоління,
як реліквія, як оберіг.
Прислухайся.
Навіть верби старі шепочуть:
"Келю... Килино... Якилино...
Дівчино з очима сонця"...
Ми тебе не забули!
Примітка:
Якилина Ярмоленко — українська художниця-примітивістка, донька Панаса Ярмоленка, художника-примітивіста з Переяславщини, двоюрідна сестра моєї бабусі Мельниченко Надії Тимофіївни.
