Друкарня від WE.UA

Proteus

Позія дикого діда Панаса

Що то таке і маю сказати

те воно вічне

хоч розум не має

але каже воно

"Я є Господь"

Сорок років блукав за горою

і серце приніс

а воно вже згоріло

і наче тобою

я це горе віддав

Схаменитесь

Я відсталий жебрак

тягну до рота ту річ

що має свій смак

Сире та бридке воно

сказало "Кріпак,

ти вже втратив усе людяне

червоний твій жах"

їжак

Цю сторінку Корану

призначив Іван Потойбічний

і з'їв помідор , який заборонив

увесь шляхтич рід

Розстріл зайчат

був дивом чудовим

а я вже пішов

і написав тою рукою

що Господа вбила

як Ніцше замовив

"Говорить Київ"

дзуськи

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Тато(?!)
Тато(?!)@father

4Довгочити
31Перегляди
На Друкарні з 4 квітня

Більше від автора

  • Південь

    Південь.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Запалення

    Підсумок мене

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Це також може зацікавити:

  • Papier Rouge шукає тексти!

    Papier Rouge шукає тексти! Open Call — це відкритий заклик для авторів поділитися своїми текстами. Не обов’язково бути професійним письменником — головне, щоб вам було що сказати.

    Теми цього довгочиту:

    Есе
  • Мить🕊

    Замовкло раптом все навколо,

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | сон | цикл “асиметрія”

    Цей вірш — про втечу від перевантажених думок і чужих суджень. Про бажання впасти в поле і розчинитись у нічній тиші, де світанок більше не важить нічого. Лиш поле, волошки й спокій, якого не зламати жодним голосом.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Papier Rouge шукає тексти!

    Papier Rouge шукає тексти! Open Call — це відкритий заклик для авторів поділитися своїми текстами. Не обов’язково бути професійним письменником — головне, щоб вам було що сказати.

    Теми цього довгочиту:

    Есе
  • Мить🕊

    Замовкло раптом все навколо,

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | сон | цикл “асиметрія”

    Цей вірш — про втечу від перевантажених думок і чужих суджень. Про бажання впасти в поле і розчинитись у нічній тиші, де світанок більше не важить нічого. Лиш поле, волошки й спокій, якого не зламати жодним голосом.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія