«Зелені пагорби Африки» це книга, яку легко не зрозуміти, якщо чекати від неї роману. Тут немає великого сюжету, немає глибокої драми в класичному сенсі. Є полювання. Є конкуренція. Є розмови. І є сам Хемінгуей.
Але насправді це книга не про Африку. І навіть не про тварин. Вона про чоловіка, який перевіряє, чи відповідає він тому образу, який сам створив.
Полювання тут це не просто спорт. Це спосіб довести собі, що ти ще щось можеш. Що ти не лише письменник, який придумує сильних героїв, а й людина, здатна діяти. Промах стає ударом по самолюбству. Влучний постріл підтвердженням права бути тим, ким себе вважаєш.
У таборі постійно відчувається конкуренція. Карл, “Римлянин”, інші мисливці це не просто персонажі, це дзеркала. Через них видно, наскільки для Хемінгуея важливо бути кращим. Не просто добути трофей, а зробити це краще за інших. Тут дуже багато чоловічої ієрархії, мовчазного суперництва, напруги, яка не проговорюється прямо.
Стиль книги сухий. Майже технічний. Немає прикрас. І в цьому є сила. Але водночас через цю сухість прослизає самолюбство, ревнощі, потреба визнання. І в якийсь момент стає цікаво не те, як він стріляє, а те, навіщо йому це потрібно.
Паралельно з полюванням ідуть розмови про літературу. Хемінгуей говорить про інших письменників, про стиль, про правду в тексті. І виникає відчуття, що вся ця експедиція це теж спосіб відповісти на питання: чи відповідає його життя його письму? Чи не став він заручником власного міфу?
Мбване та інші африканці залишаються в тіні, але без них нічого б не відбулося. І тут виникає ще один шар хто насправді забезпечує “подвиг”. Це не головна тема книги, але її складно не помітити.
Чи велика це книга? Мабуть, не найсильніша у Хемінгуея. Тут немає тієї глибини трагедії, що в його великих романах. Але тут є чесність. І є момент, коли автор намагається бути не міфом, а людиною.
Для мене це книга про розрив між образом і суттю. Про те, що мужність це не тільки дія, а й здатність дивитися на себе без самообману.
І якщо читати її саме так, вона стає значно цікавішою, ніж може здатися на перший погляд
